Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №734/3331/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Суд: Козелецький районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №734/3331/26

Суддя: Бараненко С. М.

Справа № 734/3331/26

Провадження № 3/734/1747/26

ПОСТАНОВА

іменем України

16 вересня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області під головуванням судді Бараненка С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в с-щі Козелець справу про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 724048 від 20.07.2026, 20.07.2026 08:15:00 с. Кіпті, дорога М01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 98 км. АД М01, Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 98 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HONDA ACCORD, н/з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія, проводився по місцю зупинки за допомогою приладу Драгер ALCOTEST 6810 ARCD - 0467, проба позитивна 0,29 проміле, з результатом згоден, чим порушив п.2.9 а ПДР-керування ТЗ особами в стані алк., нарк чи ін. сп`яніння що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та захисник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлялися, від захисника надійшло клопотання про закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення за підстав зазначених в клопотанні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порядок огляду на стан сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до п. 6, 7 розділу I ІНСТРУКЦІЇ про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі в межах даного тексту «ІНСТРУКЦІЇ»), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду, визначає ПОРЯДОК направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103.

Згідно відеозапису зі службової бодікамери 470677, доданому як доказ до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що ОСОБА_2 протягом всього відеозапису, в ході спілкування з працівниками поліції поводить себе виважено, ввічливо та адекватно, відповідає на питання та нормально реагує на події, що відбуваються. Після продуття приладу Драгер ОСОБА_2 , ще до отримання результату, поліцейський говорить «якщо будете себе нормально вести, то автомобіль залишиться у вас, а якщо зараз будете щось розказувати балуватися…», потім поліцейський говорить результат 0,29 проміле і говорить що «це дуже багато». ОСОБА_2 запитує «і що робить», поліцейський відповідає «страшного немає нічого», ОСОБА_2 запитує «штраф буде», поліцейський відповідає «ні, до військових нормальне лояльне відношення». Потім поліцейський запитує «чи з результатом згоден», ОСОБА_2 відповідає «показало ж» і хотів ще щось сказати, але поліцейський його перебив і почав говорити, не давши ОСОБА_2 договорити до кінця фразу. Потім ОСОБА_2 запитує «що буде, бо він в такій ситуації перший раз, він не чує від себе перегару», поліцейський відповідає «нічого, просто протокол напишемо і все».

Аналізуючи вищезазначений відеозапис, суд приходить, до висновку, що ОСОБА_2 беззаперечно не погодився з результатом огляду на стан сп`яніння на місці з допомогою приладу Драгер, так як говорив, що він перший раз в такій ситуації, від себе він не чує перегару, що йому за це буде. Поліцейський замість того щоб виконати вимоги ІНСТРУКЦІЇ та роз`яснити ОСОБА_2 , що якщо він не згоден і в нього є якісь сумніви щодо результату приладу Драгер, то він має право пройти огляд на стан сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, говорить що якщо ОСОБА_2 буде себе нормально вести, то автомобіль залишиться у нього, суд це розцінює, як психологічний тиск з боку працівника поліції з метою отримання бажаної поведінки особи, адже на відео не зафіксовано жодних протиправних або інших дій зі сторони ОСОБА_2 , які б передбачали та надавали правові підстави поліцейському в даному випадку для вилучення транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 .

Крім того, ОСОБА_2 запитував у поліцейського, що йому тепер за це буде, чи буде штраф, говорив, що він перегару від себе не чує, поліцейський відповідав, нічого страшного, штрафу не буде, до військових нормальне лояльне відношення, просто напишуть протокол і все, і тому в даному випадку поліцейський, добре розуміючи та знаючи, яке адміністративне стягнення передбачене КУпАП за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, замість того, щоб виконати вимоги ІНСТРКЦІЇ та роз`яснити, що в даному випадку ОСОБА_2 має право пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, ввів останнього такими діями в оману, що ОСОБА_2 нібито відповідальності не понесе, говорячи останньому, що нічого страшного, штрафу не буде, до поліцейських лояльне відношення, напишемо протокол і все.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Тобто, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України». П. 33 рішення у справі «Гурепка проти України»).

У рішенні ЄСПЛ «Гурепка проти України» від 08.07.2010, суд, зокрема, зазначив, що адміністративні правопорушення через суворість санкцій, слід відносити до фактично кримінальних правопорушень, з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції та, відповідно, й ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції. Крім того, у п. 21 рішення «Надточій проти України» від 15.05.2009, Суд зазначає, що (український) Уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, - є частиною національного законодавства України.

Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Тому, суд вбачає необхідність розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, як обвинувачення за вказаною правовою нормою, з усіма гарантіями, закріпленими в ст. 6 Конвенції та ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В рішенні «Коробов проти України» від 21.07.2011 ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджуються зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України - обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В даному випадку суд виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч. 2 ст. 62 Конституції України).

За наведених вище обставин, аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як непогодження водія з результатом огляду на стан сп`яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер та відсутність його відмови від проходження подальшого огляду в закладі охорони здоров`я, свідчить про незавершеність процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, передбаченої ІНСТРУКЦІЄЮ, а відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь, тому справа підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 266, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Постанова в повному обсязі виготовлена 21 вересня 2026 року.

Суддя Козелецького районного суду

Чернігівської області Сергій БАРАНЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua