Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №750/17299/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/17299/25

Провадження № 2/750/1004/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Рощиної Т.С.,

секретар судових засідань – Рубець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини,

третя особа: Друга чернігівська державна нотаріальна контора,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівської міської ради (далі – відповідач), третя особа: Друга чернігівська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини.

Свої позовні вимоги сторона позивача обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 є донькою спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті ОСОБА_2 мала в цілому право власності на двохкімнатну квартиру, а саме квартиру загальною площею 41.4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Через бойові дії, що велися в м. Чернігові, 14.03.2022р., квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 була повністю зруйнована, що підтверджується актом візуального огляду пошкодженого об`єкту №164 від 15.03.2023р. На початку квітня 2022 року позивачка звернулася до нотаріальної контори щодо подання заяви про вступ в спадщину за законом, де отримала інформацію про зупинення строку на прийняття спадщини на період дії воєнного стану, що введений в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р., під час якого нотаріальні контори не працювали у звичайному штатному режимі та відповідно до Постанови КМ України №209 від 06.03.2022р. було затверджено зміни, що вносились до Постанови КМ України від 28.02.2022р. №164, а саме п.3 було встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку прийняття спадщини зупиняється. У 2025 році дізналась, що було повернутий встановлений строк на вступ у спадщину, що становить 6 місяців після смерті спадкодавця. 12.05.2025 їй було відмовлено в прийняті заяви та відкриття спадщини, оскільки позивачкою пропущено шестимісячний строк для подачі такої заяви та рекомендовано, звернутися до суду про встановлення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини. Вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки він зупинився на час дії воєнного стану, вона є єдиним спадкоємцем.

Вказану справу було визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Супруну О.П.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді Супруна О.П. від 06 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження; визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 лютого 2026 року, під головуванням судді Супруна О.П., закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті та витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_1 .

Проте, у зв`язку з призначенням судді Супруна О.П. на посаду судді Чернігівського апеляційного суду відповідно до Указу Президента України від 02.06.2026 № 459/2026, відрахуванням його зі штату Деснянського районного суду м. Чернігова 14.06.2026 згідно з наказом голови Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.06.2026 № 22-кг та на підставі рішення зборів суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.06.2026 № 10 вказану справу передано до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 червня 2026 року дану справу визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Рощиній Т.С.

Крім того, відповідно до частин 11, 12 статті 33 ЦПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова Рощиної Т.С. від 20.07.2026 призначеного справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначеного розгляд справи по суті на 22.09.2026.

Через канцелярію суду 23.02.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він просив прийняти законне та обґрунтоване рішення в межах чинного законодавства У даному випадку строк на подачу заяви про прийняття спадщини охоплює період з 15.11.2021 по 15.05.2022. Позивач має довести факт існування об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини саме за зазначений вище період.

Через канцелярію суду 20.01.2026 надійшла заява від завідувача Другої чернігівської державної нотаріальної контори А. Кравченко про розгляд справи без участі представника контори. Також у листі повідомлялося, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за даними Інформаційної довідки із Спадкового реєстру від 13.01.2026 не заводилася.

Позивач у судове засідання не з`явилася через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, на стягненні судового збору з відповідача не наполягала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, просив прийняти рішення в межах чинного законодавства.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції 13.08.1963 (а.с. 22) .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 25 листопада 2021 року, серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігів Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а.с. 15).

Згідно із свідоцтвом про право власності, виданого Виконавчим комітетом Деснянської районної ради у м. Чернігові від 01.07.2002 (а.с.16-17), ОСОБА_3 мав у спільній сумісній власності із ОСОБА_2 рівних частках майно, на яке претендує позивач, як спадкоємиця першої черги, а саме квартиру загальною площею 41.4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом №1-2384 від 13.10.2005р. спадкоємицею майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є його дружина ОСОБА_2 , спадкове майно складається з частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване право власності на частку на підставі свідоцтва про право на спадщину №1-2384 від 13.10.2005 (а.с. 19).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 13.01.2026 №83843713 (а.с.40), а також за змістом листа завідувача Другої чернігівської державної нотаріальної контори від 13.01.2026 № 64/01-16 (а.с.39) спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.

Додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини необхідний позивачу для вступу у спадщину, оформлення правовстановлюючого документу на об`єкт нерухомого майна, що належала спадкодавиці на праві приватної власності, а саме квартири загальною площею 41.4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частина 2 статті 1220 ЦК України визначає, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Спадкодавиця ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини 1 статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Частина 2 статті 1221 ЦК України також визначає, що якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Так, у даному випадку місцем відкриття спадщини є місто Чернігів Чернігівської області.

Частина 1 статті 1223 ЦК України встановлює, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Відповідно до частини 2 статті 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На момент відкриття спадщини єдиним спадкоємцем першої черги є позивач, що підтверджується дослідженими матеріалами справи, зокрема інформацією Другої чернігівської державної нотаріальної контори та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру.

Частиною 1 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Згідно з частиною 1 статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, оскільки часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця (ч. 2. ст. 1220 ЦК України), а саме: 15.11.2021, то строк для подачі позивачем заяви до нотаріуса про прийняття спадщини сплив 15.05.2022.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи сторін суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску позивачем строку для подачі заяви про прийняття спадщини поважними.

Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно положень книги 6 Цивільного кодексу України, спадкове право захищає власність фізичних осіб.

Позивач, пов`язана зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, становлять майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких вона є. Позивач визнає факт пропуску строку звернення до нотаріуса по питанню оформлення спадщини, обгрунтовує його тяжким психо-емоційним станом, викликаним як смертю рідної людини, так і подіями в Україні, зокрема у м. Києві, пов`язаними із воєнними діями, які також впливають на здатність своєчасно та ефективно здійснювати права та обов`язки, пов`язані із спадкуванням.

Відповідно до пунктів 2, 5, 6 частини 1 статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість не обґрунтованого, надмірного або непропорційного втручання держави у цивільно-правові відносини, зокрема, право власності, наявність механізмів судового захисту цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 року №469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», яким було виключено п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», яким було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмову від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці, та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Верховний Суд у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 953/8112/20, погодившись з висновками апеляційного суду, вказав, що позивач з поважних причин у визначений законом шестимісячний строк після смерті матері не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а тому наявні правові підстави для визначення додаткового строку (два місяці) для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі № 681/203/17-ц від 17.10.2018, причини пропуску строку на прийняття спадщини повинні визначатися судом в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більш, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

З урахуванням вищевикладеної практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, а також з огляду на зупинення перебігу строку для прийняття спадщини на час дії воєнного стану, враховуючи наведені стороною позивача доводи щодо причин та обставин його пропуску, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 та п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на те, що позивачем не заявлено клопотання про стягнення судових витрат з відповідача, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд не здійснює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, відповідно до статей 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦКУ, керуючись статтями 4, 23, 50, 95, 175, І 77, 183, 184 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Чернігівської міської ради (14000, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Магістратська, буд.7, код ЄДРПОУ 34339125), третя особа: Друга чернігівська державна нотаріальна контора (14002, м. Чернігів, Друга чернігівська державна нотаріальна контора, вул. Івана Мазепи, буд.19, код ЄДРПОУ 02901765) про визначення додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН - НОМЕР_3 ), додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Т.С. Рощина