Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №750/7257/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7257/26

Провадження № 1-кп/750/644/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у Чернігові кримінальне провадження, внесене 17.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026270340000910 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, з середньо освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , засудженого вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 18.03.2019 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 ,

встановив:

ОСОБА_3 , 16 квітня 2026 року о 20 год.18 хв., керуючи автомобілем марки «AUDI», моделі «SQ5» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проспектом з боку вулиці Василя Тарнавського по вулиці Шевченка в напрямку вулиці Оборонців міста Чернігова був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну (п.п.2.3.б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, у населеному пункті рухався зі швидкістю більшою за 50 км/год. (п.п.12.4 ПДР), не виконав вимоги інформаційно-вказівного дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугах», внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка перетинала проїзну частину вулиці Шевченка в м.Чернігові з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля по регульованому пішохідного переходу на заборонений сигнал світлофору. У результаті ДТП пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді : закритого лінійного перелому зовнішньої кісточки правого гомілково-ступеневого суглобу без зміщення уламків, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я на строк понад 21 добу.

21.09.2026 між потерпілою ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про примирення.

За змістом укладеної угоди потерпіла та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України.

Також сторонами угоди узгоджена міра покарання за ч. 1 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Угодою передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому та потерпілій під підпис.

Обвинувачений та його захисник в підготовчому судовому засіданні просили затвердити, укладену з потерпілою угоду, призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, вказав, що потерпілій відшкодував шкоду. Захисник додатково вказав, що в угоді сторони можуть визначити будь-яке покарання, навіть нижче від мінімального розміру.

Потерпіла вказала, що розуміє наслідки укладення угоди, тиску на неї не було. Шкода їй відшкодована обвинуваченим в повному обсязі. Будь-яких претензій до обвинуваченого вона не має.

Прокурор просив затвердити угоду. Проте вважав, що мінімальний строк для встановлення додаткового покарання у виді позбавлення права керування ТЗ становить один рік.

Заслухавши думку прокурора, потерпілої, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі необхідному для вирішення питання щодо затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілою, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим про примирення.

Згідно із ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Правову кваліфікацію кримінального правопорушення органом досудового розслідування здійснено правильно.

Основна міра покарання для обвинуваченого, узгоджена угодою про примирення відповідає вимогам санкції ч. 1 ст. 286 КК України, ст. 50, 65 - 67 КК України.

На думку суду узгоджене потерпілою та обвинуваченим основне покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, який щиро каявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував потерпілій шкоду, має на утримання двох малолітніх дитину.

Угодою між потерпілою та обвинуваченим також передбачене призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами із застосування ст. 69 КК України на строк 3 місяці.

Згідно із ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція ч.1 ст. 286 КК України передбачає обов`язкове призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк до трьох років.

В той же час, відповідно до приписів ч.1 ст. 55 КК України мінімальний строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами становить один рік.

Таким чином, суд першої інстанції приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому додаткового покарання у мінімальному розмірі, передбаченому законом України про кримінальну відповідальність.

При цьому судом враховується суспільна небезпека від можливих наслідків порушення Правил дорожнього руху України значно перевищує особисті інтереси обвинуваченого.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України.

Судом з`ясовано, що потерпіла ОСОБА_7 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Процесуальні витрати по справі підлягають стягненню із ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.124 КПК України на користь держави.

Питання про речові докази підлягає вирішенню на підстави ст.100 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 22.04.2026, на автомобіль марки «AUDI», моделі «SQ5» реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить скасувати.

Керуючись ст.ст.372 -376 КПК України суд

постановив:

Затвердити угоду про примирення, укладену 21 вересня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному 17.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026270340000910 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 56100 (п`ятдесят шість тисяч сто гривень) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 13 478 грн 08 коп.

Речовий доказ: автомобіль марки «AUDI», моделі «SQ5» реєстраційний номер НОМЕР_1 - залишити в розпорядженні власника ОСОБА_9 чи законного користувача ОСОБА_3 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 22.04.2026, на автомобіль марки «AUDI», моделі «SQ5» реєстраційний номер НОМЕР_1 , скасувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Десяннський районний суд міста Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених частиною 3 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя ОСОБА_10