Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №731/403/26 — Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/403/26

Провадження №2/731/383/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Виниченко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Варвинського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Варвинського районного суду Чернігівської області з вказаним позовом пред`явленим до ОСОБА_2 , відповідно до вимог якого наполягає на стягненні з нього аліментів на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання неповнолітньої дитини, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 02 жовтня 2020 року між нею та відповідачем було укладено шлюб який зареєстровано Ічнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №51, який рішенням Варвинського районного суду від 17 жовтня 2025 року було розірвано. Від шлюбних відносин у них народилася спільна дитина – донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач вказує, що утримання дитини має покладатися на обох батьків у рівних долях, однак з 2026 року відповідач не бере участі у вихованні та утриманні їх спільної дитини. Оскільки відповідач є працездатним, має задовільний стан здоров`я та не має інших утриманців, а досудової згоди з цього питання досягнуто не було, позивач змушений звернутися до суду для примусового стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 20 серпня 2026 року провадження у справі відкрито та призначено справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 22 вересня 2026 року.

31 серпня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній усвідомлює обов`язок утримувати свою неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом із тим, він висловив заперечення щодо розміру аліментів, посилаючись на його завищеність. Обґрунтовує вказану позицію тим, що на даний час він не має постійного місця роботи, у його власності відсутнє будь-яке нерухоме чи інше коштовне майно. Крім того на його утриманні перебуває син, народжений від попередніх подружніх стосунків – ОСОБА_6 , на користь якого в примусовому порядку стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно. Відповідач також зазначає, що стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу суттєво перевищуватиме суму аліментів, яка вже виплачується на утримання сина ОСОБА_8 . На думку відповідача, це призведе до порушення балансу та ставить сина у нерівне становище щодо матеріального забезпечення порівняно з донькою. Отже відповідач вважає, що призначення аліментів у розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку(доходу), щомісячно на утримання доньки буде достатнім для забезпечення її утримання до досягнення нею повноліття. Тож просить суд стягнути з нього 1/8 частку усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, що на його думку буде достатнім для забезпечення її утримання до досягнення дитиною повноліття та здійснити розподіл судових витрат пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась в установленому законом порядку, звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а. с. 25).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, при цьому про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку (а.с. 22). У прохальній частині відзиву вказав на здійсненні розгляду справи за його відсутності (а.с. 28).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зазначений позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №51 (а.с. 5), який було розірвано рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2025 року (а.с. 6).

У період шлюбних відносин у сторін по справі народилася спільна дитина - донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що доводиться актовим записом про народження №01 від 05 січня 2022 року (а.с. 7-8).

Суд зважає, що факт проживання доньки з позивачем та перебування останньої на її утриманні відповідачем у межах вказаної цивільної справи не спростований, оскільки будь-яких заперечень з його сторони не надходило.

У зв`язку з цим, суд зобов`язаний враховувати фактичну рівність батьків, зважаючи на обставини справи та встановивши для обох батьків дійсно рівні обов`язки з утримання дитини.

Суд зважає, що згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.

Положенням ч. 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

У зв`язку з цим, суд констатує обов`язок відповідача ОСОБА_2 щодо його участі у матеріальному забезпеченні доньки. При цьому, під час визначення розміру аліментів та способу їх стягнення з відповідача суд зобов`язаний також з`ясувати його матеріальний стан, перебування на його утриманні інших дітей та стан здоров`я.

На підтвердження матеріального стану відповідача, судом було досліджено індивідуальні відомості про застраховану особу (довідку форми ОК-5). Аналіз вказаної довідки свідчить про відсутність у відповідача офіційного працевлаштування та стабільного джерела доходу (а.с. 31, 32).

На підтвердження того, що відповідач має на утриманні інших дітей, суд дослідив наступні письмові докази: копію свідоцтва про народження сина — ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де відповідач зазначений батьком (а.с. 33); судовий наказ Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу (а.с. 34); відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного судового наказу (а.с. 35), а також виклик державного виконавця від 06 листопада 2023 року № 7992, адресований ОСОБА_2 (а.с. 36).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд зважає, що на момент розгляду судом даної цивільної справи ОСОБА_9 виповнилося повних - 4 роки.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років, становить: 2 817 гривень.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач має вік, який відноситься до періоду активної трудової діяльності людини, відомості щодо наявності у нього стану інвалідності чи підстав вважати його непрацездатним матеріали справи не містять. Також, в матеріалах справи відсутні відомості про наявність у відповідача на праві власності, володіння та/або користування майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, а також про витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи. Крім того, судом встановлено факт перебування на утриманні відповідача іншої дитини — сина ОСОБА_6 , на користь якого стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку(доходу), щомісячно.

Проаналізувавши всі обставини справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд враховує те, що позивач жодним чином не довів факту того, що відповідач дійсно має змогу сплачувати аліменти у заявленому нею розмірі. Водночас, беручи до уваги факт часткового визнання відповідачем заявлених до нього вимог, враховуючи стан здоров`я дитини, матеріальний стан матері та платника аліментів, а також їх стан здоров`я, беручи до уваги рівний обов`язок батьків щодо утримання дітей до досягнення ними повноліття, суд приходить до висновку щодо необхідності стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, розмір якого буде достатнім для забезпечення її гармонійного розвитку та належного утримання до досягнення нею повноліття.

Крім того, суд звертає увагу, що стягнення аліментів в даному випадку виконується у частці від заробітку/доходу платника. Вказаний вид стягнення автоматично регулює розмір стягнень, у відповідності до рівня доходу платника, і одночасно обмежує мінімальний розмір платежів, гарантований законом на рівні не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Оскільки згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволений позовних вимог, що становить 998,53 грн (1 331,20*75,01%).

На підставі наведеного, керуючись ст. 141, 247, 259, 260, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі – 1/4 (одну четверту) частки усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 липня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в сумі 998 (дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 53 копійки.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу аліментів за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко