Суд: Волочиський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №671/2032/26
Суддя: Никифоров Є. О.
Справа № 671/2032/26
Провадження № 3/671/441/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2026 р. м. Волочиськ
Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Никифоров Є. О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 21.07.2006 Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області, громадянки України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
в с т а н о в и в :
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 221689 від 04.09.2026 ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 22.08.2026 близько 12 год. 35 хв. проник на територію радіовишки, яка перебувала під охороною, та мав намір на неї вилізти за адресою: АДРЕСА_2 .
Посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вказані дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП - як ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітніх дітей.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суддя дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх чи неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
За змістом ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання та створювати належні умови для розвитку її природних здібностей.
Як убачається з матеріалів справи, факт проникнення неповнолітнього ОСОБА_2 на територію радіовишки 22.08.2026 дійсно мав місце.
Разом з тим матеріали справи не містять доказів того, що зазначена поведінка неповнолітнього стала наслідком ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов його життя, навчання та виховання.
У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме передбачені законодавством батьківські обов`язки ОСОБА_1 не виконувала, у яких конкретних діях чи бездіяльності полягало її ухилення від виконання таких обов`язків та якими доказами це підтверджується.
Зокрема, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 не забезпечувала належного виховання свого сина, не піклувалася про його здоров`я та безпеку, залишила його без необхідного за конкретних обставин нагляду, знала про намір неповнолітнього проникнути на територію радіовишки та не вжила доступних їй заходів для запобігання цьому або іншим чином ухилялася від виконання покладених на неї батьківських обов`язків.
Сам по собі факт вчинення неповнолітньою дитиною небезпечних або необачних дій не є достатньою підставою для висновку про ухилення її матері від виконання батьківських обов`язків.
Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia, заява № 36673/04, рішення від 30 травня 2013 року) та «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia, заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) звертав увагу на необхідність дотримання у справах про адміністративні правопорушення гарантій справедливого судового розгляду, зокрема права особи бути належним чином поінформованою про фактичну суть висунутого проти неї обвинувачення та вимоги неупередженості суду. Суд не повинен усувати недоліки сформульованого обвинувачення шляхом самостійного встановлення обставин, які не були поставлені особі у вину, або перебирати на себе функцію сторони обвинувачення шляхом самостійного відшукування доказів її винуватості.
За таких обставин суд не вправі самостійно визначати, у чому саме могло полягати невиконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, та доповнювати викладену у протоколі фабулу обставинами, які органом, уповноваженим на складання протоколу, їй у вину не ставилися і належними доказами не підтверджені.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події або складу адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина, суддя дійшов висновку про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У зв`язку з цим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суддя
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є. О. Никифоров
Оригінал: reyestr.court.gov.ua