Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №670/508/26 — Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/508/26

Провадження № 2/670/466/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якій позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 24 вересня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Віньковецького районного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 64, без надання строку на примирення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24 вересня 2011 року позивач з відповідачем зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Віньковецького районного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №64.

Від шлюбу у сторін є донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне проживання в шлюбі та утворення сім`ї у них з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, введення спільного господарства, виховання дитини. Відповідач не враховує інтересів позивача. Тому подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та є неможливим. Дочка проживає та зареєстрована з позивачем. Спору про розподіл майна немає. Оскільки на утриманні є неповнолітня дитина добровільно розірвати шлюб у неї немає можливості, тому просить суд вирішити питання щодо його розірвання.

На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності здійснив запит та отримав відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи – відповідача у справі.

Ухвалою суду від 17.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання.

05.08.2026 судове засідання відкладено на 17.09.2026 у зв`язку із відпусткою головуючого судді.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання 17.09.2026 не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання 17.09.2026 не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 17.09.2026 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги визнає, проти розірвання шлюбу не заперечує.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, подані заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 104-105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України.

Статтею 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що сторони втратили взаємні подружні почуття, спільним побутом не пов`язані, між ними склались відносини, які не сприяють подальшому збереженню їх сім`ї, їхній шлюб носить формальний характер, а тому збереження шлюбу буде суперечити їхнім спільним інтересам та інтересам їхньої дитини.

Сторони перебувають у шлюбі з 24 вересня 2011 року, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Віньковецького районного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 64, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Від шлюбу подружжя має доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.6).

При цьому, суд бере до уваги те, що принцип добровільності шлюбу, закладений, зокрема у ст. 16 Конвенції ООН «Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок», є чинним не лише на стадії його реєстрації, але і під час перебування в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу. Таким чином, спонукання судом особи до перебування у зареєстрованому шлюбі не допускається і є невиправданим втручанням у здійснення особою своїх особистих, немайнових прав.

У даному випадку суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, після розірвання шлюбу не будуть порушені права позивача та відповідача, їхньої дитини, а отже, шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Крім того, задовольняючи позов, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Отже, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, вони не підтримують сімейних відносин, не пов`язані спільним побутом, втратили один до одного хороші почуття, примиритися не бажають, а тому цей шлюб слід розірвати.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VІ від 01.07.2010 у разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією про сплату АТ КБ «Приватбанк» від 14.07.2026 (а.с.3).

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов, суд дійшов висновку про необхідність повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що складає 665,60 грн та стягнути з відповідача на користь позивача інші 50 відсотків судового збору в розмірі 665,60 грн.

На підставі ст. 24, 27, 51, 56, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст. 12, 27, 141, 142, 258-259, 263-265, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24 вересня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Віньковецького районного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 64.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно з квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 14.07.2026 у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, направити до Деражнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О.Є. Голуб