Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №607/18051/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 Справа №607/18051/26 Провадження №2-а/607/474/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Базана Л.Т., за участю секретаря судового засідання Гоцак І.О., представника позивача - адвоката Штурми Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Штурми Наталії Василівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 – адвокат Штурма Н.В. звернулася до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП №1001/1 від 08.06.2026, посилаючись на те, що ОСОБА_1 повістки не отримував та про конкретні дату, час і місце, у які він був зобов`язаний прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлений не був. При цьому безпосередньо в оскаржуваній постанові зазначено, що 08.06.2026 близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Незважаючи на фактичне перебування Позивача у ІНФОРМАЦІЯ_3 у день винесення постанови, його не було повідомлено про розгляд щодо нього справи про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 участі у її розгляді не брав, пояснень не надавав, з матеріалами справи не ознайомлювався. Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП Відповідач визначив його нібито неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причому у постанові не вказано за яким саме викликом і на яку дату. У зв`язку з цим саме по собі зазначення в оскаржуваній постанові про направлення ОСОБА_1 повістки через АТ «Укрпошта» не є достатнім доказом його належного оповіщення. Крім цього, за загальним правилом справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за її відсутності допускається лише за наявності даних про своєчасне сповіщення особи про місце і час розгляду справи та за відсутності клопотання про його відкладення. Позивач фактично перебував у ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте Відповідач не забезпечив його участі та розглянув справу за його відсутності. Отже, ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 без наявності передбаченої ст. 268 КУпАП обов`язкової умови - доказів його своєчасного сповіщення про місце і час розгляду справи. Таким чином, постанова №1001/1 від 08.06.2026 прийнята з істотним порушенням вимог ст. 268, 278 та 280 КУпАП, яке безпосередньо вплинуло на повноту та об`єктивність розгляду справи і реалізацію Позивачем права на захист. На підставі викладеного, просила суд, оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення №1001/1 від 08.06.2026, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати, а провадження по справі закрити, а також стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір.

24.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01.09.2026 відповідач подав до суду відзив, у якому позов не визнав та просив у задоволенні відмовити у повному обсязі. В обґрунтування представник зазначив, що оскаржувана постанова була винесена стосовно ОСОБА_1 правомірно у відповідності до об`єктивних обставин справи. Так, 03.04.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_5 надіслано інформацію до Національної поліції щодо громадянина ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме не явку по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 (номер зверненням № НОМЕР_1 ), а його дані внесено в базу даних розшуку Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області. 08.06.2026 року Позивача в добровільному поряду доставлено працівниками Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу відповідно до статті 210 КУпАП, так як останній перебував в розшуку за порушення правил військового обліку, де цього ж дня на Позивача посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складений протокол № 1001/2 від 08.06.2026 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення Позивачу було повідомлено про дату, місце та час розгляду справи, проте Позивач відмовився від підпису. Протокол про вчинене адміністративне правопорушення складено відповідно до статті 256 КУпАП, отже, процедура фіксації порушення була дотримана відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з`явився, тому начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП та винесено постанову № 1001/1.

01.09.2026 представник позивача подала відповідь на відзив, за яким зазначила, що Постанову №1001/1 винесено 08.06.2026, хоча самим Відповідачем розгляд справи було призначено на 11.06.2026. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення від 08.06.2026 прямо зазначено: «розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 00 хв. 11.06.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Отже, саме 11.06.2026 о 15:00 Відповідач офіційно визначив як дату і час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Проте оскаржувана постанова №1001/1, якою ОСОБА_1 визнано винним та накладено на нього адміністративне стягнення, винесена 08.06.2026, тобто у день складення протоколу та за три дні до визначеної самим Відповідачем дати розгляду справи. Таким чином, справа була фактично розглянута, а питання про винуватість Позивача вирішено ще до настання дати, коли відповідно до протоколу мав відбутися її розгляд. Ця обставина повністю спростовує твердження Відповідача у відзиві про те, що: «Позивач на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з`явився». Станом на 08.06.2026 ОСОБА_1 об`єктивно не міг «не з`явитися» на розгляд, який відповідно до складеного самим ТЦК протоколу був призначений лише на 11.06.2026 о 15:00. Фактично Відповідач спочатку повідомив Позивачу, що розгляд справ відбудеться 11.06.2026, створивши тим самим обґрунтоване очікування можливості реалізувати свої процесуальні права саме у визначені дату і час, однак, не дочекавшись цієї дати, уже 08.06.2026 визнав його винним та наклав адміністративне стягнення.

Ухвалою суду від 08.09.2026 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Штурми Н.В. про забезпечення позову, задоволено, застосовано захід забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №1001/1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 08.06.2026 (виконавче провадження №81651827).

Представник позивач ОСОБА_1 – адвокат Штурма Н.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з`явився, однак вказав у відзиві на позовну заяву про те, що проводити розгляд справи у його відсутності, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.

Дослідивши та оцінивши наявні докази у справі, суд доходить такого висновку.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як зазначено вище, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно пп. 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів»», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.11.2022, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

У відповідності до вимог абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

П. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15.03.2009, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Абзацом 3 ч. 9 ст. 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов`язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 28 липня 2010 року № 673 «Про затвердження переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного до військового комісаріату для призову на збори», якою визначено виключний перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а саме: смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів; хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов`язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем; здійснення стосовно військовозобов`язаного чи резервіста кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття; потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю; складання державних іспитів у вищих навчальних закладах.

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно примітки до ст.210 КУпАП, Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Так, суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Так, судом встановлено, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 №1001/1 від 08.06.2026, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень.

Як вбачається зі змісту вказаної постанови: «08 червня 2026 року громадянин ОСОБА_1 близько 12 год. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку із тим, що у додатку «Резерв+» при його оновленні було помічено повідомлення про порушення правил військового обліку.

Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також, його було повідомлено про те що він перебуває в розшуку згідно бази даних розшуку Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ITC «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння ним правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП через те, що у вказані терміни не прибув по повістці надісланій через Укрпошту. Зважаючи на це, звернення щодо нього було передано до відповідного відділення поліції та його дані внесено у базу розшуку Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області.

У зв`язку із вищевказаним ОСОБА_1 , здійснив адміністративне правопорушення в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України» від 18 квітня 2014 року №49), який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-VII та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення, щодо переведення всіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу),чим здійснив порушення вимог п.5 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підпунктів 1,2 пункту 1 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 зі змінами). У зв`язку із вказаним ОСОБА_4 здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.».

Із протоколу №1002 від 08.06.2026 вбачається аналогічне що й у Постанові №1001/1 від 08.06.2026.

Разом з тим, у копіях документів, що долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву відсутня копія повістки, із зазначенням її номера, дати та часу на коли ОСОБА_1 мав з`явитися до ТЦК, а також місця куди він мав прибути та підстави для з`явлення до ТЦК та СП. Крім цього, відсутня й копія опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення, яким була надіслана повістка, що позбавляє суд можливості переконатися чи дійсно на ім`я ОСОБА_1 така повістка була сформована та надіслана засобами поштового зв`язку «Укрпошта».

На сторінці застосунку «Резерв+» Міністерства оборони України (https://reserveplus.mod.gov.ua/) зазначено про те, що «Резерв +» - це мобільний застосунок від Міністерства оборони України для військовозобов`язаних, у якому можна зручно та швидко оновити персональні дані без відвідування ТЦК, а також джерело інформації про те, які дані є у реєстрі військовозобов`язаних, призовників та резервістів Оберіг.

Як вбачається із оскаржуваної постанови ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та ТЦК володіє інформацією щодо анкетних даних, місця проживання та місця роботи останнього, тому, на переконання суду, ІНФОРМАЦІЯ_4 мав можливість перевірити дані ОСОБА_1 використовуючи інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Застосовуючи вищевказані норми закону до установлених фактів, судом встановлено, що обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.

Однак, як вказав позивач та його представник, ОСОБА_1 не було відомо про те, що за місцем реєстрації (проживання) засобами поштового зв`язку йому надійшла повістка про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наведене повністю підтверджено матеріалами справи, зокрема суд встановив вище, що у копіях документів долучених відповідачем до відзиву на позовну заяву відсутня копія повістки, із зазначенням її номера, дати та часу на коли ОСОБА_1 мав з`явитися до ТЦК, а також місця куди він мав прибути та підстави для з`явлення до ТЦК та СП.

Таким чином, відповідачем не доведено, що існувала повістка про виклик ОСОБА_1 до ТЦК та СП та те, що її було надіслано позивачу, а також, що його було належним чином повідомлено про необхідність з’явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а тому умисел ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не доведений «поза розумним сумнівом».

Також, частиною 1 ст. 268 КУпАП, передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Водночас, Протоколом про адміністративне правопорушення №1002 від 08.06.2026, ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на 11.06.2026 о 15.00 год., проте всупереч наведеному розгляд справи відбувся 08.06.2026.

Отже, судом встановлено, що спірна постанова була винесена у відсутності ОСОБА_1 , що позбавило останнього можливості скористатися правничою допомогою та правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.

Суд констатує, що спірна постанова не містить даних про роз`яснення позивачу прав, передбачених ст.268 КУпАП, адже у ній відсутній його особистий підпис.

За наведеного, та враховуючи відсутність у матеріалах справи документів, які б свідчили про належне повідомлення ОСОБА_1 щодо необхідності його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд доходить висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за яке ОСОБА_1 згідно з постановою №1001/1 від 08.06.2026 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

На підставі наведеного, суд констатує, що відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки вказані в оскаржуваній постанові обставини порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення. При цьому суд керується положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, на спростування вимог позивача будь-яких належних та допустимих доказів чи пояснень не надано.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є підставними та обґрунтованими, а в матеріалах справи відсутні належні докази, які б об`єктивно підтверджували факт порушення позивачем приписів ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому постанова №1001/1 від 08.06.2026 підлягає скасуванню, із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Також відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним адміністративним позовом та заявою про забезпечення позову сплатив судовий збір: за подання позову у сумі 665,60 гривень, що підтверджується квитанцією про сплату АТ «ТАСКОМБАНК» №3374-4027-9034-1940 від 17.08.2026; за подання заяви про забезпечення позову у сумі 798,78 гривень, що підтверджується квитанцією про сплату АТ КБ ПриватБанк №B4F6-1528-0415-0707 від 01.09.2026. Відтак сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242, 241-246, 255, 257, 271, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити. Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 №1001/1 від 08.06.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, а провадження у справі закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 1464 (одна тисяча чотириста шістдесят чотири) гривні 38 копійок, сплаченого згідно з квитанціями про сплату АТ «ТАСКОМБАНК» №3374-4027-9034-1940 від 17.08.2026 та АТ КБ ПриватБанк №B4F6-1528-0415-0707 від 01.09.2026.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.09.2026, після набрання даним рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: Штурма Наталія Василівна, РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження: вул. Білецька,1А, оф. 308, м. Тернопіль.

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 , місцезнаходження – АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяЛ. Т. Базан