Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №606/404/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/404/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

в пристуності сторін кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля кримінальне провадження, відомості про яке внесено 08.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211080000010 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кир`янівки Миколаївського району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, раніше судимого останній раз вироком Волочиського районного суду Хмельницької області від 20.07.2026, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2023 року постановою Волочиського районного суду Хмельницької області у справі № 671/1461/23, яка набрала законної сили 04.07.2023 р., ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 6 років.

Окрім цього 30.10.2023 року постановою Чортківського районного суду Тернопільської області у справі № 608/2728/23, яка набрала законної сили Ю.11.2023 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

В подальшому ОСОБА_4 достовірно знаючи про те, що постановою Волочиського районного суду Хмельницької області, від 21.06.2023 у справі№671/1461/23, Чортківського районного суду Тернопільської області від 30.10 2023 у справі №608/2728/23, які набрали законної сили, його позбавлено права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, ухилився від виконання вказаних постанов, при наступних обставинах:

20.05.2024 близько 11 год. 10 хв. ОСОБА_4 , будучи позбавленим рішенням суду права керування транспортним засобами, керував автомобілем ВАЗ 2110, д.н.з НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції, за порушення ПДР. Також 20.11.2024 о 01 год. 55 хв. ОСОБА_4 , знаючи, що він позбавлений права керування транспортними засобами, керував автомобілем марки ВАЗ 21083 д.н.з НОМЕР_2 , та рухався по вул. Хатки у с. Кровинка, де був зупинений працівниками поліції.

20.11.2024 о 11 год.10 хв. ОСОБА_4 , будучи позбавленим прав керування транспортним засобом керував автомобілем марки ВАЗ 21083 д.н.з НОМЕР_2 та рухався по вулиці Князя василька в м. Теребовля, де за порушення правил дорожнього руху був зупинений працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав та в судовому засіданні пояснив, що дійсно знав про те, що він постановою суду позбавлений права керувати транспортними засобами, однак не зважав на вказану постанову, декілька разів керував різними автомобілями, один раз їхав до сестри в лікарню, а інші рази не було такої крайньої необхідності чи непередбачуваних обставин. В скоєному щиро розкаявся, пообіцяв більше подібних правопорушень не вчиняти.

Обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.1 ст.382 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, те, що по місцю проживання стосовно нього скарги не надходили, раніше судимий, під спостереженням в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, позицію прокурора висловлену в судових дебатах, який вважав за можливе призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів громадян, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 382 КК України

Вказане покарання відповідно приписів ч.3 ст. 72 КК України, якою передбачено, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно, слід виконувати самостійно від покарання призначеного вироком Волочиського районного суд Хмельницької області від 20 липня 2026 року.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст.368, 370,374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., яке виконувати самостійно від покарання, призначеного вироком Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 липня 2026 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_1