Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №604/442/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/442/26 3/604/162/26

ПОСТАНОВА

іменем України

21 вересня 2026 року селище Підволочиськ

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сидорак Г.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від ДПП УПП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця -

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2026 року на адресу Підволочиського районного суду Тернопільської області одночасно надійшли адміністративні матеріали №604/442/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №638689 від 12 квітня 2026 року, 12 квітня 2026 року о 14 год 13 хв на АД М30 191км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Hilux, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду в КНП ТОМЦСНЗ ТОР з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судові засідання 04.05., 02.06, 23.06, 11.08, 01.09 та 21.09 2026 року не з`являвся, про дату та час їх проведення повідомлявся за допомогою смс-повідомлень на номер телефону, який вказано в протоколі серії НОМЕР_2 від 12 квітня 2026 року.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У разі неможливості особистої участі в розгляді справи в суді першої інстанції, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право надати письмові пояснення, заперечення у разі незгоди з протоколом. Також, має право забезпечити присутність захисника для захисту його інтересів.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутнє у переліку адміністративних правопорушень, розгляд яких здійснюється за обов`язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, наведеному у ч. 2 ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе здійснити розгляд адміністративних матеріалів стосоно ОСОБА_1 за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступних висновків.

У ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних за ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З пунктів 2-4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відтак, із аналізу зазначених норм права випливає висновок, що для того, щоб вимога поліцейського до водія про проходження огляду на стан сп`яніння була правомірною, необхідна наявність достатніх підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №638689 від 12 квітня 2026 року;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 квітня 2026 року, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі не проводився;

- довідка інспектора відділу адміністративної практики УПП в Тернопільській області ДПП від 13 квітня 2026 року, згідно із якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, яке підлягає вилученню;

- копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7012854 від 12 квітня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- компактдиски із відеозаписами з нагрудної камери поліцейського та відеонагляду.

При перегляді перегляді відеофіксації з бодікамер за 12 квітня 2026 року вбачається, що о 14:27 год поліцейський звертається до ОСОБА_2 з проханням закрити очі, після чого констатує, що зіниці дуже звужені та не реагують на світло, а також є тремтіння пальців рук, на що ОСОБА_1 заперечує; далі поліцейський пропонує пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у зв`язку з виявленими ознаками: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. На проходження огляду ОСОБА_1 погоджується, а згодом відмовляється через те, що необхідно залишити автомобіль.

Разом з тим, під час перегляду відеофіксації, судом встановлено, що поліцейським неналежним чином зафіксовано виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. Так, під час перевірки реакції зіниць на світло, бодікамера фіксує обличчя ОСОБА_1 лише нижче носа або лише торс, під час відеофіксації з іншого ракурсу - очі та обличчя частково закриті рукою поліцейського. Також, при перегляді відео вбачається, що пальці рук ОСОБА_1 не тремтять (14:27). ОСОБА_1 заперечує наявність явних ознак наркотичного сп`яніння про що говорить поліцейському (14:28), пояснює, що був включений кондиціонер всю дорогу.

Суддя також звертає увагу, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння складено 12.04.2026 року о 14:25 год, з зазначеними ознаками сп`яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, тобто до моменту оголошення поліцейським ОСОБА_3 о 14:27 год цих ознак ОСОБА_1 , що також підтверджується відеозаписом. Більше того, незрозумілим залишається факт оформлення цього направлення, оскільки при перегляді усіх трьох відеодисків, направлення не було зачитано і не видно щоб воно заповнювалося поліцейським.

Тому, сумніви у суду викликають наведені поліцейським ознаки сп`яніння в протоколі, оскільки вони спростовуються долученими до матеріалів справи відеозаписами, з яких не вбачається наявність будь-яких із перерахованих ознак, що свідчили б про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому, всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому, не може вважатися доказом вчинення правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Судом встановлено обставини, які свідчать про порушення працівниками поліції вимог ст.ст. 251, 256, 266 КУпАП, а тому приходжу до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження про адміністративне правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 266, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП провадженням закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляцій Підволочиський районний суд Тернопільської області.

Суддя Г.Б. Сидорак