Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №587/3802/24 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/3802/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №12024200000000407 по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працездатного, працюючого за усними трудовими договорами, зареєстрованого за місцем фактичного проживання за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 України за наступних обставин.

Так, 07.09.2024 близько 19 год. 50 хв. ОСОБА_7 керував автомобілем «ТАТА LPT 613», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині автомобільної дороги Н-07 «Київ-Суми-Юнаківка» від с. Сгецьківка Сумського району Сумської області з напрямку м. Суми. Керований ним автомобіль «ТАТА LPT 613» мав на той час технічну несправність робочої гальмівної системи, яка полягала у перевищеному витоку повітря з гальмівної камери лівого заднього колеса.

В зазначений час, рухаючись у напрямку м. Суми по ділянці км 312 автомобільної дороги Н-07 «Київ-Суми-Юнаківка», неподалік від с. Сгецьківка Сумського району Сумської області, ОСОБА_7 знехтував безпекою дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та при наявності об`єктивної можливості виявити попереду перешкоду для руху у виді велосипедиста, що рухався у попутному з ним напрямку, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В той же час ОСОБА_7 , спостерігаючи через дзеркало заднього виду за рухом попутного автомобіля «FORD FOCUS», водій якого виконував обгін автомобіля «ТАТА LPT 613», відволікався від дорожньої обстановки в напрямку руху, чим створив умови, небезпечні для руху як для себе, так і інших учасників дорожнього руху. До того ж, під час відволікання від дорожньої обстановки, ОСОБА_7 змінив напрямок руху керованого ним автомобіля праворуч до краю проїзної частини, попередньо не переконавшись у безпечності такого маневру та не витримавши при цьому безпечного інтервалу та дистанції з велосипедистом. Як наслідок вище зазначені дії та бездіяльність ОСОБА_7 призвели до зіткнення керованого ним автомобіля «ТАТА LPT 613», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з велосипедом «Україна» під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався у попутному з ним напрямку в районі правого краю проїзної частини.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи трупа № 1546/1208 від 16.10.2024 смерть потерпілого ОСОБА_8 настала внаслідок поєднаної тупої травми тіла, що проявилася у вигляді множинних переломів хребта з повними розривами міжхребцевих з`єднань, розриву серця та перикарду, забою та розриву печінки, травматичного субарахноїдального крововиливу.

Відповідно до зібраних у кримінальному провадженні доказів та висновку судової автотехнічної експертизи № 310/300 від 06.10.2024, у даній дорожній ситуації ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «ТАТА LPT 613», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, введених у дію з 01.01.2002, що передбачені пунктами:

2.3.Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі.

12.3.У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

10.1.Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

13.1.Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

31.1.Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

31.4.Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

31.4.1.Гальмові системи:

г) порушено герметичність пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу, що спричиняє зменшення тиску повітря при непрацюючому двигуні більш як на 0,05 МПа (0,5 кГс/кв.см) за 15 хв у разі приведення в дію органів керування гальмовою системою.

Допущені ОСОБА_7 порушення вимог пунктів 2.3 «б», 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав в повному обсязі і пояснив, що дійсно 07.09.2024 близько 19 год. 50 хв., виконуючи трудові обов`язки, (працюючи за трудовим договором з ФОП ОСОБА_9 , який надає послуги евакуатора), він керував автомобілем «ТАТА LPT 613», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині автомобільної дороги Н-07 «Київ-Суми-Юнаківка» від с. Сгецьківка Сумського району Сумської області з напрямку м. Суми. Під час руху він відволікся, слідкуючи в дзеркало заднього виду за автомобілем «FORD FOCUS», який виконував маневр обгону, не помітив велосипедиста, який рухався по проїзній частині дороги в попутному напрямку, внаслідок чого стався наїзд на велосипедиста. Обвинувачений свою вину визнав в повному обсязі, погодився з обставинами вчинення правопорушення, кваліфікацією вчиненого, після роз`яснення положень статті 349 КПК України вважав за недоцільне дослідження інших доказів по справі.

Інші учасники судового провадження погодились з позицією обвинуваченого, вважали недоцільним дослідження інших доказів по кримінальному провадження, враховуючи, що обвинувачений правильно розуміє сутність пред`явленого обвинувачення, визнає свою вину в повному обсязі, повністю погоджується з кваліфікацією вчиненого.

Таким чином, ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «ТАТА LPT 613», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив правил безпеки дорожнього руху, передбачених пунктами 2.3 «б», 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з велосипедом «Україна» під керуванням ОСОБА_8 , який від отриманих травм загинув на місці. Своїми діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, кваліфікуючою ознакою якого є «смерть потерпілого».

Призначаючи покарання суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Визначаючи покарання за відповідною частиною ст. 286 КК слід враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до цього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного ( п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).

При призначені покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, який займається суспільно корисною працею( ар.с. 104), виключно позитивно характеризується;( ар.с.102, 103), пом`якшуючі відповідальність обставини – раніше не судимий, свою вину визнав в повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, своїми правдивими показаннями як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні сприяв розкриттю злочину та встановленню істини по справі, завдана шкода частково відшкодована обвинуваченим потерпілому в добровільному порядку, мати обвинуваченого є особою похилого віку і має ряд хронічних хвороб ( ар.с.108,110), сам обвинувачений також має слабкий стан здоров`я ( ар.с.105, 106, 112, 113).

Обтяжуючих відповідальність обставин суд не вбачає.

З врахуванням зазначених обставин суд вважає за необхідне призначити покарання в виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо застосування додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає за необхідне призначити покарання з застосування додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

Заявлений по справі цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 про стягнення з обвинуваченого 300000 гривень моральної шкоди ( ар.с.48-50) підлягає повному задоволенню.

У відповідності з ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Крім того, визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з обвинуваченого суд враховує роз`яснення, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03. 1995 року, у відповідності з яким розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та об`єму страждань (фізичних, душевних, психічних), котрі поніс позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення) і з врахуванням інших обставин. При цьому суд повинен виходити з принципу розумності, справедливості та виваженості.

Суд вважає встановленим, що в результаті злочинних дій ОСОБА_7 потерпілій завдана і моральна шкода, оскільки вона втратили близьку особу (батька) і ця втрата є непоправною, докорінно змінився їх звичний спосіб життя, вона перенесла нервовий струс, негативні наслідки від втрати близької особи потерпіла відчуває до цього часу, тому суд вважає встановленим, що в результаті злочинних дій обвинуваченого потерпілій завдана і моральна шкода.

Отже, беручи до уваги обставини заподіяння моральної шкоди, глибину та тривалість моральних страждань, суд вважає за необхідне повністю задовольнити позовні вимоги, стягнувши з ОСОБА_7 , який визнав позов в повному обсязі, моральну шкоду в розмірі 300000 гривень, а, враховуючи, що 118 650 гривень моральної шкоди на момент винесення вироку відшкодована обвинуваченим в добровільному порядку( ар.с. 58, 70, 87) стягненню підлягає 181 350 гривень.

Процесуальні витрати відшкодовані обвинуваченим в добровільному порядку.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з положеннями статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винним за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Стягнути з ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_10 181360 гривень моральної шкоди.

Арешт, накладений ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 17 вересня 2024 року, ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13 вересня 2024 року ( ар.с.88, 92), - скасувати.

Речові докази: автомобіль «ТАТА LPT 613», реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на зберігання ОСОБА_11 ( ар.с.95) , залишити в розпорядженні власника – ОСОБА_11 ; велосипед «Україна», що зберігається на території спеціального майданчика для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Сумській області ( ар.с.96-97, 98, м. Суми, вул. Чернігівська, 16А), - знищити; кросівки, кепку загиблого ОСОБА_8 , дві частини скла від катафоту велосипеда, що зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУНП в Сумській області (ар.с.96-97, 98, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23), - знищити; куртку, сорочку, штани загиблого ОСОБА_8 , що зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУНП в Сумській області (ар.с.96-97, 98, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23), - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1