Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №592/12762/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/12762/26

Провадження № 3/592/2112/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Онайко Р.А., розглянувши матеріали, що надійшли від УПП в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4, 124 ч.5 ст.126 КУпАП,

у с т а н о в и в:

До Ковпаківського районного суду м.Суми надійшли протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №724391 за ч.5 ст.126 КУпАП від 20.07.2026, серії ЕПР1 №724380 за ст.122-4 КУпАП від 20.07.2026 та серії ЕПР1 №724352 за ст. 124 КУпАП від 20.07.2026 складених відносно ОСОБА_1 .

Згідно протоколів про адміністративні правопорушення, 06.07.2026 о 00:33 у м.Суми по вул. Баранівська, 119 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi L200, номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами, правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП, крім того під час руху не витримав безпечної швидкості, не впорався з керуванням, допустив виїзд за межі проїзної частини з подальшим наїздом на перешкоду фортифікаційну споруду у вигляді стовпів тримачів антидронової сітки, в результаті наїзду автомобіль та фортифікаційна споруда отримали механічні пошкодження, чим порушив п.12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП, після чого місце пригоди залишив, в результаті розшукових заходів був встановлений, чим порушив п.2.10.а ПДР, за що передбачена відповідальність ст.122-4 КУпАП.

Вказані протоколи відносно ОСОБА_1 розглядаються судом одночасно у відповідності до вимог ст.36 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення судового засідання ним не подано, причини неявки не повідомлені.

Враховуючи, що за вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ за ст.122-4, 124, ч.5 ст.126 КУпАП не є обов`язковою, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4, 124, ч.5 ст.126 КУпАП.

Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 245 цього Кодексу, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1).

У відповідності до чинного законодавства відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством. Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами;

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідальність за ст. 122-4 КУпАП настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

На доведення вини ОСОБА_1 крім зазначених вище протоколів про адміністративне правопорушення до суду надані наступні докази:

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 20.07.2026;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 06.07.2026, згідно якого останній повідомив номерний знак автомобіля який вчинив ДТП, а саме «GLL754»;

- довідку адмін практики УПП в Сумській області ДПП від 21.07.2026, згідно якої ОСОБА_1 , притягувався до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП 19.05.2026, постановою №591/3843/24 від 03.07.2024 позбавлений права керування транспортним засобом строком на 6 років, інформація про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня, належність транспортного засобу Mitsubishi L200, номерний знак НОМЕР_1 невідома;

- копію постанови серії ЕНА №7220220 від 19.05.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.124 КУпАП;

- копію постанови №215/3843/24 від 03.07.2024, яклою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, якою зокрема ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортним засобом на строк шість років;

- відеозапис з відеореєстраторів поліцейських, на яких зафіксовнане спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , однак відсутня фіксація керування ОСОБА_1 транспортним засобом 06.07.2026 о 00:33;

- схему місця ДТП, яке сталося 06.07.2026;

- письмові пояснення ОСОБА_3 (без дати), який зазначив, що є командиром ОСОБА_1 який є військовослужбовцем, та в яких зобов`язується за можливості доставити останнього до органів поліції;

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). При цьому в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії (ст. 8 Конституції України), а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з прецедентною судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно цієї правової позиції «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, – є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Зокрема, матеріали справи не містять доказів що саме ОСОБА_1 був за кермом транспортного засобу, який здійснив наїзд на фортифікаційні споруди та залишив місце ДТП, на долученому відеозаписі зафіксоване спілкування з ОСОБА_1 безпосередньо в кабінеті поліцейського, свідок ДТП ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях повідомляє лише номер транспортного засобу, належність якого ОСОБА_1 не встановлена, беззаперечних доказів керування зазначеним транспортним засобом саме ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, ретельно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, суд приходить переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.122-4, 124 та ч.5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення встановлено не було. При цьому всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє у категоричній формі зробити беззаперечний і однозначний висновок, що внаслідок дій саме ОСОБА_1 (а саме відсутності доказів керування ОСОБА_1 трранспортним засобом) було порушено правила дорожнього руху, що виразилося у керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування та стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої транспортний засіб та фортифікаційні споруди отримали механічні пошкодження, та як наслідок залишення ним місця ДТП, тобто про вчинення ним правопорушень, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 ч.5 ст.126 КУпАП.

Керуючись ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ст. 122-4, 124 ч.5 ст.126 КУпАПзакрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Роман ОНАЙКО