Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №486/1790/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/1790/26

Провадження № 2-о/486/69/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Мельник А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Південноукраїнська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

учасники справи: заявник ОСОБА_1 , заінтересована особа Південноукраїнська державна нотаріальна контора Миколаївської області,

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Південноукраїнська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про встановлення факту, правовстановлюючих документів, а саме, належності заявнику, договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 28 липня 1997 року, реєстровий №2-І460.

Заяву обґрунтовує тим, що 09 липня 2026 року він звернувся до Південноукраїнської державної нотаріальної контори із заявою про виправлення помилки в договорі купівлі-продажу за №2-І460 від 28 липня 1997 року.

16 липня 2026 року отримав роз`яснення від Південноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області, що справи нотаріальних документів 1997 року передані на зберігання до нотаріального архіву, що унеможливлює здійснити виправлення помилки на примірнику договору. Крім того, виправлення помилки повинно відповідати відомостям, що містяться в документах, які були подані нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, або отримані безпосередньо з єдиних та державних реєстрів. Перевірити відомості щодо правильного написання його прізвища, імені та по батькові під час укладання договору купівлі-продажу квартири було неможливо, оскільки дата посвідчення правочину та дата отримання його паспорту не збігається.

Зазначив, що при реєстрації даного договору купівлі-продажу його прізвище було вказано як « ОСОБА_2 ». Однак під час оформлення паспорта громадянина України органом, який здійснював його видачу, було ведено достовірні дані та правильно зазначено його прізвище « ОСОБА_3 » У подальшому всі інші офіційні документи оформлювалися відповідно до даних паспорта на прізвище « ОСОБА_3 ». Зокрема, на прізвище « ОСОБА_3 » були оформлені реєстраційний номер облікової картки платника податків, свідоцтво про шлюб, трудова книжка, диплом, свідоцтва про народження дітей, документи про трудовий стаж та інші офіційні документи. Протягом усього життя він користувався документами саме на прізвище « ОСОБА_3 », під цим прізвищем здійснював трудову діяльність, укладав правочини та реалізовував свої права й обов`язки. Таким чином, лише у договорі купівлі-продажу квартири, посвідченого 28 липня 1997 року, реєстровий №2-І460, його прізвище зазначено як « ОСОБА_2 ».

Заявник у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, заяву підтримав.

Від Південноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області, також надійшла заява про розгляд справи без участі представника, на підставі наявних матеріалів та прийняття рішення на розсуд суду.

Розгляд справи проведено без участі сторін з урахуванням положень ч.1 ст.223 ЦПК України.

Дослідивши докази в сукупності, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 липня 1997 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діяла від свого імені та як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з однієї сторони, а з другої - ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Того ж дня договір посвідчений в.о. держнотаріуса Южноукраїнської держнотконтори та зареєстрований у реєстрі за ном. 2-І460. 31 липня 1997 року договір зареєстрований в бюро технічної інвентаризації м. Южноукраїнська Миколаївської області, Занесений в реєстрову книгу під №49кн5стр201.

23 квітня 1998 року до Державного реєстру фізичних осіб занесено дані про одержання ОСОБА_1 ідентифікаційного номеру.

Як вбачається з копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 18 грудня 2001 року Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявник з 12 серпня 1997 року зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 .

13 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_1 видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 .

16 липня 2026 року Південноукраїнською державною нотаріальною конторою Миколаївської області на заяву ОСОБА_1 щодо виправлення помилки, допущеної Южноукраїнського державною нотаріальною конторою Миколаївської області в договорі купівлі-продажу квартири, посвідченого 28 липня 1997 року, роз`яснено, що справи нотаріальних документів 1997 року передані на зберігання до нотаріального архіву, що унеможливлює здійснити виправлення помилки на примірнику договору. Крім того, виправлення помилки повинно відповідати відомостям, що містяться в документах, які були подані нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, або отримані безпосередньо з єдиних та державних реєстрів. Перевірити відомості щодо правильного написання прізвища, імені та по-батькові заявника під час укладання договору купівлі-продажу квартири неможливо, оскільки дата посвідчення правочину та дата отримання паспорту заявника не збігається.

Таким чином, встановлено різне написання прізвища заявника « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 » в договору купівлі-продажу квартири та паспорті, відповідно.

Відповідно до статті 16 ЦК України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, в тому числі належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності

правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. Разом з тим, суд може встановити факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, диплому, іншого документу, що посвідчує трудовий стаж.

Виходячи з того, що підтвердити вищевказані факти у позасудовому порядку неможливо, іншого шляху для підтвердження даного факту не існує, в судовому засіданні достеменно встановлено, що договір купівлі-продажу квартири, посвідчений 28 липня 1997 року, реєстровий №2-І460, в якому прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_2 », належить ОСОБА_1 .

Наведене підтверджується тією обставиною, що після укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , заявник 12 серпня 1997 року зареєструвався в придбаній квартирі, та в паспорті громадянина України, виданому 18 грудня 2001 року на ім`я « ОСОБА_3 » стоїть відповідна відмітка.

Встановлення даного юридичного факту необхідно ОСОБА_1 для реалізації права власністі.

Керуючись ст.ст. 263, 264, 265, 315, 316, 317, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Південноукраїнська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Встановити факт, що договор купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 28 липня 1997 року державним нотаріусом Южноукраїнської держнотконтори та зареєстрований у реєстрі за ном. 2-І460, укладений між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діяла від свого імені та як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з однієї сторони, а з другої - ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне ім`я заявника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне найменування заінтересованої особи: Південноукраїнська державна нотаріальна контора Миколаївської області, місцезнаходження: б-р Квітковий, буд. 9, м. Південноукраїнськ, Вознесенського району, Миколаївська область, 55002, Код ЄДРПОУ: 24059908.

Суддя Г. А. Далматова