Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №486/1024/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Суд: Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №486/1024/26

Суддя: Далматова Г. А.

Справа № 486/1024/26

Провадження № 2/486/1311/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи: позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», представник позивача Олійник К.О., відповідач ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»), яке діє через свого представника – Олійник К.О. через підсистему «Електронний суд» звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 13 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1483-6369.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 11600 грн, строк кредитування – 300 днів, базовий період – 14 днів, комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту, знижена процентна ставка – 0,90 % в день, стандартна процентна ставка – 1,00 % в день.

Також, Додатковою угодою №1 від 30 грудня 2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1483-6369 від 13 грудня 2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1200 грн.

Додатковою угодою №2 від 29 січня 2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1483-6369 від 13 грудня 2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1500 грн.

Додатковою угодою №3 від 23 липня 2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1483-6369 від 13 грудня 2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1100 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, а відповідач свої зобов`язання за кредитним договором порушив, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 02 березня 2026 року складає 35380,99 грн, з яких заборгованість за кредитом – 10854,01 грн, заборгованість за нарахованими процентами – 18214,83 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК – 6312,15 грн.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

06 серпня 2026 року ОСОБА_1 надала суду відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що дійсно, між нею та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено Договором № 1483-6369 про відкриття кредитної лінії, згідно якого вона отримала кредитні кошти у сумі 11600 грн. Згодом нею було укладено три додаткові угоди: 30 грудня 2024 року на суму 1200 грн, 29 січня 2025 року на суму 1500 грн, та 23 липня 2025 року на суму 1100 грн. Таким чином, сукупний розмір фактично отриманих нею коштів становить 15400 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, нею було внесено на оплату кредиту кошти у розмірі 37869,87 грн. Крім того, встановлено, що вказані кошти були розподілені позивачем на погашення заборгованості - 4545,99 грн, на погашення комісії — 2320 грн, нарахованих відсотків - 29616,03 грн, та відсотків за ст. 625 ЦК України - 1387,85 грн.

Звертає увагу на те, що вона не ухилялася від виконання своїх зобов`язань, а навпаки здійснила платежі на суму, що більш ніж удвічі перевищує суму фактично отриманого кредиту. Вважає, що такі дії свідчать про її намір виконати договір та спростовують твердження про її недобросовісну поведінку.

Водночас, не погоджується зі стягненням з неї відсотків за ст. 625 ЦК України та зарахування з її оплат комісії з огляду на наступне. Оскільки нарахування позивачем заборгованості за відсотками на підставі ст. 625 ЦК України за договором здійснювалось під час дії воєнного стану, таке нарахування не відповідає вимогам закону, а заявлена до стягнення сума у розмірі 6312,15 грн, задоволенню не підлягає.

Крім того, як вказано раніше із загальної суми здійснених нею платежів позивачем було безпідставно зараховано 1387,85 грн на погашення відсотків за ст.625 ЦК України. Оскільки нарахування таких відсотків у період воєнного стану заборонено законом, вважає, що вказана сума підлягає перерахунку та зарахуванню в рахунок погашення заборгованості по кредиту.

Також вказує на те, що з матеріалів справи вбачається, що умовами кредитного договору передбачено стягнення комісії за надання (видачу) кредиту у розмірі 20% від суми кредиту. Однак, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія. Покладення на споживача обов`язку сплачувати комісію, яка не пов`язана із наданням окремої послуги та фактично є додатковою платою за саме надання кредиту, свідчить про несправедливість такої умови договору, оскільки створює для споживача надмірний фінансовий тягар та порушує баланс інтересів сторін. Вважає, що така умова кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісії є нікчемною. Вважає таке зарахування із внесених нею платежів комісії у розмірі 2320 грн було здійснено позивачем безпідставно, а тому вважає, що вказана сума підлягає перерахунку та зарахуванню в рахунок погашення заборгованості по кредиту.

Отже, вказує на те, що сума заборгованості за кредитом підлягає перерахунку: 10854,01 грн - 1387,85 грн (що були зараховані на погашення відсотків за ст. 625 ЦК України) - 2320 грн, (що було зараховано на погашення комісії) = 7146,16 грн.

Також звертає увагу на те, що сукупний розмір фактично отриманих нею коштів становить 15400 грн, а розмір нарахованих відсотків 47830,86 грн. Внесені нею кошти становлять - 37869,87 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості непогашеними залишилися 18214,83 грн — відсотків та 10854,01 грн. (враховуючи вищевказаний перерахунок 7146,16 грн.) — основного боргу.

Вказує на те, що позивач фактично отримав від неї 37869,87 грн, при загальній сумі отриманого кредиту 15400 грн, тобто близько 245 % від суми фактично отриманих коштів. Незважаючи на це, позивач продовжує вимагати ще 29068,84 грн (тіло кредиту та проценти), що свідчить про втрату процентами компенсаційної функції та їх перетворення на спосіб безпідставного збагачення кредитодавця. Такий розмір плати за користування кредитом не відповідає принципам добросовісності, справедливості та розумності, визначеним статтями 3, 509, 627 ЦК України, порушує баланс прав сторін та ставить споживача у явно невигідне становище.

Вказує на те, що вона, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не могла ефективно здійснити свої права бути поінформованою про дійсні умови кредитування, які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості. А тому вважає, що укладення вказаних договорів перетворюється на непомірний тягар для неї, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Просить позовні вимоги задовольнити частково.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, у позовній заяві зазначила про розгляд справи у її відсутність та надання згоди на заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання також не з`явилась, у відзиві на позовну заяву просила розгляд справи проводити без її участі.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 13 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1483-6369 продукту «НА ВСЕ». Загальний розмір Кредиту (сума Кредиту) – 11600 грн. Строк кредиту 300 календарних днів з датою повернення 08 жовтня 2025 року. З базовим періодом 14 календарних днів. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А3749 /а.с. 15-25/.

Як вбачається з п. 4.6 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1,00% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою).

Відповідно до п. 4.7 Договору, комісія за видачу кредиту становить 20,00 % від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0%, вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту.

Згідно п. 4.15 Договору, денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 0,946 процентів.

Відповідно п. 10.2 Договору, знижена процентна ставка становить 0,90% за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору.

30 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1483-6369 продукту «НА ВСЕ» (далі – Додаткова угода №1) /а.с.52зв.-54/.

Відповідно п. 2.1 Додаткової угоди №1, кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1200 грн.

Згідно п. 2.3 Додаткової угоди №1, після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 12800 гр., яка складається з суми Заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих Позичальнику у Кредит на підставі цієї Додаткової угоди (далі – Сума Кредиту).

Відповідно п. 2.7 Додаткової угоди №1, сторони домовились продовжити строк кредитування на 17 днів, встановивши, що після укладення цієї Додаткової угоди строк кредитування з урахуванням його продовження складає з моменту укладення Додаткової угоди до його закінчення 300 календарних днів. З урахуванням цього загальний строк кредитування за Договором становить: 317 днів, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому Договором.

29 січня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1483-6369 продукту «НА ВСЕ» (далі – Додаткова угода №2) /а.с.58зв.-60/.

Відповідно п. 2.1 Додаткової угоди №2, кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1500 грн.

Згідно п. 2.3 Додаткової угоди №2, після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 12793,64 грн, яка складається з суми Заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих Позичальнику у Кредит на підставі цієї Додаткової угоди (далі – Сума Кредиту).

Відповідно п. 2.7 Додаткової угоди №2, сторони домовились продовжити строк кредитування на 30 днів, встановивши, що після укладення цієї Додаткової угоди строк кредитування з урахуванням його продовження складає з моменту укладення Додаткової угоди до його закінчення 300 календарних днів. З урахуванням цього загальний строк кредитування за Договором становить: 347 днів, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому Договором.

23 липня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1483-6369 продукту «НА ВСЕ» (далі – Додаткова угода №3) /а.с.64зв.-66/.

Згідно п. 2.1 Додаткової угоди №3, кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1100 грн.

Відповідно п. 2.3 Додаткової угоди №3, після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 11490,02 грн, яка складається з суми Заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих Позичальнику у Кредит на підставі цієї Додаткової угоди (далі – Сума Кредиту).

Згідно п. 2.7 Додаткової угоди №3, сторони домовились продовжити строк кредитування на 175 днів, встановивши, що після укладення цієї Додаткової угоди строк кредитування з урахуванням його продовження складає з моменту укладення Додаткової угоди до його закінчення 300 календарних днів. З урахуванням цього загальний строк кредитування за Договором становить: 521 день, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому Договором.

До позовної заяви долучено також, правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ» /а.с 26-33/, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки /а.с. 34-36, 54зв.-57, 60зв.-63, 66зв.-69/, та паспорт споживчого кредиту /а.с. 37-49/.

Отримання відповідачем кредитних коштів за Договором № 1483-6369 від 13 грудня 2024 року підтверджується довідкою про перерахування коштів у сумі 11600 грн, 1200 грн, 1500 грн та 1100 грн на card_mask НОМЕР_1 за допомогою платіжною системи EasyPay /а.с. 70/.

Також, перерахування коштів на рахунок відповідача підтверджується листом ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та квитанціями LigPay, з яких вбачається, що за Договором № 1483-6369 від 13 грудня 2024 року були перераховані кошти на суму 11600 грн, 1200 грн, 1500 грн та 1100 грн на платіжну картку НОМЕР_2 /а.с. 50, 50зв., 51, 51зв./.

23 березня 2026 року позивачем було сформовано вимогу відповідно до якої ОСОБА_1 станом на 02 березня 2026 року має непогашену заборгованість у розмірі 35380,99 грн, з яких заборгованість за кредитом – 10854,01 грн, заборгованість за нарахованими процентами – 18214,83 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК – 6312,15 грн /а.с.77/.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами, в рахунок погашення заборгованості вносила кошти на загальну суму 37869,87 грн, останній раз кошти були внесені 20 вересня 2025 року на суму 500 грн, в подальшому кошти відповідачем не вносились, внаслідок чого станом на 02 березня 2026 року у відповідача наявна заборгованість за кредитним Договором у розмірі 35380,99 грн, з яких заборгованість за кредитом – 10854,01 грн, заборгованість за нарахованими процентами – 18214,83 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК – 6312,15 грн /а.с. 71-76/.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов`язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Фінансова установа ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання за вказаним Договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов Договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

ОСОБА_1 погодилась з тим, що між нею та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено кредитний договір № 1483-6369 від 13 грудня 2024 року та Додаткові угоди до нього.

Позивачем доведено факт наявності прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 10854,01 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно стягнення простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 18214,83 грн, суд приходить до наступного.

Як вбачається з умов Договору, сторони погодили строк кредиту 300 календарних днів з датою повернення 08 жовтня 2025 року, яку сторони 23 липня 2025 року продовжили на 175 днів, внаслідок чого загальний строк кредитування становить 521 день, стандартну процентну ставку яка становить 1,00% за кожен день користування Кредитом, денну процентну ставку на дату укладення Договору яка складає 0,946 процентів, знижену процентну ставку яка становить 0,90% за кожен день користування Кредитом.

З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 фактично була нарахована за період з 13 грудня 2024 року по 01 березня 2026 року, тобто в межах строку дії договору.

Також, як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 при сплаті платежів відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту, нараховувались проценти за зниженою процентною ставкою 0,90% в день. При порушенні умов кредитного договору ОСОБА_1 нараховувались проценти за стандартною процентною ставкою 1,00% в день.

Враховуючи сплату процентів ОСОБА_1 заборгованість по процентам складає 18214,83 грн, з якими суд погоджується.

Стосовно доводів відповідача про безпідставне стягнення заборгованості за процентами на підставі ст.625 ЦК України у розмірі 6312,15 грн, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, суд приймає доводи відповідача, оскільки нарахування позивачем заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 6312,15 грн здійснено з 13 січня 2025 року - в період дії воєнного стану, таке нарахування не відповідає вимогам закону.

А також, як вбачається з розрахунку заборгованості в рахунок сплати процентів на підставі ст. 625 ЦК України відповідачем були внесені кошти на суму 1387,85 грн, які підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Стосовно доводів відповідача про безпідставне стягнення комісії у розмірі 2320 грн, суд приходить до наступного.

Положеннями пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит – це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Такі витрати товариством визначені в умовах кредитування та безпосередньо узгодженні з позичальником, де нею взяті на себе обов`язки зі сплати комісії за видачу кредиту яка становить 20,00% від суми виданого Кредиту та нараховується у день видачі Кредиту /а.с. 17/.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися.

Умовами Договору нарахування та сплата комісії за видачу кредиту визначена сторонами кредитування та безпосередньо узгоджена з позичальником шляхом підписання договору з такими умовами кредитування, яку відповідачем було сплачено.

Доказів виконання відповідачем зобов`язань за Договором сторонами не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовна заява підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 27680,99 грн, з яких заборгованість за кредитом – 9466,16 грн, заборгованість за нарахованими процентами – 18214,83 грн.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2083,06 грн (78,24 %) /а.с. 14/.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1483-6369 від 13 грудня 2024 року у розмірі 27680 (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят) гривень 99 копійок, з яких заборгованість за кредитом – 9466 (дев`ять тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 16 копійок, заборгованість за нарахованими процентами – 18214 (вісімнадцять тисяч двісті чотирнадцять) гривень 83 копійки.

Відмовити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2083 (дві тисячі вісімдесят три) гривні 06 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса: б-р Лесі Українки, 26, оф. 407, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 38548598.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г. А. Далматова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua