Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №727/1716/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року

м. Чернівці

справа № 727/1716/25

провадження 822/1586/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Литвинюк І.М., Височанської Н.К.,

за участю секретаря судового засідання Скулеби А.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: Чернівецька міська територіальна громада в особі Чернівецької міської ради, АТ «Чернівціобленерго», Чернівецька обласна організація Національної спілки художників України,

апеляційна скарга Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 01 червня 2026 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Танасійчук Н.М.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Чернівецької міської територіальної громади в особі Чернівецької міської ради, АТ «Чернівціобленерго», Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 07 вересня 2024 року, приблизно о 09 годині 20 хвилин, на належний позивачу транспортний засіб марки OPEL VIVARO, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований на вул. Головній 198- А впало дерево, внаслідок чого автомобіль був пошкоджений.

Позивач повідомив Чернівецьке РУП ГУНП в Чернівецькій області про факт заподіяння шкоди.

Відповідно до висновку експерта, вартість відновлювального ремонту автомобіля від падіння дерева становить 389813, 13 гривень, ринкова вартість до пошкодження автомобіля становила 264 145 гривень, а його ринкова вартість після пошкодження - 142 290 гривень. Вартість матеріального збитку з технічної точки зору визначається у розмірі ринкової вартості автомобіля, на момент пошкодження, що становить 264 145 гривень.

Згідно уточнених позовних вимог, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів спричинену матеріальну шкоду в розмірі 121 855 гривень.

Крім того, позивач зазначає, що внаслідок падіння дерева йому була завдана моральна шкода, яка полягає в моральних стражданнях, яких він зазнав, внаслідок даного пошкодження. Позивач був позбавлений можливості використовувати автомобіль для своїх потреб, що спричинило зміну його ритму життя, а тому просить стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 10000 гривень та понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 01 червня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 80 000 гривень.

Стягнуто з Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5 000 гривень.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення у справі та задовольняючи частково позов про стягнення матеріальної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що у Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України був наявний обов`язок та підстави для видалення аварійного дерева, внаслідок падіння якого було спричинено шкоду позивачу.

Однак, Чернівецька обласна організація Національної спілки художників України не виконала свого обов`язку та не здійснила видалення аварійного дерева, внаслідок чого вона несе відповідальність за заподіяну позивачу шкоду.

Визначаючи розмір майнової шкоди, яка підлягає стягненню, суд враховав факт наявності грубої необережності володільця транспортного засобу, прийшов до висновку про зменшення розміру відшкодування до 80 000 гривень, виходячи із засад розумності, пропорційності та справедливості.

Також вказано, що наслідок протиправних дій відповідача, які призвели до незначних вимушених змін у життєвих стосунках, зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану, глибину фізичних і душевних страждань позивача, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди необхідно визначити у сумі 5 000 гривень. Вказана сума відповідає вимогам розумності і справедливості, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Чернівецька обласна організація Національної спілки художників України просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції, в оскаржуваній частині, не в повному обсязі дослідив всі обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального права та неправильно застосував норми процесуального права.

Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції помилково поклав відповідальність на Чернівецьку обласну організацію Національної спілки художників України, оскільки вказана організація є неналежним відповідачем у вказаній справі.

Задовольняючи частково позов про стягнення моральної шкоди суд не врахував ту обставину, що відповідач зобов`язаний відшкодувати моральну шкоду позивачу, враховуючи ступінь вини відповідача, характер та обсяг душевних страждань позивача, визначивши розмір грошової компенсації, з урахуванням вимог розумності і справедливості, що узгоджується з характером моральних страждань позивача, оскільки пошкодження транспортного засобу позивача сталось і внаслідок особистої грубої необережності останнього, який здійснив стоянку транспортного засобу з порушенням Правил дорожнього руху. Розмір заявленої позивачем моральної шкоди не підтверджено належними доказами.

Також зазначав, що відповідно до наданого позивачем висновку експерта слідує, що експертний огляд проводився 02 жовтня 2024 року, разом з цим подія відбулася 17 вересня 2024 року, тобто майже через місяць. В пункті 3 розділу «Обмеження достовірності дослідження» вказано, що висновок є достовірним за умови надана замовником інформації про те, що всі виявленні при обстеженні пошкодження складових дослідження автомобіля відносяться до отриманих 17 вересня 2024 року. Тобто, експерт не досліджував стан транспортного засобу до події та після події, так само як не перевіряв можливість пошкоджень між датою події 17 вересня 2024 року та датою проведення експертного огляду 02 жовтня 2024 року.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Чернівецька міська територіальна громада в особі Чернівецької міської ради, АТ «Чернівціобленерго» подали відзиви на апеляційну скаргу.

Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Посилаються на те, що аргументи викладені в апеляційній скарзі є безпідставними.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Згідно свідоцтва про реєстрацію права власності транспортного засобу, автомобіль Opel Vivaro, номерний знак НОМЕР_1 , належить позивачу ОСОБА_2 ( а.с.16)

Згідно висновку експерта номер 81/24, за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Opel Vivaro, 2006 року виготовлення, внаслідок його пошкодження, 17 вересня 2024 року, від падіння дерева, становить 389 813 гривень 13 копійок без ПДВ.

Ринкова вартість автомобіля Opel Vivaro, 2006 року виготовлення, до його пошкодження, 17 вересня 2024 року, від падіння дерева становить 264 145 гривень.

Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Opel Vivaro, 2006 року виготовлення, внаслідок його пошкодження, 17 вересня 2024 року, від падіння дерева, визначається в розмірі ринкової вартості цього автомобіля, на момент пошкодження і становить 264 145 гривень.

Ринкова вартість автомобіля Opel Vivaro 2006 року виготовлення, після його пошкодження, 17 вересня 2024 року, від падіння дерева, в цінах станом на час виконання експертизи становить 142 290 гривень ( т. 1 а.с. 19-45.)

17 вересня 2024 року ОСОБА_1 надав поліції письмові пояснення щодо пошкодженого автомобіля ( а.с.49) .

Згідно із відповіді Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, наданої на адвокатський запит Ігоря Філіпчука, повідомляється про те, що згідно інформації департаменту урбаністики та архітектури міської ради земельна ділянка на якій знаходилось дерево перебуває у комунальній власності Чернівецької міської територіальної громади.

14 жовтня 2024 року Департаментом інфраструктури та благоустрою міської ради був виданий ордер № 417 на видалення зелених насаджень, згідно якого дозволяється Чернівецькій обласній організації Національної спілки художників України, згідно з актом обстеження зелених насаджень, складеним 19 вересня 2024 року видалення двох дерев ( а.с.103-104).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що за адресою: місто Чернівці, вулиця Головна, земельна ділянка 198-А знаходиться нежиле приміщення Національної спілки художників України ( а.с.183).

Згідно з довідкою, виданої АТ « Чернівціобленерго» закрита трансформаторна підстанція № 671 не є власністю товариства і не обліковується на балансі АТ Чернівціобленерго» ( т.2 а.с.16).

Відповідно до договору № 0151/9 про постачання електричної енергії Чернівецькій обласній організації Національної спілки художників України за адресою: АДРЕСА_1 , споживачем є Чернівецька обласна організація Національної спілки художників України ( т.2 а.с.62 звор.).

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини 2 статті 11 ЦК України). Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В порядку визначеному статті 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом частини 1 статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об`єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об`єкта благоустрою.

Аналіз частини першої статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» свідчить про те, що міська рада, як орган місцевого самоврядування має дискреційні повноваження, а саме: створити підприємство для утримання об`єктів благоустрою комунальної власності або на конкурсних засадах визначити балансоутримувача об`єктів благоустрою комунальної власності.

Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації. (частина друга статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 18 вказаного Закону елементами (частинами) об`єктів благоустрою, крім іншого, є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до частини 5 статті 24 наведеного Закону посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Частиною 4 статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Згідно з частиною сьомою статті 28 вказаного Закону правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно до пункту 5.5 Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Згідно з розділом 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Відповідно до пункту 9.1.11 Правил, під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева (дерева, які можуть становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебувають у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі). Аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди, або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.

У постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі №372/1891/17 зазначено, що у випадку заподіяння майну чи здоров`ю особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, останній зобов`язується відшкодувати таку шкоду.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1), і що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2).

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 761/6010/15-ц.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину. Такий висновок зроблено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі №214/7462/20.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що дерево, яке 17 вересня 2026 року, впало на автомобіль OPEL VIVARO, державний номер НОМЕР_1 знаходилось на земельній ділянці за адресою: місто Чернівці, вулиця Головна 198-А, яка знаходиться, в межах земельної ділянки, та огороджена для обслуговування будівлі трансформаторної підстанції.

Відповідно до договору № 0151/9 про постачання електричної енергії Чернівецькій обласній організації Національної спілки художників України за адресою: м. Чернівці вул. Головна 198-А та акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, згідно якого споживачем зазначено про межу відповідальності за стан обслуговування електромереж установлюється на кабельних наконечниках ТП 671 вулиця Головна 198-А. Споживачем є Чернівецька обласна організація Національної спілки художників України

Отже, балансоутримувачем вказаної земельної ділянки є Чернівецька обласна організація Національної спілки художників України, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що Чернівецька обласна організація Національної спілки художників України є балансоутримувачем дерева, яке впало на транспортний засіб належний позивачу.

Аналізуючи положення п.2.9.9 Правил благоустрою населених пунктів Чернівецької міської територіальної громади та рішення Чернівецької міської ради №1240 від 25 травня 2023 року та враховуючи те, що аварійне дерево росло на земельній ділянці, балансоутримувачем якої є Чернівецька обласна організація Національної спілки художників України, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідальність за утримання та належний догляд за деревом, внаслідок падіння якого було завдано шкоди позивачу, несе Чернівецька обласна організація Національної спілки художників України.

Зазначене спростовує доводи апелянта, що Чернівецька обласна організація Національної спілки художників України є неналежним відповідачем у даній справі.

Щодо посилань апелянта про те, що висновок експерта 81/24 є неналежним доказом у справі, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами, а приватний висновок експерта є належним письмовим доказом (ст. 76 ЦПК України), якщо він не спростований іншою стороною.

Апелянт не заявляв клопотання про призначення судової експертизи в суді першій інстанції, не спростував розрахунок шкоди, як різниці вартості автомобіля до та після падіння дерева (ст. 1192 ЦК України), а також не надав висновку або рецензії на висновок позивача.

Суд першої інстанції оцінив висновок у сукупності з іншими доказами. Висновок на замовлення позивача, за відсутності його спростування з боку апелянта, є достатнім доказом розміру шкоди, суд не зобов`язаний призначати нову експертизу за відсутності обґрунтованого клопотання.

Щодо відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Положеннями частини першої статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я.

Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого; тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; можливість, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості.

Відповідно до статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, встановивши обставини справи та дослідивши надані на підтвердження відповідних обставин докази, з урахуванням принципів розумності та справедливості, заподіяння позивачу болю, стресу, дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення з Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України на користь позивача 5 000 гривень моральної шкоди.

Будь-яких інших доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апелянтом надано не було, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 01 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Дата складання повної постанови – 24 вересня 2026 року.

Головуючий М. І. Кулянда

Судді: Н.К. Височанська

І.М. Литвинюк