Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №725/7943/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчук В. Т., за участі секретаря судового засідання Філатової К. А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Клецька Юрія Семеновича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Чернівецького районного суду м. Чернівці від 25 серпня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Чернівецького районного суду м. Чернівці від 25 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок в дохід держави.

Згідно з постановою суду першої інстанції, 04 серпня 2026 року о 00 год. 06 хв. в м. Чернівці по вул. Руській, 209, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Аlcotest Drager, ARMF – 0303. Результат 0,60 проміле. Від керування відсторонений шляхом передачі автомобіля тверезому водію. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернівецького районного суду м. Чернівці від 25 серпня 2026 року, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Провадження № 33/822/427/26 Головуючий у І інстанції: Федіна А. В.

Категорія ст. 130 КУпАП Доповідач: Марчук В. Т.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що постанова є незаконною необґрунтованою, без з`ясування всіх обставин справи та належної оцінки доказів.

Зазначає, що суд першої інстанції не здійснив належної перевірки того, які конкретні ознаки алкогольного сп`яніння спостерігалися у ОСОБА_1 до проведення огляду та чи підтверджуються вони відеозаписом.

В матеріалах справи відсутні докази про метрологічну придатність приладу Drager Alcotest 7510 ARMF-0303.

У постанові суд не навів конкретно фрагменту відеозапису, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду з результатом 0,60 проміле.

Суд першої інстанції не з`ясував, чи було йому належним чином роз`яснено процедуру проходження огляду, а саме те, що в разі незгоди з результатами огляду на місці зупинки, він може пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Клецька Ю. С., які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції посилався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736687 від 04 серпня 2026 року (а. с. 1), акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 5), роздруківку спеціального технічного засобу Alсotest 7510 №ARMF-0303 від 04.08.2026 року (а. с. 4), а також відеозапис, що наявний в матеріалах справи (а. с. 9).

Перевіривши вказані докази, апеляційний суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736687 від 04 серпня 2026 року, ОСОБА_1 цього ж дня о 00 год. 06 хв. в м. Чернівці по вул. Руська 209, керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager ARMF-0303. Результат огляду – 0,60% проміле. Від керування відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП.

Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 5), у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд проводився за допомогою Alсotest Drager №7510, результат огляду на стан сп`яніння – 0,60‰. Свою згоду з результатами огляду ОСОБА_1 підтвердив підписом у відповідному акті.

Аналогічні відомості щодо стану алкогольного сп`яніння містяться в роздруківці спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 7510» №ARMF-0303 від 04.08.2026 року (а. с. 4).

З відеозапису (а. с. 9), наявного в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, у зв`язку з керуванням в темну пору доби транспортним засобом, в якого не працювала підсвітка номерного знака. В ході спілкування, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що виявили в нього ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим запропонували пройти огляд на місці зупинки, на що ОСОБА_1 погодився. На відеозаписі зафіксовано процес проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціального технічного засобу, результат огляду та те, що ОСОБА_1 згідний з результатами такого огляду.

Таким чином, районним судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо доводів сторони захисту про те, що суд першої інстанції не перевірив, які конкретні ознаки алкогольного сп`яніння спостерігалися у ОСОБА_1 , слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2 Порядку «Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Таким чином, аналізуючи зазначену норму, слід дійти висновку, що виявлення та встановлення наявності ознак алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу належить до безпосередньої компетенції та дискреційних повноважень працівника поліції, а не є компетенцією суду.

Завдання суду полягає у перевірці дотримання загальної процедури притягнення особи до відповідальності та наданні правової оцінки зібраним доказам, які підтверджують чи спростовують факт перебування особи у стані сп`яніння.

Відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського, о 00:15:50 год. зафіксовано факт повідомлення інспектором ОСОБА_1 про те, що під час спілкування у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Саме виявлення цих ознак є законною підставою для пропозиції водієві пройти відповідний огляд згідно з вимогами чинного законодавства.

Те, що працівник поліції на відеозаписі не перелічив усно конкретні ознаки, не є істотним процесуальним порушенням. Попереднє візуальне виявлення ознак є лише підставою для ініціювання огляду, тоді як сам факт сп`яніння встановлюється об`єктивними показниками спеціального технічного приладу.

Враховуючи те, що в подальшому ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки та погодився з його результатами, відсутність вербального перерахування ознак на відео жодним чином не спростовує факту керування в стані алкогольного сп`яніння.

Доводи сторони захисту про те, що судом не наведено конкретного фрагмента відеозапису зі згодою ОСОБА_1 з результатом огляду, а також про те, що суд першої інстанції не з`ясував факт належного роз`яснення йому процедури огляду, є необґрунтованими з огляду на наступне.

На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського чітко зафіксовано, як о 00:16:54 год. працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 процедуру проходження огляду. Зокрема, йому було повідомлено, що в разі незгоди з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, він може пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. На це роз`яснення ОСОБА_1 відповів, що йому це відомо.

У подальшому, на цьому ж відеозаписі о 00:21:17 год. зафіксовано, як ОСОБА_1 висловив свою згоду з результатами проведеного огляду за допомогою газоаналізатора та відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров`я.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (№ 1452/735), огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки, або в разі його незгоди з результатами такого огляду, проведеного поліцейським.

За таких обставин, враховуючи згоду ОСОБА_1 з результатами тестування на місці, у поліцейського не було жодних правових підстав та обов`язку для його направлення до закладу охорони здоров`я для проведення огляду.

Суд критично оцінює доводи сторони захисту про те, що в матеріалах справи відсутні докази про метрологічну придатність приладу Drager, з огляду на наступне.

Як вбачається з роздруківки спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 7510» №ARMF-0303 від 04.08.2026 року (а. с. 4), дата останнього градуювання - 08.10.2025 р.

Відповідно до затверджених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 «Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями», для категорії «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено міжповірочний інтервал 1 рік.

Таким чином, на момент проведення огляду технічний засіб перебував у межах чинного строку повірки і функціонував коректно, що повністю виключає сумніви у достовірності результатів тестування.

Щодо відсутності в матеріалах справи копій сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку на газоаналізатор «Alcotest Drager», слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів п. 5 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі по тексту Інструкція), сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки надаються поліцейським особі, яка підлягає огляду, виключно на її вимогу.

Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, під час проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не висловлював сумнівів щодо справності приладу та не заявляв жодних вимог працівникам поліції щодо надання йому для ознайомлення відповідних сертифіката та свідоцтва.

Оскільки законодавством не передбачено обов`язку поліцейського автоматично долучати копії цих документів до протоколу за відсутності відповідного клопотання водія, вказані твердження захисника є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції, оскільки вони не містять суттєвих аргументів, які б спростовували факт вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи, а доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Чернівецький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького районного суду м. Чернівці від 25 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя [підпис] В.Т. Марчук