Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №644/2064/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 вересня 2026 року

м.Харків

справа № 644/2064/26

провадження № 22-ц/818/4962/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» на рішення Індустріального районного суду м.Харкова від 18 травня 2026 року, постановлене суддею Бароніним Д.Б.

в с т а н о в и в:

У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 76045 грн. 14 коп., судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн. 00 коп.

Рішення Індустріального районного суду м.Харкова від 18 травня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» суму заборгованості кредитним договором № 23-083-867-2-21-Г в розмірі 41177 грн. 51 коп., що складається з наступного: заборгованість за кредитом 39243 грн. 88 коп.; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 1933 грн. 23 коп. Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1441 грн. 68 коп. та витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 6064 грн. 80 коп.

В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягнені відсотків за користування кредитом та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вирішити питання щодо судових витрат.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом не досліджено той факт, що кредитний договір містить окремі умови щодо правових наслідків прострочення виконання зобов`язання. Відповідно до пункту 4.4 кредитного договору, у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів кредитодавець обліковує заборгованість за кредитом у повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому правовідносини сторін за договором не втрачають чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, а процентна ставка за кредитом встановлюється у розмірі, визначеному пунктом 2.11 договору. На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та безпідставно зменшив розмір відсотків.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що всього відповідач мав сплатити на користь банку 42000 грн. кредиту та 5713,63 грн. відсотків. З цих сум слід відрахувати 2756,12 грн. та 3780 грн., тому сума яка підлягає стягненню з відповідача становить 39243,88 грн. заборгованості по кредиту та 1933,23 грн. заборгованості за відсотками. Підстав для стягнення відсотків у іншому розмірі не має.

Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що 01.10.2021 між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 23-083-8-67-2-2-Г приєднання до договору комплексного банкiвського обслуговування фiзичних осiб, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав у кредит 42000 грн. на строк з 01 жовтня 2021 року до 30 вересня 2026 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 5% річних на суму заборгованості, а також зі щомісячною сплатою 1,80 % розміру комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованостi.

Згідно з п. 3.2.1, 3.2.3 кредитного договору позичальник зобов`язується повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16.00 годин 22 вересня 2026 р. Графік платежів наведено в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором.

Відповідно до п. 3.3.4, 3.3.5 кредитного договору кредитодавець має право без згоди позичальника повністю або частково передати (відступити) свої права та зобов`язання по цьому договору, а також по правочинам, пов`язаним із забезпеченням виконання зобов`язань за цим договором.

Також кредитодавець має право Вимагати повернення кредиту в повному обсязі, строк виплати якого ще не настав, у разі затримання позичальником сплати щомісячного платежу та/або процентів щонайменше на один календарний місяць.

Відповідно до п. 4.4 кредитного договору у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 (дев`яносто) календарних днів, кредитодавець обліковує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому правовідносини сторін за цим договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі, встановленому в п. 2.11 цього договору (90% річних).

01.10.2021 між ОСОБА_1 і АТ «Мегабанк» було підписано паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 23-083-867-2-21-Г від 01.10.2021 станом на 03.09.2024 його заборгованість становить 76045,14 грн., яка складається з наступного: 39243,88 грн. заборгованість по кредиту, 13365,26 грн. заборгованість по відсоткам, 23436 грн. заборгованість за комісією.

З виписок по рахунку відповідача у АТ «Мегабанк» за період 08/04/2021 по 03/09/2024 видно, що відповідач отримав суму кредиту та здійснив часткове погашення суми заборгованості.

03.09.2024 АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклали Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Пунктом 1 договору, передбачено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами з урахування усіх змін, доповнень, додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Заборгованість за Основними договорами, вказаних у Додатку №2 цього Договору, погашена в повному обсязі до укладення цього Договору, та відповідно права вимоги за такими договорами не відступається у зв`язку з їх припиненням.

Відповідно до п. 4 Договору № GL1N426240 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 21 723 211,51 (Двадцять один мільйон сімсот двадцять три тисячі двісті одинадцять гривень) 51 копійку. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

Оплата за вищевказаним договором підтверджується копією Платіжної інструкції № 66895 від 31.07.2024 на суму 23425777,00 грн.

Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного "03" вересня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 76045,14 грн., яка складається з наступного: 39243,88 грн. заборгованість по кредиту, 13365,26 грн. заборгованість по відсоткам, 23436 грн. заборгованість за комісією.

27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Пунктом 1 договору, передбачено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами з урахування усіх змін, доповнень, додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Права вимоги, що відступаються за цим Договором належать первісному кредитору на підставі договору від 03.09.2024 № GL1N426240 про відступлення права вимоги, що укладений ним з попереднім кредитором Боржників – АТ «Мегабанк», відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом CFD001-UA-2024618-01260 від 09.07.2024, переможцем, яких став Первісний кредитор.

Оплата за вищевказаним договором підтверджується копіями платіжних інструкцій № 1074 від 27.12.2014, №1091 від 31.01.2025, №1822 від 22.09.2025 на суми 8030000,00 грн., 9200000,00 грн., 5500000,00 грн.

Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного "27" грудня 2024 року, ТОВ «ФК Єврокредит» отримало право вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 76045,14 грн., яка складається з наступного: 39243,88 грн. заборгованість по кредиту, 13365,26 грн. заборгованість по відсоткам, 23436 грн. заборгованість за комісією.

Згідно з ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

У відповідності до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Частина 1 ст.1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України обумовлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням ст.611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.77-80 ЦПК України).

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, наявними у справі доказами підтверджено укладення та підписання відповідачем кредитного договору №23083867221Г від 01.10.2021 (а.с 78).

Відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав у кредит 42000 грн. на строк з 01 жовтня 2021 року до 30 вересня 2026 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 5% річних на суму заборгованості, а також зі щомісячною сплатою 1,80 % розміру комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованостi.

Відповідно до пункту 4.4 кредитного договору, у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів кредитодавець обліковує заборгованість за кредитом у повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому правовідносини сторін за договором не втрачають чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, а процентна ставка за кредитом встановлюється у розмірі, визначеному пунктом 2.11 договору.

Пунктом 2.11 кредитного договору передбачено процентну ставку за користування кредитом понад строк, вказаний у пункті 2.2 договору, у розмірі 50 % річних. Крім того, пунктом 2.13 договору передбачено процентну ставку за користування кредитом у разі наявності простроченої заборгованості за договором у розмірі 50 % річних, яка нараховується на суму простроченої заборгованості, починаючи з першого дня прострочення боргу.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості перед первісним кредитором АТ «Мегабанк», відповідачем не надано.

Матеріали справи вбачається, що відповідач здійснював платежі у період з 01.12.2021 по 01.03.2022, останній платіж був здійснений 01.03.2022 у рахунок погашення тіла кредиту

Як вбачається із розрахунку заборгованості за період з 01.04.2022 по 01.08.2022 проценти підлягали нарахуванню за базовою процентною ставкою 5 % річних, що становить 490,55 грн.

Після спливу 90 календарних днів прострочення, тобто з 01.08.2022, відповідно до пункту 4.4 кредитного договору кредитодавець припинив нарахування щомісячної комісійної винагороди, а процентна ставка за кредитом підлягала застосуванню у розмірі, передбаченому пунктом 2.11 договору, тобто 50 % річних.

Заборгованість за процентами, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК Єврокредит», з урахуванням безпідставно списаних коштів у сумі 3 780,00 грн на погашення комісії, становить 9 585,26 грн.

Фактична сума заборгованості за процентами, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 9 585,26 грн.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У пункті 3 частини 2 статті 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Статтею 80ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження своїх вимог позивач надав докази, що підтверджують укладення кредитного договору та його виконання кредитодавцем, довідку про нарахування відсотків, докази переходу права вимоги, тощо.

Доказів погашення заборгованості за кредитом відповідачем суду не надано. Розмір заборгованості за тілом та відсотками по кредиту відповідачем не спростовано.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна норма міститься також у ч.8 ст.141 ЦПК України, яка визначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, укладений між АО «АЛЬЯНС ДЛС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати йому на довгостроковій основі, відповідно до умов даного Договору правничу допомогу у відповідності до завдання Клієнта, а Клієнт зі свого боку зобов`язується прийняти зазначені послуги та сплатити Винагороду.

Відповідно до п. 3.2 Договору сума гонорару за надання послуг по стягненню Заборгованості з Боржників визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг, зазначеного в Додатку № 2 до цього Договору, та зазначається Об`єднанням в Акті приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з актом приймання-передачі послуг з правничої допомоги № №120644444 від 05.01.2026, який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, Клієнт отримав наступні послуги: проведення юридичного та фінансового аналізу Боржника вартістю 1200 грн.; складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості 10000 грн. Вказані в цьому Акті послуги з правничої допомоги прийняті Клієнтом у повному обсязі, без зауважень.

Таким чином стягненню з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у сумі 7191,52 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Як убачається з договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 року з додатком №2, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит» отримує послуги від Адвокатського об`єднання «Альянс ДЛС».

Відповідно до п.4 зазначеного додатка №2 вартість правничої допомоги із складання, підписання та подання апеляційної скарги на рішення суду становить 12 000,00 гривень.

На підтвердження наданих послуг апелянт надав копія акту про надані послуги з професійної правничої допомоги від 17.06.2026 року, що містить детальний опис виконаних адвокатом в межах справи робіт.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн.

Оскільки апеляційна скарга задоволена частково, судова колегія вбачає підстави для стягнення витрат на правничу допомогу з урахуванням заяви відповідача про зменшення у розмірі 3000,00 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 2444,48 грн та судовий за подання позовної заяви у сумі 1709,52 грн.

Таким чином рішення суду підлягає зміні в частині розміру стягнутих відсотків та судових витрат.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до положень статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст.367,368,376,379,381,382,383,384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» - задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м.Харкова від 18 травня 2026 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» суму заборгованості кредитним договором № 23-083-867-2-21-Г в розмірі 48829 грн. 14 коп., що складається з наступного:

? заборгованість за кредитом 39243 грн. 88 коп.;

? заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 9 585,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судові витрати зі сплати судового збору в суді першої та апеляційної інстанції в сумі 4154,00 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги в суді першої та апеляційної інстанції в сумі 10191,52 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Ю.М. Мальований

О.Ю.Тичкова