Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №938/532/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 938/532/26

Провадження № 33/4808/464/26

Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Чекан Н. М.

Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Верховинського районного судуІвано-Франківської області від 16 червня 2026 року відносно нього, –

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665,6 грн судового збору.

Згідно постанови суду, ОСОБА_1 14.04.2026 року о 01.04 год. по вул. Коваля в селищі Верховина, Верховинського району, Івано-Франківської області, керував транспортним засобом марки «WALL HOVER» із д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що розгляд справи відбувся за його відсутності, попри наявність поважних причин неявки, а саме через те, що він був госпіталізований в медичний заклад, чим було порушене його фундаментальне право на захист та справедливий судовий розгляд і фактично позбавлено можливості надавати пояснення, заперечення та докази. Крім того, у скарзі наголошується на неповному, поверхневому та формальному дослідженні доказів судом першої інстанції, який фактично обмежився переписуванням змісту поліцейського протоколу без належного критичного аналізу та не навів мотивів, з яких відхилив можливі сумніви. Окремо апелянт вказує на неналежну оцінку відеозапису, який суд прийняв без детального аналізу, не встановивши, чи зафіксовано на ньому безпосередній факт керування транспортним засобом, чи є зйомка безперервною та чи роз`яснили поліцейські належним чином права. ОСОБА_1 посилається на порушення принципу законності, презумпції невинуватості та обґрунтування висновків суду на припущеннях і формальних посиланнях на протокол.

Просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з недоведеністю складу адміністративного правопорушення, або ж, у разі неможливості закриття, направити справу на новий розгляд.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення ОСОБА_1 , повторно дослідивши відеозапис з камер поліцейських, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов?язаний повно, всебічно та об`єктивно з?ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дотримався вимог наведених норм права та дійшов правильних висновків.

Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №640223 від 14.04.2026 року (а.с.1); відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с.5).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.

З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

На відеозаписах з нагрудної камери працівників поліції (а.с.5), зафіксовано, як службовий автомобіль поліції переслідує автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 , та подає світлові сигнали проблискових маячків та спеціальні звукові сигнали. Після зупинки автомобіля «WALL HOVER» із д.н.з. НОМЕР_1 із його салону виходить ОСОБА_1 у якого вбачаються зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема порушення координації рухів. Сорочка на тілі водія розірвана. Поліцейський представляється та повідомляє про відеофіксацію. На запитання поліцейського водій відповідає, що їде сам. Поліцейський повідомляє про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та пропонує водію пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора або у медичному закладі. Також роз`яснює водію, що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння складається протокол за ст.130 КУпАП. ОСОБА_2 відмовляється пройти огляд в категоричній формі. Поліцейський роз`яснює водієві права, передбачені ст.268 КУпАП та складає протокол про правопорушення, передбачне ч.1 ст.130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог КУпАП та узгоджується з відеозаписами.

Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис не підтверджує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не узгоджуються з фактичним змістом відеозапису. Факт керування підтверджується не лише відомостями протоколу, а й відеозаписом у сукупності з поведінкою та поясненнями самого ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції. При цьому відеозапис не оцінюється судом ізольовано, а в сукупності з іншими матеріалами справи, які узгоджуються між собою щодо часу, місця, транспортного засобу, особи водія та подальшої відмови від проходження огляду.

Відомостей, які б свідчили про спотворення змісту зафіксованих подій або суперечність відеозапису іншим доказам у справі, матеріали провадження не містять.

Доводи апелянта про нероз`яснення йому його прав також спростовується дослідженим відеозаписом, на якому зафіксовано роз`яснення працівником поліції прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Апеляційний суд не може взяти до уваги доводи ОСОБА_1 про порушення його права на захист у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції за його відсутності. Матеріали справи підтверджують, що він був завчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, а його особиста присутність під час розгляду справи за ст.130 КУпАП відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП не є обов`язковою. Посилання на госпіталізацію саме по собі не свідчить про порушення права на захист, тим більше що під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 особисто взяв участь у судовому засіданні, надав пояснення та навів свої заперечення, які були перевірені судом.

Необґрунтованими є й твердження про формальний розгляд справи та неналежну оцінку доказів судом першої інстанції. Суд дослідив всі докази, які у сукупності підтверджують факт керування транспортним засобом, наявність підстав для проведення огляду та відмову від його проходження як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови.

За таких обставин, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді не було встановлено порушень з боку працівників поліції, які б призвели до визнання доказів недопустимими.

Суд першої інстанції надав належну оцінку кожному доказу окремо та у їх сукупності, дотримався вимог процесуального закону та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Верховинського районного судуІвано-Франківської області від 16 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт