Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №344/11687/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/11687/26

Провадження № 33/4808/576/26

Категорія ст.124 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І.

Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю ОСОБА_1 , його захисника Любчика С.Р., потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та представників потерпілих Івонюка В.М., Івасишин З.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Любчика С.Р. на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 , –

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.

Стягнуто з ОСОБА_1 665,6 грн судового збору.

Згідно постанови, ОСОБА_1 21.05.2026 року, о 17 год. 24 хв., в м. Івано-Франківську по вул. Галицькій, 139А, керуючи транспортним засобом марки “Honda Accord”, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони вул. Пасічна в напрямку вул. Пулюя в лівій крайній смузі та перелаштовуючись в праву смугу, не врахував дорожньої обстановки, проявив неуважність та не надав перевагу в русі транспортному засобу марки “BMW X5”, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі руху, на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого відбулось зіткнення, після якого автомобіль марки “BMW X5”, д.н.з. НОМЕР_2 , через некерованість, допустив зіткнення із транспортним засобом марки “Land Rover”, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду в попутному напрямку, та який у свою чергу допустив зіткнення із транспортним засобом марки “Skoda”, д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку у своїй смузі руху. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3 “б”, п.10.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Любчик С.Р. вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події. Зазначає, що суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, незважаючи на завчасно подані та документально підтверджені клопотання про відкладення розгляду, чим фактично позбавив сторону захисту можливості надати пояснення, заявити клопотання, поставити питання учасникам ДТП та належно заперечити проти доказів обвинувачення. Протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності ОСОБА_1 , без належного підтвердження його особистого повідомлення, без забезпечення можливості надати пояснення та зауваження, а копію протоколу йому своєчасно не вручено. Суд не надав цим порушенням належної оцінки. Крім того, під час розгляду не були безпосередньо досліджені пояснення всіх водіїв учасників ДТП. Натомість із чотирьох водіїв, які були безпосередніми учасниками дорожньо-транспортної пригоди, суд розглянув справу фактично за участю лише одного з них, а саме ОСОБА_2 . Водночас суд послався у постанові на пояснення адвоката Івасишина В.І. як представника ОСОБА_4 , хоча наявні у матеріалах справи документи підтверджують повноваження цього адвоката на представництво ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а відповідного ордера або договору на представництво Петришина І.І. у матеріалах справи немає. За таких обставин пояснення, наведені від імені ОСОБА_4 особою, повноваження якої на його представництво документально не підтверджені, не могли бути покладені в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 . Крім того, без безпосереднього отримання пояснень від усіх водіїв, які були учасниками ДТП, сторона захисту була позбавлена можливості поставити їм питання та з`ясувати суперечності щодо механізму зіткнення, смуги руху кожного автомобіля, моменту та характеру маневрів, швидкості транспортних засобів та причин виникнення ДТП. Наявні відеозаписи не підтверджують поза розумним сумнівом, що саме ОСОБА_1 здійснив перелаштування з порушенням п.10.1 ПДР України та спричинив ДТП. Навпаки, вони свідчать про істотну різницю у швидкості транспортних засобів. Висновком експерта Львівського НДЕКЦ МВС від 25.08.2026 року встановлено, що автомобіль Honda Accord під керуванням ОСОБА_1 рухався зі швидкістю близько 49–53 км/год, тоді як BMW X5 рухався близько 85–92 км/год. Цей висновок був складений після ухвалення постанови суду першої інстанції, тому об`єктивно не міг бути поданий раніше та має істотне значення для встановлення механізму ДТП і причинного зв`язку, а тому вважає, що апеляційний суд повинен дослідити цей доказ. Необґрунтованим вважає апелянт й призначення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на шість місяців, оскільки суд належним чином не мотивував необхідність застосування саме більш суворого виду стягнення та не навів конкретних обставин, які б це виправдовували.

Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Представник потерпілого ОСОБА_4 – адвокат Івонюк В.М. подав заперечення на апеляційну скаргу захисника Любчика С.Р., в якій стверджує, що апеляційна скарга не містить доводів, які спростовують установлені судом першої інстанції обставини або свідчать про істотне порушення норм матеріального чи процесуального права. Суд належно забезпечив ОСОБА_1 право на захист, надавши можливість ознайомитися з матеріалами справи, надати пояснення, заперечення та брати участь у дослідженні доказів. Посилання на неналежне повідомлення про складення протоколу не свідчить про порушення права на захист, оскільки ОСОБА_1 повідомлявся про необхідність з`явитися до підрозділу поліції, а сама його відсутність під час оформлення протоколу не перешкодила подальшій повноцінній участі у судовому провадженні. Посилання на практику ЄСПЛ є необґрунтованими, оскільки суд не змінював зміст обвинувачення та безпосередньо дослідив докази, зокрема відеозаписи, схему ДТП, фотоматеріали і пояснення учасників. Доводи щодо повноважень представника потерпілого також не спростовують встановлених обставин ДТП, оскільки висновки суду ґрунтуються на сукупності незалежних доказів, а не виключно на поясненнях представника. Висновок фототехнічної експертизи визначає лише приблизну швидкість руху транспортних засобів і не встановлює смугу їх руху, момент та причину зіткнення, а тому не спростовує висновку суду про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.3«б» та п.10.3 ПДР України при здійсненні перестроювання. Схема місця ДТП, фотоматеріали та відеозаписи узгоджуються між собою та підтверджують механізм зіткнення, встановлений судом, а подальші зіткнення інших транспортних засобів є наслідком первинної дорожньої ситуації. Таким чином, вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, а доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з їх оцінкою без наведення обставин, які б спростовували висновки суду. Призначене стягнення відповідає характеру правопорушення та його наслідкам, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції немає, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

ОСОБА_1 та його захисник підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Потерпілі та їхні представники заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дотримався вимог наведених норм права та дійшов правильних висновків.

Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові, підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП серії ЕПР1 № 694410 від 16 червня 2026 року (а.с.1); схемою місця ДТП (а.с.10); фото таблицями ДТП (а.с.20-27); відеозаписами що міститься в матеріалах справи (а.с.28-29).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.

З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Відомості, які містяться у відеозаписах (а.с.28-29) узгоджуються із показаннями учасників ДТП, відомостями відображеними на схемі до протоколу огляду місця події ДТП, характером пошкоджень транспортних засобів, слідам на місці ДТП і в сукупності дають підстави для висновку, що первинне зіткнення автомобілів “Honda Accord” д.н.з. НОМЕР_1 та “BMW X5”, д.н.з. НОМЕР_2 відбулося внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п.2.3 “б”, п.10.3 ПДР України, зокрема, при перестроюванні він не надав дорогу іншому транспортному засобу, який рухався по смузі на яку він перестроювався.

Згідно з п.2.3 «б» ПДР України, водій для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну.

Відповідно до п.10.3 ПДР України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Отже, саме на водія, який здійснює перестроювання, покладається обов`язок перед початком такого маневру переконатися у його безпечності та надати перевагу транспортним засобам, які вже рухаються смугою, на яку він має намір виїхати.

Сукупність досліджених доказів дала суду першої інстанції можливість переконатися, що ОСОБА_1 цього обов`язку не виконав, а порушення ним зазначених вимог ПДР України перебувало у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням транспортних засобів.

Доводи про порушення права на захист у зв`язку з розглядом справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника не є підставою для скасування постанови. Розгляд справи неодноразово відкладався за їхніми клопотаннями, захисник завчасно ознайомився з матеріалами справи та отримав фото- і відеоматеріали. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його захисник брали участь у засіданні, надали пояснення, заперечення та додаткові докази, які апеляційним судом перевірені.

Посилання на складення протоколу за відсутності ОСОБА_1 та невручення йому копії протоколу також не спростовує висновків суду, оскільки протокол не є єдиним доказом, а викладені в ньому обставини підтверджуються іншими матеріалами справи. Крім того, до розгляду справи захисник був ознайомлений із матеріалами провадження та змістом обвинувачення.

Апеляційний суд дослідив і висновок експерта Львівського НДЕКЦ МВС від 25 серпня 2026 року, згідно з яким швидкість автомобіля «Honda Accord» становила приблизно 49-53 км/год, а «BMW X5» 85–92 км/год. Водночас цей висновок не спростовує встановлених судом першої інстанції обставин щодо порушення ОСОБА_1 вищенаведених вимог ПДР.

Сам по собі факт можливої більшої швидкості автомобіля «BMW X5» не виключає відповідальності ОСОБА_1 , оскільки матеріалами справи не встановлено, що саме така швидкість позбавляла ОСОБА_1 можливості виконати вимоги пункту 10.3 ПДР.

Доводи захисту про те, що суд першої інстанції не заслухав усіх водіїв, які були учасниками ДТП, не є підставою для скасування постанови суду. Обставини події встановлені на підставі сукупності доказів, які містяться в матеріалах справи. Крім того, під час апеляційного розгляду всі потерпілі були присутні в судовому засіданні, а сторона захисту мала можливість поставити їм запитання, з`ясувати обставини ДТП та висловити свої заперечення, чим було забезпечено повну реалізацію процесуальних прав.

Щодо виду адміністративного стягнення, то воно призначене в межах санкції ст.124 КУпАП з урахуванням характеру правопорушення та його наслідків. Обставин, які б свідчили про невідповідність такого стягнення характеру вчиненого правопорушення, матеріалами справи не встановлено.

Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Любчика С.Р. залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт