Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №209/4159/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2323/26 Справа № 209/4159/26 Суддя у 1-й інстанції - Шендрик К. Л. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 , його захисника Богемської С.О., потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,-

на постанову судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 23 липня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 23 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

У постанові суду зазначено, що 20 червня 2026 року о 15.40 годині ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_1 , на пр. Металургів у м.Кам`янському, перед поворотом ліворуч, в порушення п. 10.1 ПДР України, не переконався в безпеці свого маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Lada Калина, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та з припаркованим автомобілем Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість постанови, оскільки вважає, що суд першої інстанції всебічно не дослідив всі обставини справи та не прийняв до уваги всі обставини дорожньо-транспортної пригоди.

Вказує, що 20.06.2026 в місті Кам`янське по проспекту Металургів, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ВАЗ (Лада Каліна), д.н.з. НОМЕР_2 , не обрав безпечну швидкість руху (перевищив швидкість), чим спричинив зіткнення із автомобілем марки Мітсубіші Аутлендер, д.н.з. НОМЕР_1 , під його керуванням. Вказаний факт зафіксовано на відеозапис, який міститься в матеріалах адміністративної справи, де зафіксовано, як водій ОСОБА_2 перевищуючи швидкість, здійснює маневр обгону і потрапляє в ДТП, спричинивши його автомобілю механічні ушкодження, а він, в свою чергу, від удару водія ОСОБА_2 здійснив механічні ушкодження іншому автомобілю Део Ланос, який знаходився припаркованим на стоянці біля магазину.

Внаслідок порушення Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_2 , а саме п.12.1, сталась дорожньо-транспортна пригода, а тому на ОСОБА_2 необхідно скласти протокол про адміністративне правопорушення по ст.122 КУпАП. З цього приводу апелянт звернувся до ВП № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області (копія заява в додатках до скарги).

Таким чином вважає, що його вина у ДТП, яка сталась 20.06.2026 не може бути визнана судом поза розумним сумнівом.

З метою встановити наявність причинно-наслідкового зв`язку в діях водія ОСОБА_2 та його, захисником було подано до суду клопотання про призначення автотехнічної експертизи, яке необґрунтовано залишилось поза увагою суду.

Зазначає, що суд визнав його винним без достатніх належних і допустимих доказів, оскільки під час ДТП 20.06.2026 він не порушував Правил дорожнього руху, рухався в своєму крайньому ряді, не перевищував швидкості в населеному пункті в місті Кам`янське, а інший водій ОСОБА_2 порушив п.12.1. ПДР, чим спричинив ДТП.

На підставі викладеного ОСОБА_1 , просить постанову Дніпровського районного суду міста Кам`янське від 23.07.2026 скасувати та адміністративне провадження щодо нього за ст. 124 КУПАП внаслідок відсутності в діях складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання апеляційного суду потерпілий ОСОБА_3 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Даних про поважність причини неявки, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Враховуючи наведене, а також думки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Богемської С.О., потерпілого ОСОБА_2 , апеляційний суд, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, вважає можливим провести апеляційний перегляд справи за відсутності потерпілого ОСОБА_3 .

Під час апеляційного розгляду особа, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 та його захисник Богемська С.О. підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, просили скасувати рішення суду першої інстанції, а провадження по справі щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Додатково суду ОСОБА_1 пояснив, що 20 червня 2026 року він рухався по пр. Металургів у напрямку Сонячного в лівій крайній смузі дороги, а позаду нього їхав великий автомобіль. Він включив лівий покажчик повороту та почав поворот ліворуч. Перебудувавши, вже в кармані повороту, відчув удар у ліві передні двері свого автомобіля від автомобіля ОСОБА_2 . Під час повороту ліворуч він не бачив автомобіль Кошкіна, бо той здійснював маневр обгону “Фури”. Від удару його автомобіль влетів в інший припаркований автомобіль “Део Ланос”. Вважає, що саме водій ОСОБА_4 є винуватим у ДТП.

Потерпілий ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційних вимог сторони захисту, вважав постанову суду законною та обґрунтованою, подавши до суду свої заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в яких наводить свої аргументи на спростування доводів сторони захисту.

Додатково пояснив, що 20 червня 2026 року він рухався по пр. Металургів зі швидкістю приблизно 50 км/год. за вантажівкою та здійснив її обгін зліва. Коли вже закінчував маневр обгону, перед ним раптово появився автомобіль ОСОБА_1 . Він намагався вжити заходів екстреного гальмування, щоб уникнути зіткнення автомобілів, але не встиг та трапилась ДТП. Вважає, що водій ОСОБА_1 повинен був його бачити та пропустити.

Окремо подав заперечення на висновки автотехнічного дослідження №10.1/-24-Д від 08.09.2026, надані стороною захисту.

Допитаний за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_5 дав покази про те, що 20 червня 2026 року він рухався по пр. Металургів на своєму автомобілі на білому “Бусі” у лівій крайній смузі руху у бік “Сонячного”. Попереду нього рухався автомобіль “Лада Каліна”, вантажівка та чорний “Джип”. Він побачив, як “Джип” включив покажчик лівого повороту та почав поворот ліворуч. В цей час “Лада Каліна” почала обгін вантажівки по зустрічній смузі руху і в`їхав у ліві передні двері “Джипа”. Від удару обидві машини розкрутило та вони в`їхали у третю припарковані машину. Вважає, що саме воді “Лада Каліна”, який здійснював маневр обгону, порушив ПДР. Після ДТП він зупинився та запитав у водіїв чи потрібна комусь допомога. Потім приїхали поліцейські, які склали схему ДТП та яким він дав письмові пояснення щодо обставин події.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом не дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови, місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, наявні в матеріалах провадження, які перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №698318 від 20.06.2026, о 15:40:00 годині 20 червня 2026 року в м. Кам`янське, проспект Металургів, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч, в порушення п. 10.1 ПДР України, не переконався в безпеці свого маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Lada Калина, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та з припаркованим автомобілем Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

До протоколу додаються: схема місця ДТП, пояснення свідків, водіїв та інші матеріали.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено про час, дату та місце розгляду справи судом, про що у відповідній графі наявний власноручний підпис водія ОСОБА_1 .

Посвідчення водія тимчасово не вилучалось, тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами не видавався.

Протокол підписаний працівником поліції, який його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с.1).

У схемі місця ДТП від 20.06.2026 відображено місце розташування автомобілів Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_1 , Lada Калина, д.н.з. НОМЕР_2 та Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_3 , після зіткнення, наявність електроопори та гальмівного шляху.

Зазначено, що ДТП сталася при денному освітленні, огородження вздовж проїзної частини відсутнє, дорожні знаки пріоритету на головній дорозі наявні, горизонтальна розмітка проїжджої частини відсутня, світлофорний об`єкт на місці скоєння ДТП не працював, недоліки в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП - відсутні (а.с.4).

За поясненнями водія ОСОБА_2 , наданими працівникам поліції одразу після ДТП, 20.06.2026 приблизно о 15.00 год він рухався на автомобілі Lada Калина, д.н.з. НОМЕР_2 по пр. Металургів в м. Кам`янське, почав переганяти вантажний автомобіль, що рухався попереду. Під час виконання цього маневру, водій чорного позашляховика, який рухався попереду вантажівки, розпочав маневр повороту ліворуч. ОСОБА_2 одразу почав гальмувати, однак не уникнув зіткнення. Додав, що перед ДТП швидкість його автомобіля була приблизно 50 км/год. Оскільки автомобіль Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_1 зненацька з`явився на дорозі, він одразу загальмував, однак можливості запобігти зіткненню транспортних засобів не було. Сигналу повороту ліворуч водій автомобіля Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_1 не подавав (а.с.5).

За поясненнями водія ОСОБА_5 , 20.06.2026 о 15.40 годин він рухався на своєю автомобілі ЛТ35ДН, д.н.з. НОМЕР_4 , перед ним рухався автомобіль Lada Калина, перед ним — вантажівка. Водій автомобіля Mitsubishi Outlander намагався здійснити поворот ліворуч, а Lada Калина — обігнати вантажівку, внаслідок чого сталась ДТП (а.с.6).

Водій ОСОБА_3 працівникам поліції пояснив, що зупинився на стоянці «Ремонтного питання», коли вийшов з магазину, побачив, що сталась ДТП і в його автомобіль «Ланос» в`їхав автомобіль Mitsubishi і пом`яв бік. Як відбулась ДТП — не бачив (а.с.7).

Водій ОСОБА_1 надав пояснення про те, що 20.06.2026 приблизно о 15.20 год він рухався на автомобілі Аутлендер, д.н.з. НОМЕР_1 по пр. Металургів убік магазину «Сонячний», біля магазину «Ремонті питання», увімкнувши покажчик повороту, здійснив поворот вліво до парковки магазину. Позаду бачив вантажівку, яка рухалась в його напрямку на відстані 100-150 м, зустрічних автомобілів не було. При повороті відчув удар іншого автомобіля, а саме - Lada Калина, д.н.з. НОМЕР_2 . Після удару його автомобіль його автомобіль посунувся та вдарив припаркований автомобіль Деу Ланос, д.н.з. НОМЕР_5 (а.с.8).

Згідно пояснень свідка ОСОБА_6 , 20.06.2026 приблизно о 15.30 год вона і її чоловік ОСОБА_2 їхали на автомобілі Лада Калина, д.н.з. НОМЕР_2 по пр. Металургів, в районі «Бомби». Чоловік обігнав вантажівку, вони рухались зі швидкістю близько 50 км/год. Перед вантажівкою їхав автомобіль Мітсубісі чорного кольору, який прямо перед ними раптово почав поворот вліво з правого ряду, не включивши поворот. Чоловік раптово загальмував, але так як відстань до позашляховика була невелика, уникнути зіткнення було неможливо. Вона закричала від переляку і відбувся удар та зіткнення з автомобілем Мітсубісі (а.с.11).

На аркушах справи 9-10 наявна фототаблиця, на якій зафіксовано транспортні засоби після ДТП.

Також в матеріалах справи наявний DVD-R диск з відеозаписом події ДТП від 20.06.2026 (а.с14).

Згідно висновків експерта № 10.1/-24-Д від 08.09.2026, долученого до матеріалів справи стороною захисту, в зафіксованій дорожній обстановці:

- водій автомобіля Mitsubishi ОСОБА_1 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 9.2 (ч.«б»), 9.4, 10.1, 10.4 і 12.3 Правил дорожнього руху;

- водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 11.1, 11.4 і 14.6(ч. «е») Правил дорожнього руху.

При зафіксованому механізмі пригоди:

- очевидна практична можливість уникнення даної ДТП (зіткнення транспортних засобів) для водія автомобіля Mitsubishi ОСОБА_1 не визначалася його односторонніми діями, тобто він не міг запобігти зіткненню вищевказаних транспортних засобів шляхом своєчасного виконання тих чи інших норм цих Правил;

- очевидна практична можливість уникнення зіткнення транспортних засобів та наїзд автомобіля Mitsubishi на нерухомий автомобіль Daewoo Lanos забезпечувалась у випадку відповідності дій водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 вимогам п.п.11.1, 11.4 і 14.6 (ч. «е») Правил дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання водії з його боку і для їх виконання у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому виконати їх (мов можливість запобігти пригоді).

При зафіксованому механізмі пригоди:

- дії водія автомобіля Mitsubishi ОСОБА_7 , не суперечили вимогам 9.2 (ч. «б»), 9.4, 10.1, 10.4 і 12.3 Правил дорожнього руху;

- водій автомобіля Mitsubishi ОСОБА_1 перебував у аварійній дорожньо-транспортній обстановці, яку йому було створено діями водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 і який своїми діями позбавив себе можливості запобігти пригоді. В умовах аварійної обстановки дії водіїв не можуть оцінюватися з точки зору правил безпеки дорожнього руху і виходить за межі компетенції автотехнічних експертів. Тому, остаточне вирішення питання щодо відповідності (не відповідності) дій водія ОСОБА_1 вимогам Правила дорожнього руху після зіткнення з автомобілем ВАЗ може бути зроблене вповноваженою на те особою чи заявником лише, з урахуванням юридичних і правових критеріїв (дія непереборної сили, стан крайньої необхідності і т.п.);

- дії водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 11.1, 11.4 і 14.6 (ч. «е») Правил дорожнього руху, що, з технічної точки зору, перебувало у причинному зв?язку з настанням події даної ДТП (зіткнення з автомобілем Mitsubishi та подальший його наїзд на автомобіль Dacwoo Lanos).

У порядку передбаченому ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу», ст.273 КУпАП, п.4 ч.3 ст. 69 і ч.3 ст. 102 КПК України та абзацом 5 п. 2,1 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5, які дають експерту право указувати у висновку експерта на факти, виявлені в ході його складання, які мають значення для справи і з приводу, яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення, судовий експерт звернув увагу на те, що відомості, які викладені в заяві про:

- ввімкнення на автомобілі Mitsubishi під час повороту наліво світлового покажчика лівого повороту за 50.. 60м, до початку його виконання з крайнього лівого положення на проїзній частині дороги та про час його виконання, рівний 3.0...4.0 с;

- виконання перед зіткненням транспортних засобів автомобілем ВА3, на швидкості руху 50 км/год, обгону попутного транспортного засобу, які викладені у заяві, в умовах місця пригоди могли мати місце, оскільки вони не можуть бути спростовані чи підтверджені проведеним експертним дослідженням, а тому вони були прийняті для дослідження обставин і механізму пригоди, яке необхідне для відповіді на поставлені запитання (а.с.86-100).

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги висновок експерта № 10.1/-24-Д від 08.09.2026, оскільки при проведенні експертного дослідження були враховані усі матеріали провадження, експертом було проведено автотехнічне дослідження та на його підставі зроблено синтезуючий підсумок. При цього експерт несе відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 Кримінального кодексу України.

Аналізуючи висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційний суд вважає їх не достатньо обґрунтованими та такими, що доводять протилежне.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно встановити наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони даного правопорушення.

Так, стаття 124 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 10.1 ПДР України, який ставиться у вину ОСОБА_1 передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Між тим, об`єктивних даних про те, що дії водія ОСОБА_1 суперечили вимогам п.10.1 ПДР, що ставиться йому у провину, а також про те, що ОСОБА_1 своїми односторонніми діями міг запобігти зіткненню транспортних засобів, матеріали справи не містять.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 698318 від 20.06.2026, убачається, що о 15:40:00 годин 20.06.2026 в м. Кам`янське, проспект Металургів, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч, в порушення п. 10.1 ПДР України, не переконався в безпеці свого маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Lada Калина, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та з припаркованим автомобілем Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.1).

Відповідно до схеми місця ДТП від 20.06.2026, у ній зазначено місце розташування автомобілів Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_1 , Lada Калина, д.н.з. НОМЕР_2 та Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_3 , після зіткнення, наявність електроопори та гальмівного шляху. Зафіксовано, що дорожньо-транспортна подія сталася при денному освітленні, огородження вздовж проїзної частини відсутнє, дорожні знаки пріоритету на головній дорозі наявні, горизонтальна розмітка проїжджої частини відсутня, світлофорний об`єкт на місці скоєння ДТП не працював, недоліки в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП - відсутні (а.с.4).

Згідно наявної в матеріалах справи фототаблиці (а.с.9-10), відеозапису з камер зовнішнього спостереження (а.с.14), на якому зафіксовано момент ДТП, яка сталась 20.06.2026, а також з огляду на висновки експертного дослідження обставин і механізму ДТП від 08.09.2026 № 10.1/024-Д, при зафіксованому механізмі пригоди дії водія автомобіля Mitsubishi ОСОБА_7 , не суперечили вимогам 9.2 (ч. «б»), 9.4, 10.1, 10.4 і 12.3 Правил дорожнього руху; водій автомобіля Mitsubishi ОСОБА_1 перебував у аварійній дорожньо-транспортній обстановці, яку йому було створено діями водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 , який своїми діями позбавив себе можливості запобігти пригоді; дії водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 11.1, 11.4 і 14.6 (ч.«е») Правил дорожнього руху, що, з технічної точки зору, перебувало у причинному зв?язку з настанням події даної ДТП (зіткнення з автомобілем Mitsubishi та подальший його наїзд на автомобіль Dacwoo Lanos) (а.с.86-100).

У розділі 1 «Загальні положення» ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3); кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила (п. 1.4).

Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з`ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом мають бути витлумачені на користь останнього.

Апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 у даній дорожній обстановці перед поворотом ліворуч не переконався у безпеці свого маневру, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 та з припаркованим автомобілем водія ОСОБА_3 , тобто порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, постанову судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 23 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 26 серпня 2026 року підлягає скасуванню, із закриттям провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — задовольнити.

Постанову судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 23 липня 2026 року про визнання винним і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП – скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО