Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №210/3506/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10140/26 Справа № 210/3506/26 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 210/3506/26

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.

сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»,

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в порядку ч.13 ст. 7, ч.2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», на ухвалу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 16 липня 2026 року, яка постановлена суддею Вікторович Н.Ю. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,

УСТАНОВИВ:

В травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за не облікований (донарахований) об`єм природного газу.

Ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 16 липня 2026 року провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в особі Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за не облікований (донарахований) об`єм природного газу зупинено до до набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі № 210/4656/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправним та скасування рішення комісії в порядку захисту прав споживачів.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, послався на пункт 6 частини 1 статті 251 ЦПК України, однак не врахував, що відповідно до цієї норми зупинення є недопустимим, якщо наявні у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини без очікування вирішення іншої справи.

Крім того, зупинення провадження призводить до безпідставного затягування розгляду справи та порушення права позивача на розгляд справи у розумний строк, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, ухвалу суду першої інстанції - залишити без задоволення.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 761/33089/20 (провадження № 61-18470св21) вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов:

1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі;

2) пов`язаність справ - пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) зазначено, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

У цій справі, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про зупинення провадження, належним чином не обґрунтував, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи та чому зібрані у цій справі докази не дають можливості самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору.

Предметом позову у зазначеній справі є питання стягнення заборгованості за не облікований (донарахований) об`єм природного газу. Матеріали справи за позовом про стягнення коштів дозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, наявні інші докази, оцінка яких дозволяє дійти висновку щодо правомірності чи неправомірності дій відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для самостійної оцінки зазначених доказів відповідно до статті 89 ЦПК України, без необхідності очікування результатів розгляду іншої цивільної справи.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала суду про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки не містить належного та достатнього мотивування необхідності такого зупинення.

За таких обставин висновок суду про необхідність зупинення провадження у справі є передчасним та необґрунтованим.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні процесуального питання щодо зупинення провадження у справі до до набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі № 210/4656/26, допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», задовольнити.

Ухвалу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 16 липня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: