Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №212/4458/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9016/26 Справа № 212/4458/26 Суддя у 1-й інстанції - Зімін М. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 212/4458/26

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє авдокат Іщенко Юлія Павлівна, на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 26 травня 2026 року, яке ухвалено суддею Зіміним М.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 26 травня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.

Позовна заява мотивована тим, що позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу позивач із відповідачем мають малолітніх дітей сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач сплачує аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки від свого заробітку, що становить близько 5 800 грн на місяць.

Позивач вказує, що їх спільний з відповідачем син ОСОБА_5 потребує встановлення в ротову порожнину брекетів та позивачем сплачено 61 100 грн за їх встановлення.

Також вказує, що їх спільна з відповідачем дочка ОСОБА_6 відвідує на постійній основі секцію «Studio Grаcia», приймає участь у спортивних змаганнях, займає призові місця. Відвідування вказаної секції є платною та позивачем сплачено 16 060 грн за відвідування дочкою цієї секції.

На підставі наведенного вище позивач просила суд стягнути з відповідача додаткові витрати на дитей в загальному розмірі 77 160 грн.

Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 26 травня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину в розмірі 30 550 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 527 грн 02 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог позивачки та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з?ясування обставин справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведена необхідність у стоматологічному лікуванні дитини, а саме не надано медичного висновку або призначення лікаря щодо встановлення дитині брекет-системи. Зазначає, що встановлення брекет системи є косметичною процедурою, необхідність якої не обгрунтована, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення сина сторін у справі до лікаря-ортодогта, плану лікування, медичної картки стоматологічного хворого, варіантів лікування, їх вартість та невідкладність. Також позивачем не обгрунтовано обрання нею для лікування приватної клініки та не підтверджено можливість звернення до іншого медичного закладу, а також погодження такого вибору з відповідачем, як батьком дитини.

Також апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано матеріальний стан відповідача, у якого після розірвання шлюбу з позивачкою з`явилась нова родина та ІНФОРМАЦІЯ_3 в нього народився син ОСОБА_7 , мати якого наразі перебуває в декретній відпустці, тому матеріальне забезпечення родини наразі повністю покладено на відповідача.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

В апеляційній скарзі відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину в розмірі 30 550 грн, а тому перевіряється судом апеляційної інстанції лише в цій частині.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , батьками якого у свідоцтві про народження зазначені батько – ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_4 , батьками якої у свідоцтві про народження зазначені батько - ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 .

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 жовтня 2023 року шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Згідно Акту від 26 березня 2026 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_1 фактично проживають ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно довідки Криворізької об`єднаної міської довідково-інформаційної служби, за адресою АДРЕСА_2 зареєстрований ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

08 травня 2025 року між ТОВ «Клініка естетичної стоматології «Грааль-дент» та ОСОБА_1 укладений договір на ортодонтичне лікування пацієнта дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За умовами п. 1.1. цього договору, виконавець зобов`язується надати пацієнту ортодонтичне лікування, погоджене з пацієнтом та зазначене у медичні карті стоматологічного хворого. Дане лікування включає огляд, діагностику, визначення плану лікування, вибір змінної/незмінної ортодонтичної конструкції, встановлення ортодонтичної конструкції, наступне спостереження, корекцію (у разі необхідності). Загальна вартість лікування становить 2 000 доларів США.

ОСОБА_1 сплачено за ортодонтичне лікування: 19 вересня 2025 року – 40 000 грн, 27 листопада 2025 року – 1 100 грн, 18 березня 2026 року – 20 000 грн.

З наданої довідки ПрАТ «Суха Балка» від 29 квітня 2026 року вбачається, що підприємством на виконання постанови ВП № 72354154 від 20 серпня 2024 року з доходів ОСОБА_2 утримуються аліменти в розмірі 33,33 відсотка (частки).

Відповідно до майнової декларації ОСОБА_1 за 2025 рік, остання отримала аліменти утримані ПрАТ «Суха Балка» у загальному розмірі 156 666 грн.

14 лютого 2024 року зареєстровано шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_10 ».

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_11 , батьками якого у свідоцтві про народження зазначено батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_12 .

У відповідності до довідки Покровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області від 28 квітня 2026 року за № 127391, згідно матеріалів виконавчого провадження № 72354154 з виконання судового наказу № 212/4781/23 від 25 липня 2023 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 01 січня 2025 року по 29 квітня 2026 року перераховано 288 405,14 грн.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей, позивач посилалась на те, що витрачені нею кошти на лікування сина та відвідування донькою секції «Studio Grаcia» складають 77 160 грн та є додатковими витратами на дітей, а тому відповідач, як батько, повинен відшкодувати ці витрати.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що понесені позивачем витрати на ортодонтичне лікування дитини - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважаються додатковими витратами в розумінні ст. 185 СК України, оскільки викликані особливими обставинами та пов`язані із оздоровленням та лікуванням дитини.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

Згідно із вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у пункті 18 звернув увагу судів на те, що до передбаченої статті 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Тлумачення відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Також, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19).

Під час розгляду справи, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, суд першої інстанції, з урахуванням необхідності встановлення сину сторін у справі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , брекет системи, дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_2 половини понесених позивачкою додаткових витрат на утримання сина, оскільки такі витрати є необхідними витратами, що викликані особливими обставинами, передбаченими статтею 185 СК України.

Додаткові витрати підтверджені належними та допустимими доказами, позивачкою надані копії квитанцій про оплату ортодонтичного лікування.

Наявним у справі доказам суд першої інстанції дав належну правову оцінку та з урахуванням всіх обставин у справі правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягали застосуванню.

Посилаючись в апеляційній скарзі на те, що встановлення брекет системи є косметичною процедурою, необхідність якої не обгрунтована, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення сина сторін у справі до лікаря-ортодогта, плану лікування, медичної картки стоматологічного хворого, варіантів лікування, їх вартість та невідкладність, відповідач не надав власних доказів, які спростовували б доводи позивача про необхідність ортодонтичного лікування спільного сина сторін у справі. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що встановлення брекет системи, у даному випадку, пов`язане з фізіологічною потребою дитини, що вимагає додаткових витрат.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги представника відповідача на те, що судом першої інстанції не було враховано матеріальний стан відповідача по справі, оскільки судом першої інстанції надавалась оцінка вказаним обставинам та було враховано, що 14 лютого 2024 року відповідач зареєстровав шлюб з ОСОБА_9 та ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_11 , батьками якого у свідоцтві про народження зазначено батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_12 .

Виходячи з того, що сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, не заслуговують на увагу посилання апелянта на незначні доходи і його фактичне утримання малолітньої дитини від іншого шлюбу, оскільки ним не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин та його дійсного майнового стану.

Доводи апеляційної скарги за своїм змістом та суттю загалом є запереченнями проти позову ОСОБА_1 , які судом враховано, і зводяться до суб`єктивного тлумачення скаржником норм права та незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на обставини, що були предметом дослідження й оцінки суду, також фактично зводяться до переоцінки доказів наданої судом першої інстанції без посилення на обставини, які не були враховані під час вирішення цієї справи.

Доказів які б спростували правильні висновки суду скаржником не надано.

Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення судом цієї справи.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє авдокат Іщенко Юлія Павлівна, залишити без задоволення.

Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 26 травня 2026 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: