Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №727/8624/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/8624/26

Провадження № 2/727/2899/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 779291726 від 13 лютого 2021 року у загальному розмірі 38 731,45 грн, з яких: 11 050,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 27 681,45 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, а також судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор) як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником в електронній формі, з використанням одноразового ідентифікатора MNV838YH, направленого Первісним кредитором на номер мобільного телефону відповідача, вказаний останнім при заповненні заявки на отримання кредиту на сайті www.moneyveo.ua, було укладено Кредитний договір № 779291726, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 10 100,00 грн на умовах, визначених договором та Правилами надання грошових коштів у позику Первісного кредитора. У подальшому, за заявою відповідача, суму кредиту було збільшено на 950,00 грн, у зв`язку з чим загальний розмір наданого відповідачу кредиту становить 11 050,00 грн.

На виконання умов договору Первісний кредитор перерахував відповідачу кредитні кошти двома траншами: 10 100,00 грн - 13.02.2021 (з ініціюванням платіжної інструкції о 12:06:35 та завершенням операції о 12:06:41) та додатково 950,00 грн - 01.03.2021 (з ініціюванням платіжної інструкції о 12:02:36 та завершенням операції о 12:02:53), шляхом переказу коштів через АТ «Сенс Банк» (платник) на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується відповідними довідками та письмовими поясненнями Первісного кредитора.

Відповідач зобов`язання за договором щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав (за час дії договору ним здійснено лише один платіж у розмірі 315,00 грн - 18.03.2021), у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 38 731,45 грн, з яких: 11 050,00 грн - тіло кредиту, 27 681,45 грн - проценти за користування кредитом, а заборгованість за штрафними санкціями (пенею, штрафами) позивачем не нараховувалась і до стягнення не заявляється.

Судом встановлено, що право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором неодноразово відступалося на підставі договорів факторингу: 28.11.2018 року між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, на виконання якого сторони підписали Реєстр прав вимоги № 130 від 20.04.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором (факт та обсяг відступленого права підтверджено також Актом звірки взаємних розрахунків та Протоколом узгодження предмета факторингової операції); 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, на виконання якого сторони підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023, за яким право грошової вимоги до відповідача перейшло від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС»; 11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, на виконання якого сторони підписали Реєстр Боржників від 14.07.2025 та Акт приймання-передачі Реєстру Боржників, за якими право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 38 731,45 грн перейшло від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача. До кожного з наведених реєстрів (реєстру боржників) позивачем додано відповідний витяг, що містить відомості виключно щодо відповідача, а факт оплати ціни продажу (фінансування) за кожним з відступлень підтверджено платіжними інструкціями.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 червня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Копію вказаної ухвали, позовної заяви та доданих до неї документів направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою його зареєстрованого місця проживання, однак поштове відправлення повернулося до суду не врученим з відміткою відділення поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до пункту 5 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення відмітки про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з відсутністю адресата за адресою, яка збігається із зареєстрованим місцем проживання останнього. Оскільки судова кореспонденція направлялася відповідачу за адресою, яка зазначена як в Кредитному договорі, так і в матеріалах справи, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про розгляд справи. У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів поважності причин його неподання не надав, а тому відповідно до статті 280 ЦПК України справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про витребування доказів, яким позивач просив, на випадок недостатності наданих доказів, витребувати додаткові первинні бухгалтерські документи щодо руху коштів. Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини одержання відповідачем кредитних коштів достатньо підтверджуються наданими до позовної заяви письмовими доказами - Кредитним договором, у якому відповідачем самостійно зазначено реквізити належної йому платіжної картки, довідками Первісного кредитора про ініціювання та завершення відповідних платіжних операцій на користь відповідача, а також довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора, у зв`язку з чим необхідність у витребуванні додаткових доказів для встановлення обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, відсутня.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір № 779291726 від 13.02.2021 укладений сторонами в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», зокрема шляхом заповнення відповідачем заявки на отримання кредиту на офіційному сайті Первісного кредитора, проходження ним належної перевірки (верифікації), у тому числі перевірки дійсності та аутентифікації платіжної картки відповідача, отримання ним одноразового ідентифікатора на вказаний у заявці номер телефону та підписання цим ідентифікатором індивідуальної частини договору, що згідно з частиною третьою статті 11, статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису сторони договору та за правовими наслідками - до договору, укладеного у письмовій формі. Матеріали справи містять відповідні копії заявки, алгоритму (порядку) дій відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора та довідки щодо фактичного вчинення відповідачем цих дій із зазначенням точного часу їх вчинення. Відповідач заперечень щодо факту укладення договору чи його умов не заявив, доказів на спростування факту укладення договору суду не надав.

Відповідно до частини третьої статті 1049 ЦК України позика (кредит) вважається повернутою в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок кредитора, а за аналогією закону - наданою з моменту зарахування коштів на визначений позичальником рахунок (картку). Судом встановлено та підтверджується довідками Первісного кредитора про ініціювання платіжних операцій (з наведенням реквізитів рахунків платника й отримувача, сум, ідентифікаторів операцій та точного часу їх проведення), що кошти в загальній сумі 11 050,00 грн (10 100,00 грн - 13.02.2021 та 950,00 грн - 01.03.2021) зараховано на платіжну картку № 4149-49XX-XXXX-3444, реквізити якої зазначені відповідачем при укладенні договору та заповненні заявки на отримання кредиту. За таких обставин суд вважає доведеним факт належного виконання Первісним кредитором свого обов`язку з надання кредиту в повному обсязі.

Відповідно до частин першої, другої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з частинами першою, другою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога); майбутня вимога вважається переданою факторові з дня виникнення права вимоги до боржника.

Судом досліджено та встановлено безперервний ланцюг відступлення права вимоги за Кредитним договором: від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» - з 20.04.2021 (Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та Реєстр прав вимоги № 130 від 20.04.2021, підтверджені Актом звірки взаємних розрахунків та Протоколом узгодження предмета факторингової операції); від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» - з 31.08.2023 (Договір факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 та Реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023, підтверджений платіжною інструкцією щодо сплати фінансування); від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача - з 14.07.2025 (Договір факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, Реєстр Боржників та Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 14.07.2025, підтверджені платіжною інструкцією щодо сплати фінансування). До кожної ланки наведеного ланцюга позивачем додано витяг з відповідного реєстру (реєстру боржників), що містить відомості саме щодо заборгованості відповідача, а недійсність жодного з договорів факторингу чи реєстрів (витягів) до нього у встановленому законом порядку не визнавалася і в силу статті 204 ЦК України презюмується їх правомірність.

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові; невиконання боржником, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, свого обов`язку з погашення заборгованості на користь нового кредитора саме по собі не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості взагалі, а лише не позбавляє боржника права на погашення заборгованості первісному кредиторові до отримання належного повідомлення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15). Відповідачем не надано доказів здійснення платежів на погашення заборгованості за Кредитним договором на користь будь-якого з попередніх кредиторів, а тому наведена обставина не впливає на обґрунтованість позовних вимог. За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач є належним кредитором за Кредитним договором та особою, яка має право на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статей 525, 526, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов`язання не допускається; невиконання зобов`язання у визначений строк є простроченням боржника і порушенням зобов`язання. Відповідач розрахунку заборгованості не спростував, контррозрахунку суду не надав, доказів повернення кредиту чи сплати процентів (окрім одного платежу в розмірі 315,00 грн від 18.03.2021, врахованого позивачем при визначенні ціни позову) не подав.

Перевіряючи наданий позивачем розрахунок, суд враховує, що пунктом 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023) та пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлено поетапне зниження максимального розміру денної процентної ставки за споживчим кредитом: з 24.12.2023 - до 2,5 %, з 23.04.2024 - до 1,5 %, а з 21.08.2024 - до 1 %. Разом з тим наведені зміни регулюють нарахування процентів, яке здійснюється (триває) після набрання ними чинності. Судом встановлено, що нарахування процентів за спірним Кредитним договором завершилося 31.08.2023, тобто до дня набрання чинності зазначеними змінами (24.12.2023), а надана позивачем виписка з особового рахунку за період з 14.07.2025 по 26.12.2025 - період перебування права вимоги у позивача - не містить жодних додаткових нарахувань (обороти за вказаний період відсутні, залишок заборгованості є незмінним). За таких обставин норми пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції від 22.11.2023) до спірних правовідносин незастосовні за часом дії, оскільки на момент набрання ними чинності нарахування процентів за Кредитним договором вже не здійснювалося.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що надана до позовної заяви виписка з особового рахунку позивача за Кредитним договором станом на 26.12.2025року підтверджує заборгованість відповідача у сумі 38 731,45 грн (з яких 11 050,00 грн - тіло кредиту, 27 681,45 грн - проценти), яка узгоджується з розрахунками заборгованості, підготовленими послідовно Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за відповідні періоди перебування права вимоги у кожного з них, суд визнає розрахунок заборгованості обґрунтованим, підтвердженим наявними у справі доказами та таким, що підлягає стягненню в заявленому позивачем розмірі.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України доповнено приписом, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а неустойка (штраф, пеня), нарахована включно з 24 лютого 2022 року, підлягає списанню кредитодавцем.

Судом встановлено, що позивач у цій справі не нараховував та не заявляє до стягнення неустойки (пені, штрафу) за Кредитним договором - відповідна заборгованість визначена позивачем у розмірі 0,00 грн, а ціна позову складається виключно із заборгованості за тілом кредиту та договірними процентами за користування кредитними коштами, право вимоги щодо яких ґрунтується на статтях 1048, 1054 ЦК України та умовах Кредитного договору, а не на статті 625 ЦК України. За таких обставин наведені приписи пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими встановлено звільнення позичальника від відповідальності за статтею 625 ЦК України та від сплати неустойки, до предмета спору в цій справі застосуванню не підлягають, оскільки жодних вимог, на які поширювалася б передбачена ними пільга, позивачем не заявлено.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Загальна позовна давність відповідно до статті 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки. Судом встановлено, що прострочення відповідачем виконання зобов`язання за Кредитним договором мало місце у 2021 році, тоді як з даним позовом до суду позивач звернувся у червні 2026 року, тобто з пропуском наведеного строку.

Разом з тим відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а згідно з частиною четвертою цієї статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Оскільки відповідач у справі не брав участі, відзиву на позовну заяву не подав та жодних заяв, зокрема і про застосування наслідків спливу позовної давності, до суду не подавав, суд позбавлений можливості застосувати позовну давність за власною ініціативою, а тому вказана обставина не є підставою для відмови позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 51737 від 12.06.2026.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги майнового характеру задоволено в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 261, 263-265, 267, 268, 273, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 204, 257, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 Цивільного кодексу України, статтею 8 та пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код за ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, кабінет 13) заборгованість за Кредитним договором № 779291726 від 13 лютого 2021 року в загальному розмірі 38 731 грн 45 коп., з яких: 11 050,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 27 681,45 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код за ЄДРПОУ 42986956) судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Н.М. Танасійчук