Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №720/1952/26 — Новоселицький районний суд Чернівецької області

18.09.2026

Справа № 720/1952/26

Провадження № 3/720/431/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Ляху Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , за ст. 164 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2026 року близько 14 години 45 хвилин в районі 245 км автодороги Н-10 в адміністративних межах с. Магала Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 58 Господарського кодексу України, здійснював господарську діяльність з перевезення 9 пасажирів на транспортному засобі під його керуванням марки «Mercedes Benz Sprinter» держаний номерний знак НОМЕР_1 , без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності.

ОСОБА_1 вину у вчиненні даного правопорушення не визнав та пояснив, що 20 липня 2026 року йому подзвонив його товариш ОСОБА_2 , який є перевізником та зазначив, що в нього зламався двигун на його автобусі, а тому попросив забрати людей та відвезти їх за місцем призначення. Він просто вирішив допомогти та підвезти людей, пасажирські перевезення не здійснює.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив покази ОСОБА_1 та пояснив, що у вказаний день в нього дійсно зламався його автобус, а тому він попросив про допомогу ОСОБА_1 ..

Не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, його вина у здійсненні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, повністю доказана дослідженими доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення № 016928 від 20 липня 2026 року вбачаться, що 20 липня 2026 року близько 14 години 45 хвилин в районі 245 км автодороги Н-10 в адміністративних межах с. Магала Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 58 Господарського кодексу України, здійснював господарську діяльність з перевезення 9 пасажирів на транспортному засобі під його керуванням марки «Mercedes Benz Sprinter» держаний номерний знак НОМЕР_1 , без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності.

З наявної у справі направлення на рейдову перевірку відділу Державної служби Укртрансбезпеки у Чернівецькій області вбачається, що на автомобільну дорогу Н-10 видано направлення для проведення рейдових перевірок щодо зупинення транспортних засобів, які здійснюють перевезення в тому числі пасажирів з 20 липня 2026 року по 26 липня 2026 року.

Також факт здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності з перевезення 9 пасажирів 20 липня 2026 року підтверджується переглянутим в суді відеозаписом доданим до протоколу про адміністративне правопорушення з якого вбачається, що ОСОБА_1 дійсно перевозив 9 пасажирів без будь-якої ліцензії на перевезення та підтвердив, що здійснює нерегулярні пасажирські перевезення, однак ліцензії на вказаний вид господарської діяльності він не має.

Оцінивши досліджені докази, вважаю, що вони є належними, достатніми та у своїй сукупності доказують вину ОСОБА_1 у здійсненні господарської діяльності з перевезення пасажирів без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, у зв`язку із чим його дії правильно кваліфіковані за ст. 164 ч.1 КУпАП.

При цьому, слід врахувати, що за змістом ст. 3 Господарського кодексу України (далі ГКУ) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 55 ГКУ суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно ч. 1 ст. 58 ГКУ суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», діяльність з перевезення пасажирів підлягає ліцензуванню.

За змістом ст. 1 Закону України «Про підприємництво» підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Аналізуючи у сукупності досліджені докази, приходжу до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доведена повністю, а той факт, що він перевозив значну кількість пасажирів (9 осіб) без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, із наявною табличкою на транспортному засобі про те, що він надає платні послуги з перевезення пасажирів з м. Чернівці в Дністровський район Чернівецької області, на думку суду як раз і свідчить про систематичність, самостійність та оплатність проведеної ним діяльності.

Тим більше, що з наявного у справі відеозапису вбачається, що на момент зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 підтвердив факт перевезення 9 пасажирів без будь-якої ліцензії та визнав, що здійснює нерегулярні пасажирські перевезення, однак ліцензії на вказаний вид господарської діяльності він не отримав.

В той же час, невизнання ОСОБА_1 факту порушення порядку провадження господарської діяльності, оцінюю як спосіб його захисту, з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, так як його пояснення у вказаній частині повністю спростовуються матеріалами справи.

Пояснення ОСОБА_2 оцінюю критично, оскільки останній є приятелем ОСОБА_1 , а тому вважаю, що вони надані з метою його укриття, оскільки вони спростовуються іншими наявними у справі доказами.

За вказаних обставин, доводи ОСОБА_1 про відсутність складу правопорушення в його діях є безпідставними.

При накладенні стягнення, суд враховує, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини порушника, а також особу порушника та його майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Приймаючи до уваги наведене, приходжу до висновку про необхідність накладання на правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу, а також стягнути з нього на користь держави судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 164 ч. 1, 221, 251, 283, 284, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Ляху Г.О.