Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №489/6165/17 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

22.09.2026

Справа №489/6165/17

Провадження №2/489/14/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання – Горецькою П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа – ОСОБА_6 про реальний поділ майна в натурі і припинення права спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою

встановив.

Позивачка, через свою представницю – адвокатку Гавловську Ю.В., звернулася до суду з позовом, яким просила:

- визначити порядок користування земельною ділянкою, орієнтовною площею 619 кв.м., на якій розташоване домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , яка знаходиться у спільному користуванні сторін;

- поділити домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;

- виділити в натурі ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на належні їй 13/50 часток домоволодіння з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 приміщення, що відповідають її ідеальній частині у праві власності відповідно до варіанту розробленої судової будівельно-технічної експертизи;

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на житлові будинки з господарськими будівлями і спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Мотивуючи вимоги тим, що згідно договору дарування частки домоволодіння ОСОБА_1 отримала в дарування у власність 13/50 частки домоволодіння з господарськими і побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками вказаного домоволодіння є відповідачі. Відповідно до вимірів технічного паспорту ММБТІ на 2004 рік, житлові будинки з усіма прилеглими господарськими спорудами по АДРЕСА_3 розташовано на земельній ділянці загальною площею 619 кв.м., згідно рішення № 2000 від 26.10.1954. На теперішній час у позивача виникла необхідність виділити в натурі належні їй на праві власності частки вищевказаного житлового будинку для вільного розпорядження та на власний розсуд, а також визначити порядок користування земельною ділянкою під домоволодінням. Проте, позивач не може реалізувати право на вільне користування та розпорядження своєю власністю через те, що співвласники вказаного домоволодіння відмовляються укладати нотаріальну угоду щодо припинення права спільної часткової власності, а також угоди про порядок користування земельною ділянкою на засадах добросусідства. На теперішній час кожен із співвласників спірного домоволодіння користується своєю окремою частиною.

Від відповідачки ОСОБА_3 надійшли пояснення, відповідно до яких зазначає, що вона визнає та не оспорює законні права ОСОБА_1 на 13/50 часток в домоволодінні АДРЕСА_1 в тому числі і щодо порядку користування земельною ділянкою. Вказує, що в неї немає спору відносно майнових прав позивачки на її частку в майні та право спільного користування земельною ділянкою.

Від третьої особи ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає. Вказує, що в провадженні суду перебуває її позов щодо усунення перешкод у користуванні її земельною ділянкою та житловим будинком. Червона лінія, яка наведена у додатку № 1 позивачкою, є спірним питанням, оскільки на момент оформлення державного акта ОСОБА_7 з нею як суміжником не було погоджено межі земельної ділянки. Позивачкою до матеріалів позову не долучено технічної документації, опис меж земельної ділянки, заяв сусідів суміжників про відсутність претензій щодо встановлених меж. На фундаменті старої будівлі вона добудувала другий поверх не збільшуючи межі земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні. Позивачкою в односторонньому порядку відведено земельну ділянку та побудовано споруди без необхідної відстані для санітарного обслуговування суміжними мешканцями.

Також у відзиві зазначено позицію щодо вигрібної та каналізаційної труби, проте, судом наді твердження не беруться до уваги, оскільки вони не стосуються дійсної справи.

04 серпня 2025 від представниці позивачки надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить внести уточнення в прохальній частині позовної заяви, а саме:

- пункт перший прохальної частини позовної заяви – виключити;

- пункт другий прохальної частини: поділити домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та виділити в натурі ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на належні їй 13/50 часток домоволодіння з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 – залишити без змін;

- внести уточнення в пункт третій прохальної частини позовної заяви щодо призначення експертизи.

13 квітня 2026 від представниці ОСОБА_6 – адвокати Ткаченко О.І., надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких просить висновки експерта визнати недопустимим доказом та відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що експерт зробив неповне та вибіркове обстеження об`єкту, не вказав на конкретні документи, на підставі яких дійшов до результатів щодо розміру часток, не послався на правовстановлюючі документи на підставі яких зроблено висновок. Одночасно він допустив вихід за межі дослідження, виклавши неправдиві і суперечливі відомості щодо домоволодіння та земельної ділянки, на якій воно розташовано, визначив варіант поділу який порушує будівельні, протипожежні та санітарні норми, включив в поділ самовільно побудовану споруду, провів невірний розрахунок ідеальних часток. Такі висновки призводить до порушення балансу інтересів не лише власників, а зокрема вливають на права ОСОБА_6 , як особи, яка тривалий час оспорює дії позивачки, яка побудувала самочинні споруди на її земельній ділянці, та руйнує її земельну ділянку, не маючи встановленої у законному порядку водопостачальної та каналізаційної системи. Експерт вказала об`єктом дослідження, житловий будинок АДРЕСА_4 з господарськими будівлями та спорудами, посилаючись на матеріали МБТИІ (а.с. 305, визначившись з розміром часток володільців будинку станом на 28.12.2012 р. (а.в.7). Вказаний документ експерт не назвала, та до матеріалів експертизи фотокопій не приєднала. В подальшому експерт зазначив, що розрахунок ідеальної частки визначено виходячи після дослідження крім вказаного документу інвентаризаційної вартості житлового будинку, господарських будівель і споруд за даними Інвентарної справи КП «МБТІ» виконаний станом на 12.03.2018 р. Однак, експертом також не вказано, що конкретно це за матеріали та їх копії до висновків не додані (а.в.15). Тоді як в матеріалах МБТІ на 28.12.2018 р. вказана інвентаризаційна вартість станом на 28.12.2012 р. Таким чином, у висновках експерта відсутні посилання на конкретні документи які взяті експертом за основу визначення частки в майні позивачки, до висновків експерта не додані правовстановлюючі документи, а також документи щодо характеристики та співвідношення житлового будинку з будівлями та спорудами на 2012, та 2018 роки. Взагалі відсутній опис будівель і споруд, які є в тому числі перебудованими власниками будинку АДРЕСА_4 . Виходячи з висновку, у вартість частки позивачки увійшли будівлі та споруди яких не існує, та які за висновками експерта є самочинно переобладнаними з одноповерхових сараю літ «П» та літньої кухні літ. «Т», в двоповерховий житловий будинок (а.висновку 15-17). Але ж оскільки вказані самовільно побудовані споруди є складовими домоволодіння без належного оформлення перебудов та добудов, то частку з майна виділити не можна. Отже, не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону Таким чином, експерт неправильно визначив частки позивачки та відповідачів у спільній власності. Щодо паркану на межі будинків позивачки та третьої особи, то він є самочинно побудованим на ділянці, що ніколи не належала позивачці. Паркан з тильної сторони не відповідає за розмірами та розташуванням визначеним в технічному паспорті та в схематично визначеному малюнку (а.висновків 10 і 12). Взагалі відсутнє дослідження будинку АДРЕСА_4 та добудов, які зараз частково перебудовані та частина перебудов є самовільними. Отже, вартість об`єкту виділу як і частка позивачки буде за включенням цих об`єктів іншою, яку експерт і повинен був встановити на час проведення експертизи. Експерт вийшов за межі своїх повноважень, виклавши неправдиві і необґрунтовані відомості щодо розташування самочинно побудовано об`єкту, без проведення належного дослідження. ОСОБА_1 побудувала на місці сараю та літньої кухні літерами «П» і «Т» двоповерховий житловий будинок. З приводу її прав щодо такого будівництва між третьою особою та нею йдеться спір, як і спір щодо інших самочинно побудованих споруд. Експерт констатувавши наявність самочинного забудови, разом із тим, висловився з приводу питань, які йому не задавались, а саме опосередковано з питань щодо суміжної межі між будинком АДРЕСА_5 і АДРЕСА_4 сьома та виду та об`єму, а також вартості робіт при будівництві будинку. При цьому експертом не проводилося і не описувалося розмірів будівель і споруд з часу їх виникнення до часу перебудови, не проводилося і не описувалося відповідних вишукувальних робіт щодо характеру будівництва. У висновках відсутні графічне зображення виділу господарчих будівель на плані земельної ділянки. ОСОБА_1 не проводила робіт по облаштуванню каналізаційної системи через дворові колодязі. Вона не пред`явила вузлів з`єднання, входження в загально дворову систему відповідної системи водовідведення та каналізаційних стоків.

04 вересня 2026 від представниці позивачки надійшли додаткові пояснення по справі. Вказує, що виділити позивачу ОСОБА_1 в натурі в житловому будинку АДРЕСА_1 відповідно до її ідеальної частки, у складі житлових і допоміжних приміщень, а також господарських будівель та споруд технічно не є можливим, внаслідок чого експертом розглядалася можливість виділу часток у домоволодінні із відхиленням від ідеальної частки співвласниці домоволодіння ОСОБА_1 з урахуванням фактичного користування приміщеннями житлового будинку та господарських споруд. Експертом визначено, що фактична частка ОСОБА_1 , після виділу приміщень житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться в її користуванні складає 22/100 (11/50) частки, що на 4/100 (2/50) часток менше від ідеальної частки. Позивачка погоджується з висновком експерта від 16.02.2026 р. та не заперечує, щодо виділу їй житлових приміщень та господарських споруд з відхиленням від її ідеальної частки, у відповідності до запропонованого судовим експертом варіанту.

Ухвалою суду від 15.01.2018, позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 01.02.2018, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.04.2018, призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою суду від 10.07.2018, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог.

Ухвалою суду від 10.07.2018, зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.05.2025, поновлено провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 23.09.2025, у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено, відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 16.10.2025, призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.02.2026, поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду 17.06.2026, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представниці позивачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки. Наполягала на задоволення позовних вимог в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Від представниці ОСОБА_6 адвокатки Ткаченко О.І., надійшло клопотання про відкладення судового розгляду оскільки дата судового засідання не погоджувалась з нею, та вона не може прибути у судове засідання.

Раніше, а саме 19.08.2026 ОСОБА_8 подавала аналогічне клопотання.

Суд бере до уваги, що матеріали справи містять належне повідомлення ОСОБА_8 про дату час та місце судового розгляду, через підсистему Електронний суд. Суд бере до уваги, що всім сторонам надавалось достатньо часу на подання заяв по суті позову, чим і скористалась зокрема адвокатка Ткаченко О.І.

З урахуванням належного повідомлення сторін та учасників справи, тривалості судового розгляду, наявності заяв по суті позову, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Третя особа у судове засідання не з`явилася по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. Від неї надійшов відзив на позовну заяву.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що житловий будинок з усіма господарськими та побутовими спорудами АДРЕСА_6 належить на праві власності ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.12.2012 року виданого державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори Гавеля О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 3-1841.

Житловий будинок з усіма господарськими та побутовими спорудами АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 - 1/10; ОСОБА_2 – 13/50; ОСОБА_1 – 13/50 на підставі договору дарування від 09.12.2005 року посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Барсковою Л.Є.

Згідно Технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_2 , складеного ММБТІ від 10.03.1989, площа земельної ділянки за вказаною адресою становить 619 кв.м. на підставі рішення № 2000 від 26.10.1954.

Судом встановлено, що земельна ділянка виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 площею 742 кв. м. належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.12.2012 року виданого державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори Гавеля О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 3-1844.

Раніше земельна ділянка виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 площею 742 кв. м. належала на праві власності ОСОБА_7 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 22.11.2007 року серії ЯЕ № 910419, виданого на підставі рішення Миколаївської міської ради № 14/50 від 14.09.2007 року.

Згідно висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, складеного КП ММБТІ , за технічними показниками 13/50 частка житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (житловий будинок літ. В загальна площа 43,5 кв.м., житлова площа – 35,6 кв.м.; літня кухня літ Т; сарай літ П; водопровідна колонка № 2; 1/5 замощення І; 1/5 ворота № 1) відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в натурі.

Відповідно до Актів від 11.03.2018, опитуванням встановлено:

- ОСОБА_2 показав, що знаходиться у користуванні: житловий будинок літ А приміщення 1-1; 1-2; 1-3; сарай літ Ю; котельня літ Ч; тамбур до літньої кухні літ. Ч; літня кухня літ. Г; 1/5 ворота № 1; 1/5 вимощення І;

- ОСОБА_9 показала, що знаходиться у користуванні: житловий будинок літ. А з приміщеннями 2-1, 2-2, 2-7, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-6; сарай літ. Г2; літня кухня літ. С; 1/5 огорожі № 1; 1/5 вимощення І; огорожа № 4;

- ОСОБА_4 показала, що знаходиться у користуванні житловий будинок літ. Б приміщення 3-1, 3-2, 2-3, 3-4; літня кухня літ. Р; вбиральня літ. Я; сарай літ. Ж; сарай літ. У; 1/5 ворота №1; 1/5 вимощення І;

- ОСОБА_5 показав, що знаходиться у користуванні житловий будинок літ. В приміщення 5-1, 5-2, 5-3, 5-4, 5-5, 5-6; 1/5 ворота; 1/5 вимощення І;

- ОСОБА_1 показала, що знаходиться у користуванні житловий будинок літ. В приміщення 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5; літня кухня літ. Т; сарай літ. П; 1/5 ворота; 1/5 вимощення І; №2 водопровідний кран.

Норми права та мотиви їх застосування.

Згідно ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з положеннями статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Виходячи із вищезазначеного, правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно п. 7 ухвали Пленуму Верховного суду України від 04.10.91 № 7 «Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учасників спільної власності, частка якого зменшилася».

На підставі п. 6 ухвали Пленуму Верховного суду України від 04.10.91 № 7 « розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди – судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті або місцевості».

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані житлі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Відповідно до абз.1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991 року, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно висновку про визначення поділу ідеальних часток у спільній власності на домовоолодіння за адресою: АДРЕСА_2 для складання договору конкретного користування між співвласниками на підставі замовлення № 2-706 від 20.02.2018 КП ММБТІ від 12.03.2018 за вих. № 2-706, Домоволодіння станом на 12.12.2012 належить ОСОБА_1 на підставі Договору дарування № 3190 від 09.12.2005 посввдченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Барскова Л.Є. (13/50 частки).

Співвласниками станом на 28.12.2012 були: ОСОБА_10 (померла) – 1/5; ОСОБА_5 – 1/10; ОСОБА_2 – 13/50; ОСОБА_9 – 9/50.

Опис об`єкта: житловий будинок літ. А, загальною площею 76,1 кв.м., житловою площею – 48,7 кв.м.; житловий будинок літ. Б, загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 22,6 кв.м.; житловий будинок літ. В загальною площею 88,9 кв.м., житловою площею 60,2 кв.м.; літні кухні літ Г, Р, Т; тамбур до літньої кухні літ. г; котельня літ. г1; сараї літ. Г2, Ю, Ж, У, П; вбиральня літ. Я; огорожі та споруди № 1,2,4,І.

Згідно з заявою власників встановлено реальне користування, а саме:

ОСОБА_2 у реальному користуванні знаходиться: житловий будинок літ. А приміщення 1-1 площею 15,5 кв.м., приміщення 1-2 площею 9,0 кв.м., приміщення 1-3 площею 2,2 кв.м., (загальна площа 26,7 кв.м., житлова площа 24,5 кв.м.); літня кухня літ. Г; тамбур до літньої кухні літ. г; котельня літ. г1; сарай літ. Ю; 1/5 ворота № 1; 1/5 вимощення І;

ОСОБА_9 у реальному користуванні знаходиться: житловий будинок літ. А приміщення 2-1 площею 5,0 кв.м., 2-2 площею 1,2 кв.м., 2-3 площею 8,8 кв.м., 2-4 площею 3,6 кв.м., 2-5 площею 6,6 кв.м., 2-6 площею 9,5 кв.м., 2-7 площею 14,7 кв.м. (загальна площа 49,4 кв.м., житлова площа 24,2 кв.м.); огорожа № 4; сарай літ. Г2; 1/5 ворота № 1; 1/5 вимощення І;

ОСОБА_10 (померла) користувач ОСОБА_4 (спадкоємиця) у реальному користуванні знаходиться: житловий будинок літ. Б приміщення 3-1 площею 1,8 кв.м., 3-2 площею 8,1 кв.м., 3-3 площею 16,8 кв.м., 3-4 площею 5,8 кв.м. (загальна площа 32,5 кв.м., житлова площа 22,6 кв.м.); літня кухня літ. Р; вбиральня літ. Я; сарай літ. Ж; сарай літ. У; 1/5 ворота № 1; 1/5 вимощення І;

ОСОБА_5 у реальному користуванні знаходиться: житловий будинок літ. В приміщення 5-1 площею 3,3 кв.м., 5-2 площею 5,3 кв.м., 5-3 площею 10,3 кв.м., 5-4 площею 14,3 кв.м., 5-5 площею 9,3 кв.м., 5-6 площею 2,9 кв.м. (загальна площа 45,4 кв.м., житлова площа 24,6 кв.м.); 1/5 ворота № 1; 1/5 вимощення І;

ОСОБА_1 у реальному користуванні знаходиться: житловий будинок літ. В приміщення 4-1 площею 5,9 кв.м., 4-2 площею 7,0 кв.м., 4-3 площею 11,0 кв.м., 4-4 площею 17,6 кв.м., 4-5 площею 2,0 кв.м. (загальна площа 43,5 кв.м., житлова площа 35,6 кв.м); літня кухня літ. Т; сарай літ. П; водопровідний кран № 2; 1/5 ворота № 1; 1/5 вимощення

ОСОБА_11 самочинно збудовані знаходяться у користуванні ОСОБА_9 : нежитлова прибудова літ. А1 загальною площею 18,6 кв.м. переобладнано з літньої кухні літ. С та тамбура літ. а1 зі збільшенням у зовнішніх розмірах на 5,1 кв.м.

Судом встановлено, що 13 квітня 2018 року ОСОБА_6 звернулась із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власним майном, а саме просила зобов`язати відповідача за її рахунок знести другий поверх споруд побудованої на місці літньої кухні під літ. «Т» та сарай під літ. «П», а також стіни вказаної будівлі та прибудованої до неї стіни та навісу, до лінії суміжної межі; зобов`язати відповідача знести паркан разом з фундаментом, на якому він розташований від кута житлової споруди, побудованої замість літньої кухні під літ. «Т» та сараю під літ. «П» до кута будівлі під літ. «У» та зобов`язати відповідача встановити паркан на суміжній межі; зобов`язати відповідача засипати вигрібну яму, яка розташована на межі суміжних ділянок та демонтувати каналізаційні труби, які прокладені на земельній ділянці.

02 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 , якою просила суд скасувати приватизацію земельної ділянки ОСОБА_6 , шляхом визнання незаконним та скасування рішення ММР від 14.09.2007 року за № 14/50; визнати незаконним та скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_7 , площею 742 кв.м., виданого на ім`я ОСОБА_7 , серії ЯЕ № 910419 від 22.11.2007 року, спадкоємицею якого є його донька ОСОБА_6 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.12.2012 року; визнати незаконним та скасувати реєстрацію з Державного земельного кадастру земельної ділянки площею 742 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд з кадастровим номером 4810136900:01:011:0011, шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.06.2023, у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , треті особи – ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власним майном – відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , Миколаївської міської ради, Управління Держкомземагенства у м. Миколаєві про скасування приватизації земельної ділянки, шляхом визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради та визнання незаконним державного акту про право власності на земельну ділянку – відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 09.04.2025, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2023 в оскаржуваній частині залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 30.07.2025, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року залишено без змін.

Рішення суду набрало законної сили 30.07.2025.

Згідно висновку експерта № 115-309 від 16.02.2026, в даному випадку виділити позивачу ОСОБА_1 в натурі в житловому будинку АДРЕСА_1 відповідно до її ідеальної частки, у складі житлових і допоміжних приміщень, а також господарських будівель та споруд, регламентованих вимогами нормами ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будівлі. Основні положення» технічно не є можливим.

Експертом розглядався виділ часток у домоволодінні по АДРЕСА_3 , із відхиленням від ідеальної частки співвласниці домоволодіння ОСОБА_1 з урахуванням фактичного користування приміщеннями житлового будинку та господарських будівель та споруд.

Виходячи з завданням експертизи та із особливостей розташування житлового будинку, дворових будов і споруд на земельній ділянці на розгляд пропонується один варіант виділу приміщень в житловому будинку з господарськими будовами і спорудами по АДРЕСА_2 для ОСОБА_1 .

Відповідно до першого варіанту, виділ домоволодіння з відхиленням від ідеальних часток з урахуванням фактичного користування приміщеннями житлового будинку та господарськими будівлями та спорудами для ОСОБА_1 :

- 4-1 – вартістю 1692,28 грн за 1 кв.м., запропонована площа згідно варіанту – допоміжна 5,9 (9984,452); 4-2 - вартістю 1692,28 грн за 1 кв.м., запропонована площа згідно варіанту – житлова 7 (11845,96); 4-3 - вартістю 1692,28 грн за 1 кв.м., запропонована площа згідно варіанту – житлова 11 (18615,08); 4-4 - вартістю 1692,28 грн за 1 кв.м., запропонована площа згідно варіанту – житлова 17,6 (29784,13); 4-5 - вартістю 1692,28 грн за 1 кв.м., запропонована площа згідно варіанту – допоміжна 2,0 (3384,56). Разом по частині будинку літ. В. – 73614,18.

- літня кухня літ. Т. – вартістю 63314 за 1 кв.м.; сарай літ. П. – 6401 грн. за 1 кв.м.; 1/5 ворота літ № 1 вартістю 1272,00 грн. за 1 кв.м.; 1/5 вимощення літ. № І – вартістю 1157,880 грн. за 1 кв.м.; водопровідний кран літ. № 2 – вартістю 820 грн. за 1 кв.м., фактична частка, згідно варіанту 22. Разом по частині домоволодіння – вартістю 146579 грн.; фактична частка згідно варіанту – 22/100, що менше на 4/100 частки.

Фактична частка ОСОБА_1 після виділу приміщень житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться в її користуванні складає 22/100 (11/50) частки, що на 4/100 (2/50) часток менше від ідеальної частки.

На дату проведення експертизи в користуванні співвласників знаходяться ізольовані приміщення квартир з самостійними виходами в житлових будинках, тому будь-які роботи по переплануванню та переобладнанню не потрібні.

В даному випадку компенсація при відхиленні від ідеальної частки експертом не розраховується через історично сформований порядок користування приміщеннями в житлових будинках та прилеглими господарськими будівлями і спорудами. Зміна частки могла бути зменшена через поліпшення, добудови або перебудови будівель та споруд, які виконувалися за рахунок кожного з співвласників майна власноруч, що знаходиться у фактичному їх користуванні. Тому визначити за чий рахунок та яким чином була зменшена ідеальна частка ОСОБА_1 у грошовому еквіваленті технічно не є можливим.

Позивачка погоджується з висновком експерта від 16.02.2026 р. та не заперечувала, щодо виділу їй житлових приміщень та господарських споруд з відхиленням від її ідеальної частки, у відповідності до запропонованого судовим експертом варіанту.

Суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачів на користь позивачки підлягає стягнення судового збору у розмірі 640 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа – ОСОБА_6 про реальний поділ майна в натурі і припинення права спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою – задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 13/50 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .

Виділити в натурі ОСОБА_1 13/50 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , що складається з:

-літ. В приміщення 4-1 площею 5,9 кв.м.,

-4-2 площею 7,0 кв.м.,

- 4-3 площею 11,0 кв.м.,

-4-4 площею 17,6 кв.м.,

-4-5 площею 2,0 кв.м. (загальна площа 43,5 кв.м., житлова площа 35,6 кв.м);

-літня кухня літ. Т;

-сарай літ. П;

-водопровідний кран № 2;

- 1/5 ворота № 1;

- 1/5 вимощення І.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп., з кожного по 160 грн. 00 коп..

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_9 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 .

Повний текст судового рішення складено «22» вересня 2026.

Суддя Н.О. Рум`янцева