Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №466/4817/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4817/26

Провадження № 2/466/3423/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 вересня 2026року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Солиган М.Р.

за участю представника позивача адвоката Шкарупська-Баранова Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у спрощеному позовному порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

адвокат Шкарупська-Баранова Н.Б., в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 20 жовтня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано міським відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, про що 20 жовтня 2001 року зроблено відповідний актовий запис № 2522 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Позивач з відповідачкою від даного шлюбу мають малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне подружнє життя між ними не склалося, протягом останнього часу стосунки між ними погіршились внаслідок відсутності взаєморозуміння, а також розбіжностей у поглядах на сімейне життя. Подружні стосунки між ними припинено, спільного господарства вони не ведуть, шлюб існує лише формально, а будь-які заходи спрямовані на відновлення їхнього шлюбу є марними і не приведуть до збереження сім`ї, а тому його збереження є недоцільним та суперечить інтересам позивачки.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 01.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у спрощеному позовному порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві, просила таку задовольнити та розірвати шлюб між сторонами, оскільки намір розірвати шлюб є обдуманим і остаточним, сформований протягом тривалого часу і відповідають його інтересам та є такими, що спрямовані на збереження психологічного комфорту як позивача так і відповідачки з сином. Щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим листом, який повернувся на адресу суду, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України, вважає за можливе, провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивачки, повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні відносини між сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Принцип добровільності шлюбу передбачає як право на шлюб, так і право на розірвання шлюбу, що усуває порушення прав людини та випадків можливої дискримінації (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року у справі №361/1017/20).

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Судом встановлено та підтверджено доказами наступне.

Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 20 жовтня 2001 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №2522 (а.с.5).

Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії - НОМЕР_2 (а.с.8).

Згідно з ч. 3 ст. 56 СК кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007, проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, врахувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У судовому засіданні встановлено, що спільне подружнє життя між сторонами не склалося, протягом останнього часу стосунки між ними погіршились внаслідок відсутності взаєморозуміння а також розбіжностей у поглядах на сімейне життя, подружні відносини між сторонами фактично припинені, спільного господарства вони не ведуть, примирення неможливе. Шлюб носить формальний характер і подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки. Намір позивача розірвати шлюб є обдуманим і остаточним, сформований протягом тривалого часу і відповідають його інтересам та є такими, що спрямовані на збереження психологічного комфорту як позивача так і відповідачки з сином.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя.

Відповідно до вимог ч.2 ст.114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати позивач просив залишити за собою.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 280-283, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити.

Розірвати шлюб укладений 20 жовтня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований міським відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, про що 20 жовтня 2001 року зроблено відповідний актовий запис № 2522 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Текст рішення проголошено 22.09.2026року.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Свірідова