Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №645/5642/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/5642/26

Провадження № 3/645/1022/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року місто Харків

суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Сілантьєва Е.Є., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженка с. Кондратівки, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 204684 від 19.06.2026, ОСОБА_1 знаходячись за адресою м. Харків, Салтівське шосе, 266 КНП «Міський перинатальний центр» ХМР) близько о 14:20 відмовилася від надання необхідної медичної допомоги (ін`єкції антибіотиків), яка була запропонована згідно протоколу МОЗ та необхідна для лікування доньки неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим наражає її життя на небезпеку та не виконує обов*язки, які передбачені ст. 50 СК України та ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства».

ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та надала письмові пояснення, згідно яким вину не визнала та зазначила, що 12.06.2026 її донька почала кашляти. 15.06.2026 педіатр вдома надала направлення в перинатальний центр. Поїхали на огляд та дитини відразу зробили рентген і поставили діагноз лівобічна пневмонія, та вони госпіталізувалися. Після чого дитині призначили лікування двома антибіотиками та інгаляції, не чекаючи результатів аналізу крові. У ОСОБА_1 виникли підозри, так як лікарі не розбиралися хвороба викликана бактеріями чи вірусами, так як від цього безпосередньо залежить тактика лікування. Також у доньки крім кашля, який був рідко не було ніяких симптомів, що притаманні для пневмонії - задишка, болючий кашель, температура, часте дихання та втягування міжреберних впадин. ОСОБА_1 дочекалася аналізу крові та скинула своєму знайомому лікарю в м. Києва, яка одразу повідомила їй, що кожен показник вказує на вірусний перебіг хвороби, тому ОСОБА_1 відмовилася від антибіотиків і залишилася спостерігати за станом доньки. ОСОБА_1 зазначила, що вона розуміла, що за протоколами хворі завжди і всім при заключенні ренгенолога «Пневмонія» призначають антибіотики, але особа має право відмовитися чи погодитися з зазначеним.. Також ОСОБА_1 зазначила, що вона також скинула знімок рентгену знайомому лікарю з Києва і вона сказала, що заповнення зовсім не бачить. Лікарі почали на неї тиснути та лякати, що дитина буде в реанімації, що вона їй загрожує. На всі її питання, що вказує на бактеріальне заповнення, вони говорили, що так відбувається. ОСОБА_1 вказала, що поки у доньки брали кров кожен день і всі показники вказували на інше. Вона була постійно на зв`язку з лікарем з м. Києва. 18.06.2026 зробили повторний рентген та повідомили, що є погіршення «двостороння пневмонія» але лікар з Києва та всі інші спеціалісти, до яких зверталася ОСОБА_1 та скидувала знімок, говорили, що пневмонії не має. Таким чином, лікарі хотіли виправдати своє призначення антибіотиків. Крім цього, кожен день викликали поліцію, соціальні служби, прокуратуру. 20.06.2026 вони покинули добровільно лікарню, щоб поїхати в іншу приватну лікарню та зробити незалежне обстеження, бо весь час її не випускали та погрожували, що дитину в неї заберуть. Проте вони не поїхали, передумали бо злякалися, що вони скористаються цим, що вийшли на вулицю, дали виписку та викликали поліцію. На швидкій перевезли до іншої державної лікарні. В лікарні лікарі хрипів не почули, дитина була гаряча, зробити всі аналізи, УЗД та після отримання всіх результатів аналізів їх виписали, бо дитина була здорова. Крім того, до письмових пояснень надала медичні висновки про лікування малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ч.1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Згідно ч. ч.1, 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

В частині 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, з наступними змінами, містяться роз`яснення щодо ухилення батьків від виконання своїх обов`язків, згідно яких ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються не в повному обсязі.

В силу ст.283 КУпАП, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності, має право відмовитися від лікування. Щодо дитини, то згідно з сімейним та медичним законодавством, законні представники (батьки) мають право на повну та інформовану згоду або відмову від медичного втручання після роз`яснення лікарем можливих наслідків. Сама по собі реалізація цього права не є автоматичним свідченням ухилення від батьківських обов`язків.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 Кодексу України про адміністративних правопорушень.

У протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 зазначено, що ОСОБА_1 знаходячись за адресою АДРЕСА_2 , 266 КНП «Міський перинатальний центр» ХМР близько о 14:20 відмовилася від надання необхідної медичної допомоги (ін`єкції антибіотиків), яка була запропонована згідно протоколу МОЗ та необхідна для лікування доньки неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим наражає її життя на небезпеку та не виконує обов*язки, які передбачені ст. 50 СК України та ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства».

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності, має право відмовитися від лікування. Щодо дитини, то згідно з сімейним та медичним законодавством, законні представники (батьки) мають право на повну та інформовану згоду або відмову від медичного втручання після роз`яснення лікарем можливих наслідків. Сама по собі реалізація цього права не є автоматичним свідченням ухилення від батьківських обов`язків.

Суд вивчивши матеріали справу про адміністративне правопорушення та письмові пояснення притягуваної приходить до висновку про відсутність суб`єктивної сторони (умислу чи вини) в діях ОСОБА_1 , оскільки для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП необхідна наявність вини у формі умислу або необережності щодо невиконання обов`язків. Якщо батьки відмовилися від конкретної маніпуляції чи госпіталізації (наприклад, через бажання отримати альтернативну медичну думку, наявність протипоказань, або забезпечення лікування в іншому закладі), у їхніх діях відсутній протиправний намір зашкодити дитині. Так, згідно наданих пояснень ОСОБА_1 , вона відмовилися від маніпуляції, через бажання отримати альтернативну медичну думку.

Крім того, диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає системне або грубе ухилення від забезпечення умов життя та здоров`я. Поодинокий факт відмови від госпіталізації, якщо при цьому дитина доглянута, забезпечена продуктами харчування, одягом та іншими необхідними умовами, не утворює складу цього правопорушення.

Згідно повідомлення наданого на запит суду комунальним некомерційним підприємством "Міська дитяча поліклініка №12" Харківської міської ради № 371/0/519-26 від 30.07.2026 - родина ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває під наглядом фахівців поліклініки з народження по теперішній час, декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, укладена з лікарем-педіатром комунального некомерційного підприємства "Міська дитяча поліклініка №12" Харківської міської ради. Згідно інформації, наданої лікарем-педіатром, записів в електронній системі охорони здоров`я (ЕСОЗ) та записів в історії розвитку дитини (Ф-112/0), ОСОБА_5 захворіла 14.06.2026 року, у дівчинки з`явився сухий кашель, 15.06.2026 року був викликаний лікар-педіатр додому. Після огляду дитини встановлено попередній діагноз: Гострий бронхіт. Враховуючи вік дитини (25 днів), стан середньої важкості та діагноз, лікування вдома лікарем-педіатром комунального некомерційного підприємства "Міська дитяча поліклініка №12" Харківської міської ради не призначалось і Мія була госпіталізована до комунального некомерційного підприємства «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради, де перебувала з 15.06.2026 року по 20.06.2026 року, пройшла обстеження та лікування та було встановлено діагноз: Бактеріальна пневмонія, спричинена іншими збудниками, тимомегалія ІІІ ст, відкрите овальне вікно. 20.06.2026 року дівчинка була переведена для продовження лікування до комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25" Харківської міської ради, де знаходилась до 23.06.2026 року. Дитина була виписана додому у задовільному стані під нагляд лікаря-педіатра за місцем проживання з діагнозом: реконвалесцент пневмонії, тимомегалія І-ІІ ст, відкрите овальне вікно. 24.06.2026 року дівчинка оглянута лікарем-педіатром вдома, стан дитини розцінено, як задовільний. Всі рекомендації по догляду за донькою батьки виконують в повному обсязі. Скарг на дану сім`ю у медичних працівників поліклініки немає.

Крім того, згідно повідомлення наданого на запит суду адміністрацією комунальним некомерційним підприємством «МІСЬКА КЛІНІЧНА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ № 25» Харківської міської ради № 1976/0/63916 від 06.08.2026 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на стаціонарному лікуванні у педіатричному відділенні лікарні з 20.06.2026 по 23.06.2026; дитина була доставлена до лікарні бригадою ШМД з попереднім діагнозом «Двобічна вогнищева пневмонія»; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була виписана з педіатричного відділення лікарні 23.06.2026 з діагнозом «Тимомегалія І-ІІ ст. Відкрите овальне вікно. Аномальна хорда лівого шлуночка. Реконвалісцент двобічної пневмонії» у задовільному стані.

З матеріалів справи вбачається, що всі рекомендації по догляду за донькою батьки виконують в повному обсязі. Скарг на дану сім`ю у медичних працівників поліклініки немає. Крім того встановленно, що умисел на спричинення дитині будь - яких негативних наслідків матір`ю відсутній, також, відсутнє системне або грубе ухилення від забезпечення умов життя та здоров`я дитини

Приймаючи до уваги те, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність в її діях складу цього правопорушення, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 184 ч.2, 247, 283 , 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя -