Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №645/2200/26
Суддя: Алтухова О. Ю.
Справа № 645/2200/26
Провадження № 2/645/2148/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Алтухової О.Ю.,
секретар судового засідання – Півінська С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Рибкіна Олена Миколаївна, про встановлення факту непроживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання особи такою, що не прийняла спадщину та визнання права власності,-
в с т а н о в и в:
Позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Розумовський О.С., звернулась до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просить суд: встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 є таким, що не проживав зі спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати ОСОБА_2 таким, що не прийняв спадщину після померлого батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 є таким, що не проживав зі спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати ОСОБА_3 таким, що не прийняв спадщину після померлого батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 2/15 (дві пятнадцятих) частки в однокімнатній житловій квартирі, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3132474463120, загальною площею (кв.м.): 30,4, житлова площа (кв.м.): 19,6 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання якого на день смерті було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (чотири) Після смерті батька відкрилася спадщина. Батьки спадкодавця померли раніше, документів, що підтверджують цей факт у Позивача немає. На момент смерті ОСОБА_5 , спадкодавець не перебував в зареєстрованому шлюбі. Факт родинних відносин з померли батьком підтверджується свідоцтвом про народження виданим ІНФОРМАЦІЯ_5 на імья ОСОБА_1 , де в графі батько - ОСОБА_5 , мати – ОСОБА_6 . У спадкодавця було троє дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були фактично зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 але фактично зі спадкодавцем не мешкали. 01 травня 2025 року Позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Рибкіна О. М., яка посвідчила, що на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є: його дочка — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків – НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , — на 1/3 частку у спадщині; його син — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , — на 1/3 (одну третю) частку у спадщині; його син — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , — на 1/3 (одну третю) частку у спадщині; спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з: 1/5 (однієї п`ятої) частки квартири АДРЕСА_3 , що належала спадкодавцю на праві приватної спільної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Харківською міською радою Виконавчого комітету Департаменту економіки та комунального майна УКМ та приватизації відділом приватизації житлового фонду 20 травня 2011 року, реєстраційний номер 8-11-315611-Ц2, згідно розпорядження за № 648-Ц2 від 20 травня 2011 року, зареєстрованого комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 09.06.2011 року, про що до реєстрової книги №1 було внесено запис за №П-8-31939. Свідоцтво про право на спадщину на 1/3 (одну третю) частку у спадщині видано на ім`я ОСОБА_1 . Свідоцтва про право на спадщину на 2/3 (дві третіх) частки у спадщині ще не видані. Право власності на 1/15 частку квартири підлягає державній реєстрації було зареєстровано в державному реєстрі речових прав не нерухоме майно. Позивачу достеменно відомо, що її брат ОСОБА_3 станом на день смерті свого батька ОСОБА_5 , разом зі своїм сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та виїхав у 2021 році за кордон до Канади, проживає там постійно до теперішнього часу і дана обставина підтверджується закордонними паспортами відповідача-2 та закордонними паспортами його дітей. Позивачу достеменно відомо, що її другий брат ОСОБА_2 станом на день смерті свого батька ОСОБА_5 , разом зі своєю дочкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка також зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 виїхав у 20.03.2022 року за кордон до Амстердам, а далі направився до Нідерландів та проживає там постійно і дана обставина підтверджується закордонними паспортами Відповідача-1 та закордонними паспортами його дитини. Зі спадкової справи та свідоцтва стало відомо, що інші спадкоємці – брати позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , також зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Однак Відповідач – 1 та Відповідач-2виїхали на постійне місце проживання за кордон і були лише зареєстровані за вищевказаною адресою. Тобто, у разі встановлення факту непроживання Відповідача-1 та Відповідача-2 зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання Відповідача-1 та Відповідача-2 такими, що не прийняли спадщину, надасть можливість прийняти повністю у спадщину майно, що залишилось після смерті батька ОСОБА_5 . Також, правильним є спосіб захисту звернення з вимогою про визнання права власності на об`єкта нерухомого майна в спільній частковій власності, розмір частки 2/15 (дві п`ятнадцятих) за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 18.03.2026 року, розпочате підготовче провадження у справі.
Ухвалою суду від 14.04.2026 року задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів та постановлено витребувати у Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Рибкіної О.М. ( АДРЕСА_4 ) копію спадкової справи щодо померлого спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (чотири); а також інформацію про осіб, які звернулися з заявою про прийняття спадщини після померлого спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витребувати з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформаціюпро перетин державного кордону України (всі дати в`їзду та виїзду, коли і на якому пункті пропуску), громадянами України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 24 лютого 2022 року по час отримання вказаної ухвали суду.
16.04.2026 року до суду найшли відомості з Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України щодо відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2
02.05.2026 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Лисенка А.О. про визнання відповідачем позову, до якої були долучені: заява ОСОБА_2 про визнання позову, копія закордонного паспорту відповідача НОМЕР_2 , копії тимчасових посвідок відповідача № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та повноваження представника (копія свідоцтва та ордер). У заяві представник відповідача справу просив розглядати за відсутності відповідача та його представника.
Ухвалою суду від 07.05.2026 року задоволено заяву представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Розумовського О.С. про виправлення описки в ухвалах суду від 18 березня 2026 року та 14 квітня 2026 року у цивільній справі №645/2200/26. Постановлено виправити описки допущені в ухвалах Немишлянського районного суду м. Харкова суду від 18 березня 2026 року та 14 квітня 2026 року по цивільній справі № 645/2200/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Рибкіна Олена Миколаївна про встановлення факту непроживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання особи такою, що не прийняла спадщину та визнання права власності. Вважати вірним в ухвалах суду від 18 березня 2026 року та 14 квітня 2026 року прізвище, ім`я та по батькові позивачки - ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 11.05.2026 року задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів та постановлено витребувати з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформаціюпро перетинання державного кордону України, а саме: повідомити чи покидав територію України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 01 січня 2021 року по 24 лютого 2022 року; коли і на якому пункті пропуску виїхав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у вказаний період.
18.05.2026 року до суду найшли відомості з Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України щодо відповідача ОСОБА_3
27.05.2026 року до суду від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Рибкіної О.М. надійшли матеріали спадкової справи № 81/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_5 . Також, приватний нотаріус просила розглядати справу за її відсутності, покладаючись на розсуд суду.
27.05.2026 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Лисенка А.О. про визнання відповідачем позову, до якої були долучені: заява ОСОБА_3 від 02.04.2026 року про визнання позову, копія закордонного паспорту відповідача НОМЕР_5 , копія закордонного паспорту відповідача НОМЕР_6 , копія закордонного паспорту ОСОБА_9 НОМЕР_7 , копія закордонного паспорту ОСОБА_10 НОМЕР_8 , та повноваження представника (копія свідоцтва та ордер). У заяві представник відповідача справу просив розглядати за відсутності відповідача та його представника.
Ухвалою суду від 16.06.2026 року за клопотанням представника позивачки залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Рибкіна Олена Миколаївна, про встановлення факту непроживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання особи такою, що не прийняла спадщину та визнання права власності, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову ОСОБА_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_5 , РНОКПП – НОМЕР_9 .
02.07.2026 року до суду надійшла заява третьої особи ОСОБА_4 , подана через систему «Електронний суд», в якій останній зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Ухвалою суду від 11 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Розумовський О.С. у судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про визнання позову в порядку статті 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у якій підтвердив, що на день смерті батька ОСОБА_5 був лише зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично на початку збройної агресії Російської Федерації виїхав за межі України до Королівства Нідерландів, де проживає постійно, разом зі спадкодавцем не проживав та спадщину після смерті батька не прийняв. Позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував і просив розглядати справу за його відсутності у зв`язку з перебуванням за кордоном.
Відповідач ОСОБА_3 подав до суду заяву про визнання позову в порядку статті 206 ЦПК України, у якій підтвердив, що на день смерті батька ОСОБА_5 був лише зареєстрований за вказаною адресою, а фактично ще у 2021 році виїхав на постійне місце проживання до Канади, де проживає разом зі своєю сім`єю, разом зі спадкодавцем не проживав та спадщину після смерті батька не прийняв. Позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував і просив розглядати справу за його відсутності.
Третя особа ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву, у якій підтримав позовні вимоги та зазначив, що він є спадкоємцем за заповітом, посвідченим 23 листопада 2020 року, на належну спадкодавцю земельну ділянку площею 6,22 га (кадастровий номер 6323381000:03:000:0023), і на інше спадкове майно не претендує. Підтвердив, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на день смерті ОСОБА_5 разом із ним не проживали, за спадкодавцем фактично доглядала його дочка - позивач ОСОБА_1 ; вважав позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки його задоволення усуне перешкоди для оформлення нотаріусом спадкових прав ОСОБА_4 за заповітом. Просив розглядати справу за його відсутності.
Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Рибкіна О. М. про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, письмових пояснень по суті заявлених вимог до суду не надала. Подала заяву в якій просила розгляд справи проводити без її участі.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 10.02.2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено актовий запис № 1801 (т. 1 а.с. 163, 176).
Останнім зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_5 була квартира за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 174-175).
Позивачка ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця, а відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - синами спадкодавця, що сторонами не оспорюється та підтверджується матеріалами справи, у тому числі копією спадкової справи № 81/2023.
Заповітом, посвідченим 23 листопада 2020 року приватним нотаріусом Куриленко С. В. за реєстровим № 672, спадкодавець ОСОБА_5 розпорядився лише належною йому земельною ділянкою площею 6,22 га (кадастровий номер 6323381000:03:000:0023) на користь третьої особи ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 169).
Також, спадкодавцю ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належала 1/5 частка квартири за вказаною адресою (загальна площа 30,4 кв. м, житлова площа 19,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3132474463120) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20 травня 2011 року (т. 1 а.с. 184).
Таким чином, квартира предметом заповіту не була, а тому спадкування частки квартири здійснюється за законом.
Позивач та відповідачі на час відкриття спадщини були зареєстровані за адресою спадкодавця: АДРЕСА_1 .
Разом із тим із заяв відповідачів про визнання позову, письмових пояснень третьої особи ОСОБА_4 , копій закордонних паспортів відповідачів та їх дітей, відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, згідно з якою відомостей про перетинання державного кордону України ОСОБА_3 і ОСОБА_2 за період з 24 лютого 2022 року по 16 квітня 2026 року не виявлено, а також відповіді Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України про відсутність відомостей щодо реєстрації відповідачів як внутрішньо переміщених осіб, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 ще у 2021 році виїхав на постійне проживання до Канади (що підтверджується, зокрема, відміткою про взяття на консульський облік з 17 лютого 2022 року у закордонному паспорті), а відповідач ОСОБА_2 на початку збройної агресії Російської Федерації виїхав за межі України до Королівства Нідерландів.
Таким чином, докази у справі свідчать про те, що на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 - відповідачі фактично разом зі спадкодавцем не проживали.
Позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину і, 01 травня 2025 року звернувшись до нотаріуса, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку у спадщині (1/15 частку квартири) (т. 1 а.с. 177, 192).
Із заяв відповідачів про визнання позову, а також з матеріалів спадкової справи № 81/2023 судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у встановлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріуса не зверталися та свідоцтва про право на спадщину не отримували.
Оцінюючи наявні у справі докази, суд виходить із того, що згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Зібрані у справі докази є належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для вирішення справи.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи; часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; кожна наступна черга спадкоємців одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. У першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця (стаття 1261 ЦК України).
За частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно зі статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Місцем проживання фізичної особи є житло, у якому вона проживає постійно, переважно або тимчасово; фізична особа може мати кілька місць проживання (частини перша, друга, шоста статті 29 ЦК України). Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод. Право на вільний вибір місця проживання гарантовано статтею 33 Конституції України. Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2023 року у справі № 204/1052/20 зазначив, що під постійним проживанням спадкоємця зі спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою; при цьому частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявності саме фактичного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не самої лише реєстрації місця проживання за адресою спадкодавця, які можуть бути відмінними одна від одної. Аналогічно у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17 Верховний Суд виснував, що сама лише реєстрація місця проживання особи разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити про своєчасність прийняття нею спадщини. Для вирішення питання про наявність підстав для застосування частини третьої статті 1268 ЦК України значення має встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 504/3606/14-ц). Подібні висновки щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладені також у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17, від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19 та від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19. Наведений підхід підтверджено й у подальшій практиці Верховного Суду: у постанові від 08 липня 2026 року у справі № 487/11259/24 (провадження № 61-15578св25) Верховний Суд виснував, що наявність у спадкоємця єдиного зареєстрованого місця проживання за адресою спадкодавця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання разом зі спадкодавцем і не спростовує висновку про неприйняття ним спадщини за відсутності доказів фактичного проживання, зокрема у разі, коли спадкоємець виїхав за межі України та фактично разом зі спадкодавцем не проживав. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Застосовуючи наведені норми права та висновки Верховного Суду до встановлених обставин, суд доходить висновку, що факт реєстрації відповідачів за адресою спадкодавця сам по собі не є достатнім і беззаперечним доказом їх постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та своєчасного прийняття спадщини за правилами частини третьої статті 1268 ЦК України. Оскільки судом встановлено, що на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично разом зі спадкодавцем не проживали, оскільки перебували за межами України. Презумпція прийняття спадщини за місцем реєстрації, передбачена частиною третьою статті 1268 ЦК України, до них не застосовується. Водночас із заявою про прийняття спадщини у передбачений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк до нотаріуса відповідачі не зверталися, а тому в силу статті 1272 ЦК України вважаються такими, що не прийняли спадщину після смерті батька ОСОБА_5 .
З огляду на викладене вимоги позивача про встановлення юридичного факту непроживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і про визнання їх такими, що не прийняли спадщину, є обґрунтованими. Оскільки ці вимоги пов`язані зі спором про спадкові права та за наявності інших спадкоємців, вони правомірно розглядаються за правилами позовного провадження (стаття 315 ЦПК України; пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»; пункт 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).
Вирішуючи вимогу про визнання права власності, суд виходить з такого.
Спадкодавцю ОСОБА_5 належала 1/5 частка квартири. Спадкоємцями першої черги за законом є троє його дітей - позивачка та двоє відповідачів, кожен з яких має право на 1/3 частку у спадщині, що відповідає 1/15 частці квартири. Позивач ОСОБА_1 спадщину прийняла та оформила право на 1/15 частку квартири. Оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадщину не прийняли, у силу статті 1258 ЦК України належні їм частки (по 1/15, а разом - 2/15 частки квартири) переходять до позивача як єдиного спадкоємця за законом, який прийняв спадщину, з огляду на що за нею підлягає визнанню право власності на 2/15 частки квартири.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину; відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України). Право на спадкове майно виникає у спадкоємця, який прийняв спадщину, з часу її відкриття, а не з моменту одержання свідоцтва про право на спадщину (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц). Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності (стаття 392 ЦК України); набуття права власності є юридичним механізмом, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності (стаття 328 ЦК України). За таких обставин обраний позивачем спосіб захисту - визнання права власності - є належним та ефективним, а вимога про визнання за нею права власності на 2/15 частки квартири є обґрунтованою.
Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнали позов у повному обсязі, подавши окремі письмові заяви про визнання позову. Суду не надано відомостей, що визнання відповідачами позову не є добровільним, не узгоджується з фактичними обставинами справи та зібраними доказами, суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, зокрема третьої особи ОСОБА_4 , який позов підтримав.
За таких обставин суд приймає визнання відповідачами позову. Наявність визнання позову у сукупності з установленими судом обставинами та наведеними нормами матеріального права свідчить про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову.
Враховуючи наведене, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, а також взявши до уваги визнання позову відповідачами, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Питання щодо судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України.
При поданні позовної заяви позивачка сплатила судовий збір у розмірі 9 009,92 грн. Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Оскільки відповідачі визнали позов до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, а саме 4 504,96 грн. Решта судового збору (50 відсотків, тобто 4 504,96 грн) відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з огляду на задоволення позову покладається на відповідачів і підлягає стягненню з них на користь позивача в рівних частках - по 2 252,48 грн з кожного.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 392, 1216–1218, 1220, 1258, 1261, 1268–1270, 1272, 1296, 1297 ЦК України, статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 142, 206, 247, 258, 263–265, 268, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, суд –
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Рибкіна Олена Миколаївна, про встановлення факту непроживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання особи такою, що не прийняла спадщину та визнання права власності - задовольнити у повному обсязі.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не проживав зі спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , таким, що не прийняв спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не проживав зі спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , таким, що не прийняв спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на 2/15 (дві п`ятнадцятих) частки в однокімнатній квартирі, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3132474463120, загальною площею 30,4 кв.м, житловою площею 19,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 4 504,96 грн (чотири тисячі п`ятсот чотири гривні 96 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 252,48 грн (дві тисячі двісті п`ятдесят дві гривні 48 копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 252,48 грн (дві тисячі двісті п`ятдесят дві гривні 48 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні скороченого судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_10 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_11 . адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_4 , зареєстрований: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_9 .
Третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Рибкіна Олена Миколаївна, адреса: АДРЕСА_4 .
Повне судове рішення складено 22.09.2026 року.
Суддя О.Ю.Алтухова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua