Суд: Франківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №465/6558/26
Суддя: Коліщук З. М.
465/6558/26
3/465/2967/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
17.09.2026 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З. М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, продавця консультанта,
установив:
ОСОБА_1 02.07.2026 близько 16:55 год., перебуваючи у магазині SMOK, що на вул. Кульпарківська, 93а у м. Львові здійснив продаж нікотин з вмістом рідини, що використовують в електронних сигаретах без марок акцизного податку, чим порушено вимоги ЗУ 5817 від 19.06.2024 абзац 2 ч. 2 ст. 23, чим своїми діями вчинивадміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.156 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки не повідомив.
Захисник Войтенко К.В. у судове засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила. Подала клопотання про повернення матеріалів на доопрацювання та закриття провадження.
В обґрунтування клопотання про повернення матеріалів справи про адміністративне правопорушення для належного оформлення зазначає, що у протоколі неправильно зазначено номер і дату нормативно-правового акта, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 , та не конкретизовано норму законодавства, яка передбачає відповідні правила торгівлі. Крім того, захисник зазначає, що працівники поліції не були очевидцями події, протокол складено зі слів особи, яка не має процесуального статусу у справі, а матеріали не містять розрахункового документа, який підтверджував би факт продажу товару, протоколів вилучення товару та виручки від його реалізації. Також захисник посилається на порушення права ОСОБА_1 на захист під час складення протоколу та недотримання вимог щодо оформлення адміністративних матеріалів, зокрема відсутність нумерації сторінок справи. З огляду на наведене просить повернути матеріали справи до органу поліції для належного оформлення.
В обґрунтування клопотання про закриття провадження зазначає, що у протоколі неправильно зазначено нормативно-правовий акт, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 , не розкрито об`єктивну сторону правопорушення та не конкретизовано обставин його вчинення. Захисник зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів здійснення ОСОБА_1 продажу рідин для електронних сигарет без марок акцизного податку, зокрема фіскального чека, показань свідків, відеозапису реалізації товару та доказів отримання виручки. Крім того, захисник вказує, що ОСОБА_1 не є суб`єктом господарювання, а матеріали справи не містять доказів здійснення ним підприємницької діяльності. З огляду на наведене вважає, що вина ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, у зв`язку з чим просить закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім того, на адресу суду надійшло клопотання про виклик свідків, однак явку таких у судове засідання стороною забезпечено не було.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд доходить такого висновку.
Суд не вбачає підстав для повернення матеріалів справи на доопрацювання, оскільки протокол містить відомості, необхідні для розгляду справи по суті. Допущені у протоколі неточності щодо номера та дати нормативно-правового акта мають характер технічних описок, не змінюють суті інкримінованого правопорушення та не перешкоджають реалізації особою права на захист. Відтак зазначені недоліки не є підставою для повернення матеріалів справи на доопрацювання, оскільки таке повернення призведе лише до необґрунтованого затягування розгляду справи та суперечитиме завданням провадження, визначеним ст. 245 КУпАП.
Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.156 КУпАП передбачена відповідальність за Роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров`я населення. Зазначені відносини врегульовані на законодавчому рівні, зокрема - Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 156 КУпАП, полягає у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Суб`єкт адміністративного проступку - працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності в цих галузях.
Відповідно до ч. 6 ст. 65 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, які виробляються в Україні, а також ті, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законами України.
Відповідно до п.226.5 ст. 226 Податкового кодексу України, маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Приписами ч. 1 ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», встановлено, що роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб`єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Відповідно до ч.2 ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачено, що роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.
Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №219561 від 02.07.2026; реєстрацією ЄО №13563 від 02.07.2026, рапортом СДОП ВП ЛРУП №2 ГУНП у Л/о Дзяного Б. від 02.07.2026, пояснення ОСОБА_2 від 02.07.2026, протоколом вилучення від 02.07.2026, фото світлинами бустеру та гліцерину, фото світлинами вітрини магазину SMOK, чеком від 02.07.2026 №М-334-486.
Отже, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, оскільки останній, здійснив продаж нікотину, без марок акцизного збору та ліцензії.
ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів, які б спростували факт та обставини вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП.
Доводи захисника щодо недопустимості протоколу про адміністративне правопорушення суд оцінює критично та відхиляє з таких підстав.
Доводи про відсутність свідків та потерпілого під час складення протоколу не є безумовною підставою для його недопустимості, оскільки КУпАП не встановлює обов`язкової присутності цих осіб у момент складення протоколу. Посилання на пояснення ОСОБА_2 як підставу для складення протоколу не суперечить вимогам ст. 256 КУпАП, адже протокол складається уповноваженою посадовою особою на підставі зібраних відомостей.
Об`єктивна сторона ч. 1 ст. 156 КУпАП полягає у здійсненні торгівлі відповідними товарами без марок акцизного податку. Факт наявності у торговій точці «SMOK» нікотину (бустерів та гліцерину) без марок акцизного збору підтверджується протоколом серії 219561 від 02.07.2026, фотознімками вітрини магазину та товару, а також письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.07.2026, чеком від 02.07.2026 №М-334-486. Відсутність факту безпосередньої передачі грошей не виключає склад правопорушення, оскільки сам факт пропозиції до продажу немаркованого товару є достатнім для його кваліфікації.
Суб`єктом за ч. 1 ст. 156 КУпАП є, зокрема, працівники торгівлі. ОСОБА_1 перебував у торговій точці та здійснював відповідну діяльність, що не вимагає обов`язкової реєстрації як суб`єкта господарювання саме цієї особи достатньо встановлення його ролі як працівника торгівлі.
Доводи щодо вилучення електронних сигарет у третьої особи спростовуються протоколом вилучення від 02.07.2026, відповідно до якого рідину ароматизатор персик, рідину гліцерин, рідину бустер вилучено саме у ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, її поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь її вини, майновий стан, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в межах санкції частини 1 статті 156 КУпАП з конфіскацією предметів торгівлі, вилучених згідно з протоколом вилучення від 02.07.2026 року.
Суд зазначає, що конфіскація виручки отриманої від продажу тютюнових виробів, судом не застосовується, оскільки відомостей про вилучення виручки отриманої від продажу вищевказаних предметів суду не надано.
Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами.
Підстав для застосування ст. 22 КУпАП до особи, суд не вбачає.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп. в дохід держави, з конфіскацією предметів торгівлі, вилучених згідно з протоколом вилучення від 02.07.2026 року, без конфіскації виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Коліщук З. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua