Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №644/6796/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Ритов Я. М.

Справа № 644/6796/26

Провадження № 2/644/4706/26

21.09.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова в складі:

Головуючого судді Ритова Я.М.,

за участю секретаря Швайка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягнутих аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив зменшити розмір аліментів за судовим рішенням № 644/11211/25 від 29 січня 2026 року Індустріального районного суду м. Харкова про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до 25 лютого 2029 року, а потім в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Індустріальним районним судом м. Харкова 29 січня 2026 року видано судовий наказ № 644/11211/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку, починаючи з 26.11.2025, до досягнення дитиною повноліття. Позивачем до Індустріального районного суду м. Харкова було подано заяву про перегляд судового наказу від 29.01.2026 за нововиявленими обставинами. Ухвалою суду № 644/11211/25 від 26.05.2026 року у задоволенні заяви відмовлено.Проте, при винесені судового рішення не враховано ту обставину, що згідно рішення № 404/4396/17 Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 грудня 2017 року з позивача стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до повноліття сина ОСОБА_6 , а потім в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до повноліття сина ОСОБА_5 . Виконавчий лист по примусовому виконанню зазначеного рішення суду знаходиться на примусовому виконанні в відділі державної виконавчої служби. Відповідачу, ОСОБА_2 , яка була дружиною позивача, проживала з ним однією сім`єю, було відомо щодо наявності рішення суду про стягнення з позивача аліментів на дитину від попереднього шлюбу. Незважаючи на це, відповідачем до суду подано заяву про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, а не 1/6 частини як передбачено Законом. На даний час розмір заробітної платипозивача складає близько 20 000 грн., з яких 50% він перераховує на сплату аліментів на дітей. Аліменти на двох дітей від різних шлюбів сумарно складають 1/3 (33%) доходу платника аліментів та діляться порівну на двох дітей тобто по 16,5% на кожнудитину.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому остання просила залишити позов без задоволення, посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів про зміну його сімейного стану, доказів, що його матеріальний стан погіршився після видачі судового наказу, що він втратив роботу, його доходи істотно зменшилися або виникли інші виняткові обставини, які б унеможливили сплату аліментів у встановленому законом розмірі. Для утримання та всебічного розвитку неповнолітнього сина ОСОБА_3 відповідач самостійно несе значні та постійні витрати, лише за дитячий садок вона сплачує 10 000 грн. щомісячно. Крім того, з метою розвитку та навчання дитини відповідач щомісячно сплачує за надання доступу до комп`ютерної програми та інформаційно-консультаційний супровід у розмірі 1650 грн. Також, дитина відвідує спортивні заняття за які з грудня 2025 по травень 2026 було сплачено 6700 грн. Крім того, відповідачем було понесено витрати на медичне обслуговування дитини у розмірі 9000 грн. Необхідність здійснення таких витрат обумовлена виключно потребами дитини та спрямована на забезпечення належного рівня її здоров`я, фізичного розвитку та своєчасного виявлення можливих захворювань. При цьому, всі витрати на медичне забезпечення дитини фактично несе відповідач. На момент видачі судового наказу від 29.01.2026 року позивач тривалий час сплачував аліменти у розмірі частини доходу на одну дитину та не зазначив нових змін у матеріальному стані. Позивачем не надано доказів щодо своїх доходів, факт існування аліментного зобов1язання щодо іншої дитини не є новою обставиною, оскільки таке зобов`язання виникло у 2017 р. та існувало до видачі спірного судового наказу.

Позивачем надано відповідь на відзив, з якого вбачається, що при видачі Індустріальним районним судом м. Харкова 29 січня 2026 року судового наказу № 644/11211/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, вже існувало рішення №404/4396/17 Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 грудня 2017 року про стягнення на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу). І про це рішення відповідачу було відомо. Тому, вважав, що посилання в своєму відзиві на судову практику - постанову Верховного Суду №565/2071/19 що зміна сімейного стану позивача не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, не може бути застосована в цій справі, оскільки рішення суду №404/4396/17 було винесено задовго до видачі судового наказу. Також твердження відповідача щодо обставин понесення нею додаткових витрат на дитину не може розглядатися в цьому провадженні в зв`язку з тим, що рішенням № 644/1053/26 Індустріального районного суду м. Харкова від 11 червня 2026 року надано мотивовану оцінку позовним вимогам ОСОБА_2 та зроблено висновок щодо спірних питань.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Харкова від 03.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

В судове засідання відповідач не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги не визнала.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.12.2019 року.

Відповідно до наказу Індустріального районного суду міста Харкова від 29.01.2026 року, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку, починаючи з 26.11.2025, до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 26.05.2026 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу Індустріального районного суду м. Харкова від 29.01.2026 за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліментів на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку, починаючи з 26.11.2025, до досягнення дитиною повноліття, відмовлено.

Відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.12.2017 року, змінено розмір аліментів, визначений рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 червня 2013 року та стягнуто із ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до повноліття сина ОСОБА_7 , а потім в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до повноліття сина ОСОБА_8 .

Загальна сума доходів позивача, який працює в ТОВ «Торговельне підприємство «Агрохім-Партнер», за період з січня 2026 р. по квітень 2026 р. без урахування аліментів становить 67 760 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Торговельне підприємство «Агрохім-Партнер» від 05.05.2026 р.

Позивачем не заперечується той факт, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 .

Відповідачем надано докази понесення нею витрат щодо сина ОСОБА_9 , а саме щодо його розвитку, надання йому медичної допомоги, витрат на відвідування дитиною дитячого закладу.

Стаття 15 Цивільного кодексу закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст.150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У ч.1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з п.23 постанови Пленуму ВС «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові ВСУ від 05.02.2014 у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку зі значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що наразі він спалчує аліменти на утрмиання двох неповнолітніх дітей, сина ОСОБА_8 у розмірі частини від його заробітку (доходу) щомісячно та сина ОСОБА_9 у розмірі частини від його заробітку (доходу) щомісячно. На даний час розмір заробітної плати позивача складає близько 20 000 грн., з яких 50% він перераховує на сплату аліментів на дітей. Аліменти на двох дітей від різних шлюбів сумарно складають 1/3 (33%) доходу платника аліментів та діляться порівну на двох дітей тобто по 16,5% на кожнудитину.

У ст.192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами для зміни розміру аліментів є зміна як матеріального, так і сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасного настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Одначе зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до ч.3 ст.12 Цивільного процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи й на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим кодексом.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК).

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК обставини справи, які, за законом, мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У ч.1 ст.89 ЦПК визначено: суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, суд зазначає, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження зміни його сімейного стану, погіршення його майнового стану, знаходженні на утрмианні інших осіб.

Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до судового наказу Індустріального районного суду міста Харкова від 29.01.2026 року, розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з тим, що позивач сплатує аліменти на дитину від попереднього шлюбу без підтвердження погіршення його матеріального становища, стану його здоров`я, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини ОСОБА_3 та суперечитиме її інтересам.

Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі ст.ст.18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або у відповідних випадках законні опікуни, несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Беручи до уваги те, що позивач не довів підстав позову про зменшення розміру аліментів, визначених судовим наказом Індустріального районного суду міста Харкова від 29.01.2026 року, в задоволені позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 180-183, 192 СК України, ст.ст.4, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягнутих аліментів- відмовити.

Витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Сторони:

позивач ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ;

відповідач ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя Я.М. Ритов