Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №642/7519/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

22 вересня 2026 року

Справа № 642/7519/26

Провадження № 2/642/3015/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гримайло А. М.,

за участю секретаря Мальцева К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Другого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Іванова Н. О. звернулася до суду з позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить зобов`язати Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження № 387 від 24 травня 2012 року, складеного Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції щодо народження ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) а саме: у графі «Мати» записати: ім`я - « ОСОБА_3 », по-батькові - « ОСОБА_4 », в іншій частині актовий запис залишити без змін.

В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_5 (або ОСОБА_6 ) є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під часі вагітності вона перебувала на обліку поліклінічного відділення КЗОХ «Зміївська центральна районна лікарня» за такими даними: звичним їй «українським» ім`ям ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку із тим, що на момент народження позивачкою сина у 2012 році свідоцтво про її народження було втрачено, а паспорт ще не оформлений, у зареєстрованому шлюбі вона не перебувала, вона не могла самостійно як мати дитини зареєструвати народження дитини, тому реєстрація народження її сина ОСОБА_2 здійснювалася ІНФОРМАЦІЯ_3 її матір`ю ОСОБА_7 як родичем дитини у Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, тому в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження у актовому записі № 387 від 24.05.2012 щодо неї як матері ОСОБА_2 , а також щодо його батька була внесена Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції зі слів її матері згідно з ч. 1 ст. 135 СК України. Під час оформлення відповідної заяви про реєстрацію її сина у Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції її мати невірно зазначила у інформації про матір дитини її «загальновживане» ім`я в Україні ( ОСОБА_6 ), однак офіційне її ім`я - ОСОБА_5 , за яким вона була зареєстрована в Азербайджанській Республіці за місцем її народження 03.03.1992, реєстраційний запис № 43 у відділі реєстрації Лерікського району Азербайджанської Республіки.

У 2015 році позивачка отримала паспорт громадянки України, де було зазначено її ім`я, за яким вона була зареєстрована після народження - ОСОБА_5 .

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 18.01.2018 громадянку України ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Лерік Лерікського району Республіки Азербайджан, визнано матір`ю громадянина України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Харків, актовий запис про народження №387 від 24.05.2012 року, складений Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

08.07.2026 позивачка звернулась до Другого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із запитом щодо внесення змін до актового запису про народження № 387 від 24.05.2012, складеного Холодногірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ОСОБА_2 , а саме: змінити прізвище, ім`я та по батькові матері з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_1 ».

05 серпня 2026 року позивачці було відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження у зв`язку з відсутністю достатніх підстав, оскільки в пред`явлених позивачкою документах в актовому записі про її народження № 43 від 03.03.1992 року, складеного відділом ЗАГС Лерікського району Азербайджанської республіки, зазначено - ОСОБА_5 , в паспорті заявниці НОМЕР_1 від 22.08.2025, виданий 6334, зазначено - ОСОБА_1 , а в актовому записі про народження дитини мати вказана ОСОБА_6 , у зв`язку з чим ОСОБА_1 змушена звернутися до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 04.09.2026 було відкрито провадження у порядку скороченого позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Отже, зважаючи на те, що судом вжито заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи проводився за відсутності його учасників.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, взявши до уваги позицію позивача та її представника, викладену у позові, за відсутності відзиву, оскільки відповідач своїм правом про заперечення проти позову не скористався, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається зі свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого 24.05.2012 Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_8 (батько), відомості внесені до актового запису про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, та ОСОБА_6 (мати).

19.07.2014 Зміївським РС ГУДМС України в Харківській області видано паспорт громадянина України НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м. Лерік Лерікського району Республіки Азербайджан, місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі свідоцтва про шлюб НОМЕР_4 від 18.06.2025, виданого Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Лерік Лерікського району Азербайджанська Республіка, 18.06.2025 зареєстрували шлюб.

22.08.2025 у зв`язку зі зміною прізвища внаслідок реєстрації шлюбу ОСОБА_5 отримала паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 6334, на ім`я ОСОБА_1 .

Як вбачається з витягів з реєстру територіальної громади від 04.11.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 18.01.2018 громадянку України ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Лерік Лерікського району Республіки Азербайджан, визнано матір`ю громадянина України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Харків, актовий запис про народження № 387 від 24.05.2012 року, складений Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

08.07.2026 позивачка звернулась до Другого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із запитом щодо внесення змін до актового запису про народження № 387 від 24.05.2012, складеного Холодногірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ОСОБА_2 , а саме: змінити прізвище, ім`я та по батькові матері з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_1 ».

05.08.2026 ОСОБА_1 було відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження у зв`язку з відсутністю достатніх підстав, оскільки в пред`явлених позивачкою документах в актовому записі про її народження № 43 від 03.03.1992 року, складеного відділом ЗАГС Лерікського району Азербайджанської республіки, зазначено - ОСОБА_5 , в паспорті заявниці НОМЕР_1 від 22.08.2025, виданий 6334, зазначено - ОСОБА_1 , а в актовому записі про народження дитини мати вказана ОСОБА_6 , що підтверджується висновком відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зміївського районного управління юстиції у Харківській області.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами частин 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з п.п. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Статтею 128 Сімейного кодексу України передбачено, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 134 Сімейного кодексу України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

З п. 2.16.4. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, вбачається, що на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Частиною 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відсутність позиції відповідача по суті позову не є підставою для задоволення позовних вимог, якщо вони не обґрунтовані та доказово не підтверджені.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

У Постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 р. у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів, тобто при вирішенні спору мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Оскільки рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 18.01.2018 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнано матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис про народження № 387 від 24.05.2012 року, складений Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, питання щодо внесення відповідних змін у судовому рішенні не здійснено, враховуючи, що позивач звернулася до суду із цим позовом, бо в інший спосіб внести зміни до актового запису неможливо і такий спосіб є законним, на підставі наведених вище норм і наявних у справі документальних доказів, суд задовольняє вимогу позивача про внесення змін до актового запису про народження дитини в частині відомостей про матір дитини.

Судовий збір суд відносить на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 18, 76-83, 141, 259, 263-265, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Другого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Внести зміни до актового запису про народження № 387 від 24 травня 2012 року, складеного Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції щодо народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши у графі «Мати» її ім`я - « ОСОБА_3 » та по-батькові - « ОСОБА_4 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Повний текст рішення виготовлено 22.09.2026.

Суддя - А. М. Гримайло