Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №626/3278/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/3278/26

Провадження № 1-кп/626/367/2026

БЕРЕСТИНський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області у складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226080000117 від 05.09.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноград Харківської області, громадянина України, який має загальну середню освіту, студент закладу професійної освіти «Харківський професійний коледж», не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2026 року близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу будинку №1 по вул. Шевченка в с. Ясна Поляна Берестинського району Харківської області, зустрів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час зустрічі ОСОБА_3 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння ОСОБА_5 тілесного ушкодження, потиснув останньому праву руку та, утримуючи її під час рукостискання, умисно завдав потерпілому кулаком лівої руки одного удару в ділянку обличчя.

Унаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 спричинено тілесне ушкодження у вигляді травматичного набряку м`яких тканин обличчя. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/114-КР/26 від 14.09.2026 року, вказане тілесне ушкодження відноситься до легкого тілесного ушкодження відповідно до пп. 2.3.2 «б», 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров?я України від 17.01.1995 № 6.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, яке передбачене ч. 1 ст. 394 КПК України, та у присутності захисника ОСОБА_6 надав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.

До обвинувального акту долучено заяву потерпілого ОСОБА_4 від 16.09.2026 року, в якій останній зазначив, що він згоден із встановленими під час досудового розслідування обставинами, зміст яких йому роз`яснено, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, яке передбачене ч. 1 ст. 394 КПК України, не заперечує проти розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 18 вересня 2026 року за клопотанням прокурора відповідно до вимог ст.ст. 381, 382 КПК України обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.

Обвинуваченим ОСОБА_3 надано письмову заяву, в якій останній зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України він беззаперечно визнає, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини та згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також у заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин; він обізнаний з тим, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтверджено підписом в заяві обвинуваченого захисником ОСОБА_6 .

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю, дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При дослідженні даних, що характеризують особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря – нарколога та лікаря – психіатра не перебуває.

Як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд враховує щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення, його ставлення на наслідків скоєного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу, оскільки вважає, що таке покарання є необхідним, справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого в рамках даного кримінального провадження не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382, 394, 395 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Відповідності до частини 1статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя