Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №464/4669/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4669/26

пр.№ 2/464/3111/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21.09.2026 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Гирьки К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки,

у с т а н о в и в:

позивачка ОСОБА_1 25.06.2026 звернулась в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь фактично понесені витрати на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з жовтня 2024 року по травень 2026 року в сумі 169 357,57 грн (з урахуванням інфляційного збільшення в розмірі 53 210,14 грн), а також, починаючи з червня 2026 року, стягувати з відповідача аліменти на утримання доньки як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі 7 000 грн щомісячно до закінчення нею навчання, з подальшою індексацією.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 27.06.2002 між сторонами було зареєстровано шлюб, який було розірвано 5 травня 2009 року. Від шлюбу сторони мають повнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з вересня 2023 року на контрактній основі навчається у Львівському національному університеті імені Івана Франка на факультеті педагогічної освіти, термін навчання - з 01.09.2023 по 01.07.2027, а також додатково на платній основі навчається у Катехитично-Педагогічному Інституті Українського Католицького Університету за спеціальністю «Катехит». Зазначила, що самостійного заробітку донька не має, проживає разом з нею, всі витрати на її утримання та навчання позивачка несе одноосібно, а відповідач добровільної матеріальної допомоги доньці не надає. Позивачка також покликається на те, що рівень життя відповідача є вищим за офіційно задекларовані доходи, оскільки він зареєстрований як ФОП за значною кількістю видів економічної діяльності та регулярно здійснює поїздки за кордон, інформацію про які розміщує у соціальній мережі TikTok. Позивачка 04.05.2026 надіслала відповідачу претензію про добровільне врегулювання питання утримання доньки, яку відповідач отримав, проте відповіді на неї не надав.

Ухвалою від 29.06.2026 прийнято до розгляду вказаний позов та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 16.07.2026 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 .

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 не з`явились, 17.07.2026 подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

В зазначений відповідачу строк в ухвалі від 29.06.2026 про відкриття провадження у справі, останній не надав суду відзив на позовну заяву без поважних причин, у судове засідання не з`явився повторно.

У зв`язку з наведеним, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони з 27.06.2002 перебували в зареєстрованому шлюбі, який 05.05.2009 розірвано, що підтверджується копіями свідоцтв про одруження серії НОМЕР_1 та про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 та на час ухвалення рішення проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою навчального закладу ОСОБА_3 дійсно навчається на 3 курсі денної, платної форми навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка на факультеті педагогічної освіти, закінчує навчання 30.06.2027.

Відповідно до довідки, виданої ОСОБА_3 , остання дійсно є слухачем 3 року програми Вищої релігійної освіти Катехитично-Педагогічного Інституту РО «Український Католицький Університет».

З претензії (повідомлення) про добровільне врегулювання питання утримання повнолітньої дитини від 04.05.2026 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 зверталась до відповідача ОСОБА_2 з метою досудового врегулювання, уникнення додаткових витрат, та пропонувала відшкодувати фактично понесені нею витрати на утримання доньки за минулий період з жовтня 2024 року по травень 2026 року та, починаючи з червня 2026 року, добровільно виплачувати їй аліменти на утримання доньки.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно із ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, серед яких: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 дійсно навчається Львівському національному університеті імені Івана Франка на факультеті педагогічної освіти на денній формі навчання, а тому у зв`язку з цим не має можливості працевлаштуватися та отримувати власний дохід, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Позивачкою надано докази наявності витрат на утримання доньки, зокрема на її навчання в університеті. Водночас зазначені позивачкою поточні щомісячні витрати на харчування, придбання підручників та інші потреби у розмірі 8 100 грн належними доказами у повному обсязі не підтверджені. Надані на їх підтвердження платіжні документи не дають можливість встановити їх зв`язок із зазначеними витратами.

Доказів, які б давали можливість достовірно встановити розмір доходів відповідача та його фактичний майновий стан, позивачкою також не надано. Посилання на реєстрацію відповідача як фізичної особи-підприємця за численними видами діяльності та його публікації у соціальній мережі щодо закордонних поїздок самі по собі не дають можливості визначити розмір його доходів та фактичну спроможність сплачувати аліменти у заявленому розмірі.

За таких обставин, враховуючи обов`язок обох батьків брати участь в утриманні доньки, її потребу в матеріальній допомозі, наявність підтверджених витрат на навчання та інших витрат на її утримання, а також недоведеність можливості відповідача сплачувати аліменти у заявленому розмірі 7 000 грн щомісячно, суд вважає достатнім визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 4 000 грн щомісячно, починаючи з 25 червня 2026 року і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення донькою 23 років.

Аліменти, визначені судом у твердій грошовій сумі, підлягають індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Індексація розміру таких аліментів проводиться виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів, без необхідності звернення стягувача до суду.

Щодо вимоги про стягнення 169 357,57 грн фактично понесених позивачкою витрат на утримання доньки за період з жовтня 2024 року по травень 2026 року суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 191 СК України, на яку позивачка також посилається в позові, аліменти за минулий час можуть бути присуджені лише за умови, що позивач доведе вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача та неможливість їх одержання у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 215/5867/17.

Матеріали справи не містять доказів того, що до 04 травня 2026 року позивачка вживала заходів щодо одержання від відповідача матеріальної допомоги на утримання доньки. Направлення позивачкою претензії 04 травня 2026 року свідчить про звернення до відповідача безпосередньо перед пред`явленням позову, однак саме по собі не підтверджує вжиття таких заходів протягом періоду, за який заявлено вимогу, та ухилення відповідача від надання утримання у цей період.

За таких обставин позивачкою не доведено сукупності обставин, передбачених частиною другою статті 191 СК України, необхідних для стягнення аліментів за минулий час. У зв`язку з цим у задоволенні вимоги про стягнення 169 357,57 грн, у тому числі заявленого позивачкою інфляційного збільшення у розмірі 53 210,14 грн, слід відмовити.

Згідно із ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Окрім цього, приймаючи до уваги, що позивачка звільнена від сплати судового збору при поданні позову про стягнення аліментів, суд приходить до висновку, що з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1 331 грн 20 коп.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 – 265 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час її навчання у твердій грошовій сумі 4 000 грн щомісячно, починаючи з 25 червня 2026 року і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення донькою 23 років.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331 грн 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 21.09.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК