Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №464/4604/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4604/26

пр.№ 2/464/3071/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21.09.2026 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Гирьки К.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі – ТОВ «ФК «ЕЙС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» – Сахарова О.І. 23.06.2026 звернулась в суд із позовом до відповідачки ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за кредитним договором №579895860 від 02.07.2024 в розмірі 30 409 грн, а також судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн та судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 02.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі – ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір №579895860 (далі – Кредитний договір) з використанням електронного підпису, згідно з умовами якого, відповідачці надано кредитні кошти. На виконання умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано на банківську картку відповідачки грошові кошти в сумі 9 400 грн, а відповідачка в свою чергу зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами, відповідно до умов Кредитного договору. Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого право вимоги за вказаним вище кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс». Згідно з договором факторингу №28/0525-01 від 28.05.2025 право вимоги за кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі – ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»). ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги за вказаним кредитним договором відповідно до умов договору факторингу №16/07/25-Е від 16.07.2026. Внаслідок невиконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором №579895860 утворилась заборгованість у розмірі 35 109 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту – 9 400 грн, заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом – 21 009 грн та 4 700 грн заборгованість за штрафними санкціями, разом з тим представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за Кредитним договором в розмірі 30 409 грн, тобто без урахування штрафних санкцій.

Ухвалою від 25.06.2026 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до розгляду в судовому засіданні. Визначено відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву. Окрім цього, було задоволено клопотання про витребування в Акціонерного товариства «Універсал Банк» інформації по банківській картці № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 .

На виконання ухвали від 25.06.2026 на адресу суду 10.07.2026 надійшла витребувана інформація від Акціонерного товариства «Універсал Банк».

Представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» в судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просила розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача, щодо ухвалення заочного рішення не заперечила.

У зазначений відповідачці ОСОБА_1 строк остання не скористалась своїм правом для подання відзиву на позов, відповідно до ст.178 ЦПК України, у судове засідання не з`явилась повторно.

У зв`язку з наведеним, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02.07.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №579895860, згідно з умовами п.2.1. якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту в розмірі 9 400 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п.п.2.2, 2.3 Кредитного договору сума кредитного ліміту, вказана в п.2.1 договору, і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 9 400 грн.

Пунктом 7.1 Кредитного договору передбачено, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного погашення всієї суми кредиту за всіма траншами є дата закінчення дисконтного періоду – 18.07.2024. а саме протягом 16 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Згідно з пунктом 7.2 Кредитного договору в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: п.7.2.1 закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1 договору; п.7.2.2 дострокового припинення дії договору в порядку, передбаченому п.9.1.1.2 або п.9.1.1.7 договору.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту – 01.08.2029 (п.7.4. Кредитного договору).

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою, яка визначається на момент отримання кожного окремого траншу за цим договором, виходячи з максимального дозволеного розміру денної процентної ставки та розраховується відповідно до ч.4 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», з урахуванням п.17 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (п.8.1, п.8.2. Кредитного договору).

Згідно з п.8.3 та п.8.4 Кредитного договору на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,50% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться в позичальника за кожен день користування ним. Для суми кредиту, отриманої за першим траншем, що вказана в п.2.3. договору, за перші 16 днів дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 11 656 грн та буде включати в себе витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 2 256 грн та суму кредиту в розмірі 9 400 грн. Денна процентна ставка за методикою розрахунку, передбаченою ч.4 ст.8 Закону України «про споживче кредитування», розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого траншу за весь строк кредитування: 257 466 грн)/(сума першого траншу за договором: 9400 грн)/(строк кредитування: 1826 днів)*100%=1,50% в день.

Згідно з платіжним дорученням від 02.07.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснено переказ грошових коштів на загальну суму 9400 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до наданої Акціонерним товариством «Універсал Банк» інформації на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 02.07.2024 було здійснено переказ коштів в розмірі 9 400 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», станом на 17.09.2024 заборгованість за Кредитним договором становить 22 983 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту – 9 400 грн, за процентами - 8 883 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за Кредитним договором за період з 17.09.2024 по 12.12.2024 нараховано 12 126 грн процентів за користування кредитними коштами.

ТОВ «Таліон Плюс» 13.12.2024 відповідачці ОСОБА_1 надіслано повідомлення про дострокове розірвання договору №579895860 від 02.07.2024, згідно з яким повідомило останню про дострокове розірвання договору з 13.12.2024 та про необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 35 109 грн.

Згідно із ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на умовах строковості, платності та поворотності надало ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі в сумі 9 400 грн, шляхом перерахування їй грошових коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 . Свої зобов`язання за кредитним договором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало. В свою чергу, відповідачка ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала.

Щодо переходу права вимоги за Кредитним договором від первісного кредитора до позивача слід зазначити таке.

Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 укладено Договір факторингу №28/1118-01.

Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28 листопада 2019 року, 31 грудня 2020 року, 31 грудня 2021 року, 31 грудня 2022 року, 31 грудня 2023 року укладено додаткові угоди №19, №26, №27, №31, №32 до договору факторингу № 28/1118-01, якими продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2020 року, 31 грудня 2021 року, 31 грудня 2022 року, 31 грудня 2023 року та 31 грудня 2024 року відповідно.

Відповідно до п. 2.1. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених Договором.

Згідно п.п. 1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є, в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога). При цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору - реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу.

На виконання п. 2.1. договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було складено та підписано Реєстр прав вимоги №302 від 17.09.2024, де визначено, що ТОВ «Таліон Плюс» набуває право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №579895860.

Таким чином, Реєстр прав вимоги №302, за яким передані (відступлені) права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором, був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» вже після укладення кредитного договору №579895860 від 02.07.2024. Окрім цього, строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 неодноразово продовжувався додатковими угодами та був чинним станом на 17.09.2024 (день складання реєстру прав вимоги №302).

Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 28.05.2025 укладено договір факторингу №28/0525-01, відповідно до умов якого, з урахуванням витягу з реєстру прав вимоги №2 від 28.05.2025, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №579895860 від 02.07.2024.

Надалі, між позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 16.07.2025 укладено договір факторингу №16/07/25-Е, згідно з умовами якого, з урахуванням витягу з реєстру боржників від 16.07.2025 та акту прийому-передачі реєстру боржників, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №579895860 від 02.07.2024.

Стаття 512 ЦК України передбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, відбулася заміна кредитора на підставі укладених договорів факторингу, а тому до ТОВ «ФК «ЕЙС», перейшло право вимоги за кредитним договором №579895860 від 02.07.2024, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Щодо нарахування процентів за кредитним договором №579895860 слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023 (з 24.12.2023), максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

При цьому, з 20.08.2024 максимальна денна процентна ставка становить 1%.

Згідно з ч.4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Враховуючи, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» здійснено нарахування процентів за користування кредитом до 12.12.2024, а також з урахуванням максимально допустимої денної процентної ставки, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», визначений судом максимально можливий розмір процентів за Кредитним договором становить 17 719 грн.

Розрахунок:

-за період з 02.07.2024 (дата надання кредиту) по 19.08.2024: 9 400 грн*49днів*1,50%= 6 909 грн.

-за період з 20.08.2024 по 12.12.2024 (максимальна денна процентна ставка 1%): 9 400*115 днів*1%= 10 810 грн.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Таким чином, погоджені сторонами умови кредитування, визначені в п.8.3 Кредитного договору, суперечать положенням ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», та є нікчемними в частині розміру денної процентної ставки за договором, яка застосовувалась в період з 20.08.2024 по 12.12.2024, та перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений вказаним вище Законом, а відтак такі умови не можуть бути застосовані судом при вирішенні цього спору.

Окрім цього, суд також враховує, що 16.07.2024 відповідачкою ОСОБА_1 було сплачено відсотки за кредитним договором в розмірі 1 974 грн, а тому розмір заборгованості за процентами становить 15 745 грн.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами першою, другою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Враховуючи наведене вище, оскільки відповідачка ОСОБА_1 не виконала зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, а позивач отримав право вимоги за таким кредитним договором, відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором №579895860 від 02.07.2024 в розмірі 25 145 грн, з яких 9 400 грн – заборгованість за тілом кредиту та 15 745 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Щодо судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в матеріалах справи містяться: договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, протокол погодження вартості послуг та Додаткова угода №25771126923 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, а також акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026.

Матеріали справи містять копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії №4267/10, виданого Тимошенку О.О. на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 26.08.2010.

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 20.03.2026 адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», в особі керуючого бюро – адвоката Тимошенка О.О. надано юридичні послуги ТОВ «ФК «ЕЙС» на суму 7 000 грн.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду від 26 червня 2024 року (справа №686/5757/23) виснувала, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Аналізуючи матеріали справи, подані докази щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, суд дійшов висновку, що визначений адвокатом розмір оплати є завищеним, враховуючи, що предметом спору є стягнення заборгованості у розмірі 30 409 грн, тобто справа відноситься до малозначних, відтак сума заявлених витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн є непропорційною щодо ціни позову.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

Окрім цього, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2 201,52 грн.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 – 265, 280-282 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №579895860 від 02.07.2024 в розмірі 25 145 грн (двадцять п`ять тисяч сто сорок п`ять) грн, з яких 9 400 грн – заборгованість за тілом кредиту та 15 745 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 2 201,52 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн, а всього 4 201 грн 52 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 21.09.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, м.Київ, вул.Ю.Поправки, буд.6, каб.13.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК