Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №464/3510/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3510/26

пр.№ 1-кп/464/447/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026141410000430 від 14.05.2026, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.296 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

з участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 14.05.2026 близько 19:18 год., перебуваючи в громадському місці, а саме поблизу дитячого майданчика, що між будинками №36-40 на вул. Гната Хоткевича у м. Львові, яке є місцем загального користування, призначене для відвідування широкого кола людей (зокрема дітей) та де мешкає значна кількість людей, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи правила взаємоповаги та засади моральності, що супроводжувалося особливою зухвалістю, з хуліганських спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та його наслідки, демонструючи свою зневагу до загальноприйнятих норм моральності, рухаючись вулицею, голосно кричав, висловлював погрози стороннім особам, здійснював неодноразові безцільні хаотичні постріли у повітря, в землю, в бік людей тощо з належного йому пневматичного пістолета моделі «Пістолет Макарова 49» кал. 4,5 мм, який не є вогнепальною зброєю, однак заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, чим порушував спокій місцевих мешканців.

Продовжуючи свої хуліганські дії, близько 19:20 год. ОСОБА_3 підійшов до дитячого майданчика за адресою: м. Львів, вул. Гната Хоткевича, 38, де перебувало значне скупчення дітей, і, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, з хуліганських спонукань, тримаючи в руці вказаний пневматичний пістолет, в присутності дітей, незважаючи на їх вік та значну кількість, спрямував його в повітря та здійснив неодноразові хаотичні постріли в бік житлових будинків та людей, які в цей час перебували неподалік, зокрема дітей, чим спричинив реальну небезпеку для життя та здоров`я оточуючих і призвів до тривалого порушення громадського порядку та спокою.

Свої хуліганські дії ОСОБА_3 не припиняв, що змусило потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зателефонувати на лінію «102», і лише в присутності працівників поліції, які прибули на виклик, близько 19:33 год. ОСОБА_3 припинив свої хуліганські дії.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.296 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин вчинення такого, викладених в обвинувальному акті. Пояснив, що є військовослужбовцем, брав участь у бойових діях та отримав поранення. 14.05.2026 він перебував у свого товариша, де вживав алкогольні напої, після чого йшов від нього додому. По дорозі невідомі особи, які проходили поруч, почали робити йому зауваження російською мовою щодо того, що він іде п`яний та хитається. Він зірвався і з метою налякати цих осіб почав здійснювати з пневматичного пістолета неодноразові постріли у повітря, в землю, в бік людей та житлових будинків, у тому числі біля дитячого майданчика, де перебували діти. Згодом прибули працівники поліції, які припинили його дії. Пістолет носив при собі з метою самозахисту. Розкаявся у вчиненому та просив суворо не карати.

Від потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 надійшли заяви про судовий розгляд даного кримінального провадження у їхню відсутність.

На підставі вимог ст.325 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілих.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.296 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.4 ст.296 КК України, оскільки він грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.296 КК України, є тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_3 неодружений, є учасником бойових дій, отримав поранення під час захисту Батьківщини, характеризується за місцем служби позитивно, раніше не судимий, на обліках у КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» та КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

За положенням ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Таким чином, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк.

Разом з тим, враховуючи вищенаведене та конкретні обставини справи, за яких вчинено діяння, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, є учасником бойових дій, отримав поранення під час захисту Батьківщини, наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, а також те, що внаслідок його дій ніхто не зазнав тілесних ушкоджень, суд вважає за можливе, на підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з покладанням ряду обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, призначене судом покарання буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України 14.05.2026 о 19:40 год. Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 15.05.2026 до нього застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 31.07.2026 запобіжний захід змінено на нецілодобовий домашній арешт із забороною залишати житло в період з 22:00 год до 06:00 год наступної доби. Оскільки суд дійшов висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, підстави для подальшого застосування запобіжного заходу відпали, а тому його слід скасувати.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України. Пневматичний пістолет, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, та пластикова ємність з металевими кульками бронзового кольору, як засоби його вчинення, підлягають спеціальній конфіскації відповідно до п.4 ч.1 ст.96-2 КК України, а компакт-диск з відеозаписом слід зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Ухвалами слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 18.05.2026 накладено арешт на пневматичний пістолет, вилучений в ході огляду місця події 14.05.2026, та на пластикову ємність з металевими кульками, вилучену в ході особистого обшуку ОСОБА_3 . Оскільки це майно підлягає спеціальній конфіскації, підстави для скасування арешту, передбачені ч.4 ст.174 КПК України, відсутні.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України,

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст.296 КК України та призначити йому покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період іспитового строку обов`язки:

1) з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

Відповідно до ч.1 ст.165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід у виді нецілодобового домашнього арешту, застосований до ОСОБА_3 , скасувати.

Речові докази:

- пневматичний пістолет моделі «Пістолет Макарова 49» кал. 4,5 мм, який зберігається у ВП№2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області, в порядку ст. 96-1 КК України, застосувавши спецконфіскацію, - конфіскувати в дохід держави;

- пластикову ємність циліндричної форми, прозорого кольору, з червоною пластиковою кришкою, всередині якої знаходяться численні металеві кульки бронзового кольору, упаковану в спецпакет НПУ №ICR0033813, яка зберігається у ВП№2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області, в порядку ст. 96-1 КК України, застосувавши спецконфіскацію, - конфіскувати в дохід держави;

- компакт диски DVD-R із відеозаписом з камери житлового будинку та з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_9