Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №638/13504/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/13504/26

Провадження № 2-о/638/304/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Смирнова В.А.

секретаря судового засідання – Євженко О.Ю.

розглянувши в порядку окремого провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за заявою Ізюмської міської ради, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради про визнання спадщини відумерлою,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Ізюмської міської ради – Кисельова Наталія Сергіївна звернулася до суду з заявою, в якій просить визнати квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною після смерті гр. ОСОБА_1 , що належить померлій на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Покровською Л.І. державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори 30.11.2000 року №2-2425 та зареєстрованого в Ізюмському міському бюро технічної інвентарізації 01.12.2000 р. №145, книга 6.

Заява обґрунтоване тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , після смерті якої залишилося нерухоме майно - квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира належала померлій на підставі договору купівлі-продажу від 30 листопада 2000 року № 2-2425, право власності на яку було зареєстровано в Ізюмському міському БТІ. Після смерті ОСОБА_1 спадкова справа не заводилася, заповіт від її імені відсутній, спадкоємці за законом чи заповітом відсутні або спадщину у встановлений законом строк не прийняли. Оскільки з часу відкриття спадщини минуло більше одного року, посилаючись на ст. 1277 ЦК України, Ізюмська міська рада просить визнати зазначену квартиру відумерлою спадщиною.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаною заявою в порядку окремого провадження та призначено судове засідання. Витребувано з Ізюмської державної нотаріальної контори (код ЄДРПОУ: 02893516) інформацію про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття після смерті гр. ОСОБА_1 .

13.08.2026 від Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області на виконання ухвали суду від 01 липня 2026 року надана інформація.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, повідомлялися своєчасно та належним чином. Представник заявника просив здійснювати розгляд заяви за його відсутності, вказав, що вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть вбачається, що смерть ОСОБА_1 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ізюмі Харківської області. Місцем проживання померлої в актовому записі зазначено: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана квартира належала ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 12 червня 2026 року №1752-ВО, відповідно до якої станом на 31 грудня 2012 року квартира належала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Покровською Л.І. 30 листопада 2000 року за №2-2425 та зареєстрованого в Ізюмському міському бюро технічної інвентаризації 01 грудня 2000 року за №145, книга 6, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб; спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її, якщо протягом установленого законом строку він не заявив про відмову від неї.

Разом із тим із витягу №2025/01-2411 від 17 листопада 2025 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб убачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані особи відсутні — «усього 0 осіб».

При цьому суд враховує, що зазначений витяг сформований станом на 17 листопада 2025 року та сам по собі не підтверджує склад зареєстрованих осіб безпосередньо станом на день смерті спадкодавиці. Водночас матеріали справи не містять будь-яких інших відомостей про осіб, які постійно проживали разом із ОСОБА_1 на час відкриття спадщини та в силу частини третьої статті 1268 ЦК України могли вважатися такими, що прийняли спадщину.

Такий підхід відповідає правовому висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 25 лютого 2026 року у справі №624/93/25, відповідно до якого для застосування частини третьої статті 1268 ЦК України визначальним є саме постійне проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише формальна реєстрація місця проживання за однією адресою.

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру №85340739 від 21 травня 2026 року щодо спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину, сформованого щодо ОСОБА_1 , яка померла у 2021 році, за вказаними параметрами запиту інформація у Спадковому реєстрі відсутня.

Згідно з витягом зі Спадкового реєстру №85340742 від 21 травня 2026 року щодо заповітів та спадкових договорів, за параметрами пошуку щодо ОСОБА_1 інформація у Спадковому реєстрі також відсутня.

Крім того, на виконання ухвали суду від 01.07.2026 Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області листом від 10 серпня 2026 року №564/01-16 повідомила суд, що спадкова справа після смерті ОСОБА_1 в Ізюмській державній нотаріальній конторі не заводилася.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази не містять відомостей про складення спадкодавицею заповіту або спадкового договору, заведення після її смерті спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину чи про осіб, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Така заява подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна.

На час звернення Ізюмської міської ради до суду - 15 червня 2026 року - з дня смерті ОСОБА_1 та відкриття спадщини минуло більше п`яти років, а отже встановлений статтею 1277 ЦК України річний строк дотриманий.

Згідно зі статтею 338 ЦПК України, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, суд ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою.

У постанові від 18 грудня 2024 року у справі №208/9501/21 Верховний Суд звернув увагу на необхідність у справах цієї категорії всебічно, повно та об`єктивно з`ясовувати обставини щодо наявності або відсутності спадкоємців та не ґрунтувати висновок на самому лише припущенні про можливість їх існування. Зокрема, суд повинен сприяти витребуванню відповідних доказів, якщо одержання необхідної спадкової інформації потребує такого сприяння.

У даній справі відповідні обставини судом перевірені: досліджено відомості Спадкового реєстру щодо спадкових справ, виданих свідоцтв про право на спадщину, заповітів та спадкових договорів, витребувано додаткову інформацію в нотаріальної контори, перевірено наявні відомості щодо зареєстрованих у спірній квартирі осіб.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з положеннями ст. 60 цього Закону спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Отже, оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив, що після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина, до складу якої входить належна їй квартира; відомості про заповіт та спадковий договір відсутні; спадкова справа після її смерті не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися; відомостей про осіб, які прийняли спадщину шляхом подання відповідної заяви або шляхом постійного проживання разом зі спадкодавицею на час відкриття спадщини, матеріали справи не містять.

З часу відкриття спадщини минув передбачений частиною другою статті 1277 ЦК України строк.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність передбачених статтею 1277 ЦК України та статтею 338 ЦПК України правових підстав для визнання спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 та складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відумерлою, у зв`язку з чим заява Ізюмської міської ради підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 89, 247, 258-259, 293-294, 337-338 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Ізюмської міської ради, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради про визнання спадщини відумерлою - задовольнити.

Визнати квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною після смерті гр. ОСОБА_1 , що належить померлій на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Покровською Л.І. державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори 30.11.2000 року №2-2425 та зареєстрованого в Ізюмському міському бюро технічної інвентарізації 01.12.2000 р. №145, книга 6.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А.Смирнов