Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №462/8150/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/8150/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні № 12026142390000196, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.08.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє вироком Холодногірського районного суду м. Харкова від 26.05.2025 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду, строком 1 (один) рік, що обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 , будучи засудженим вироком Холодногірського районного суду м. Харкова від 26 травня 2025 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, ухилився від відбування вказаного покарання.

Так, 22.12.2025 року, в ході виконання Залізничним районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області розпорядження Холодногірського районного суду м. Харкова про виконання вироку від 26 травня 2025 року стосовно ОСОБА_2 , роз`яснено ОСОБА_2 порядок та умови перебування на обліку під час відбування покарання у виді пробаційного нагляду згідно ст. 49-1 КВК України, а також попереджено про наслідки невиконання обов`язків, покладених судом та систематичного скоєння адміністративних правопорушень, про що відібрана підписка та інші документи, передбачені наказом №272/5 від 29.01.2019 «Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі», та винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію, якою визначено день явки ОСОБА_2 до органу пробації, а саме перший понеділок щомісяця.

Крім цього, 22.12.2025, відповідно до вимог ст. 49-3 КВК України, до ОСОБА_2 органом пробації застосовано застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України, з якими ОСОБА_2 ознайомлений під особистий підпис. Проте, засуджений ОСОБА_2 , 02.02.2026 року, протягом робочого часу Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, буд. 71, з 08:00 год. по 17:00 год., маючи умисел на ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, вперше без поважних причин не з`явився на реєстрацію до органу пробації, у зв`язку з чим представником пробації 03.02.2026 року винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.

Надалі, маючи умисел на ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, засуджений ОСОБА_2 у встановлені постановою дні явки на реєстрацію, зокрема 06.07.2026 року та 03.08.2026 року, знову на реєстрацію до органу пробації протягом робочого часу Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, буд. 71, з 08:00 год. по 17:00 год без поважних причин не з`явився, хоча був належним чином ознайомлений постановою про встановлення днів явки на реєстрацію Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, у зв`язку з чим представником пробації скеровано подання про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України на адресу ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, оскільки ОСОБА_2 три рази без поважних причин не виконав обов`язок, покладений на нього вироком Холодногірського районного суду м. Харкова від 26 травня 2025 року.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026142390000196 від 21.08.2026 року відносно ОСОБА_2 надійшов до суду у порядку ст. 302 КПК України, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями ч. ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , складеної у присутності захисника – адвоката ОСОБА_3 , вбачається, що ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та добровільно надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, подав заяву, в якій не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, беручи до уваги відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку про розгляд обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

При цьому у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 389 КК України, оскільки він тричі без поважних причин не з`явився на реєстрацію до органу пробації на виконання обов`язку, покладеного на нього вироком Холодногірського районного суду м. Харкова від 26 травня 2025 року.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення (проступку), які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_2 у поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_2 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 389 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно із ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Частина 3 ст. 389 КК України визначає єдино можливе покарання за вчинення вказаного кримінального проступку лише у виді обмеження волі на строк до трьох років.

За таких обставин, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Вироком Холодногірського районного суду м. Харкова від 26 травня 2025 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

Згідно з відомостями наданими Залізничним районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_2 не відбув покарання у вигляді 1 (одного) року пробаційного нагляду за вказаним вироком.

Відтак, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, суд вважає за необхідне повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Холодногірського районного суду м. Харкова від 26 травня 2025 року та за правилами п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України згідно якого одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Згідно з вимогами ст. 58 КВК України, початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 слід обчислювати з дня прибуття і постановки його на облік у виправному центрі.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу не заявлялося.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 374, 376, 381, 382 КПК України, ст. 50, 53, 65, 71, 72, ч. 3 ст. 389 КК України суд-

ухвалив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати не відбуте покарання за вироком Холодногірського районного суду м. Харкова від 26 травня 2025 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік та з врахуванням вимог п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1