Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №615/1886/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1886/26

Провадження № 3/615/461/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Валки

Суддя Валківського районного суду Харківської області Логвінов А.О., за участю: секретаря судового засідання Партоли О.Є., захисника – адвоката Антіховича В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Валки Харківської області адміністративний матеріали, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, рнокпп: НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Валківського районного суду Харківської області надійшов адміністративний матеріал, складений стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП, який містить протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 703255 від 26 червня 2026 року.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 26 червня 2026 року о 10 год 10 хв у м. Валки Харківської області на трасі М03 на 430 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan NV400, реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами.

Представник ОСОБА_1 — адвокат Антіхович Володимир Володимирович подав до суду письмові заперечення, у яких просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. Зазначив, що ОСОБА_1 не погоджується з викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення обставинами, оскільки, на його думку, тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами продовжувало діяти внаслідок помилки державного виконавця, який своєчасно не вчинив необхідних дій після подання стягувачем заяви про повернення виконавчого документа. За твердженням сторони захисту, на момент зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 не знав та об`єктивно не міг знати про те, що встановлене щодо нього тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами продовжує діяти, у зв`язку з чим у його діях відсутня суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення.

В обґрунтування заперечень представник зазначив, що у 2024 році ОСОБА_1 вчинив необхідні дії для належного виконання рішення суду щодо сплати аліментів та припинення виконавчого провадження, а питання сплати аліментів було повністю узгоджено зі стягувачем ОСОБА_2 . 12 липня 2024 року ОСОБА_1 разом зі стягувачем особисто прибули до Лубенського відділу державної виконавчої служби, де ОСОБА_2 у його присутності власноруч склала на наданому державним виконавцем бланку заяву про повернення виконавчого документа, зазначивши про відсутність будь-яких претензій щодо сплати аліментів. Вказану заяву, як зазначено у запереченнях, державний виконавець одразу прийняв, при цьому сторонам було роз`яснено, що застосовані щодо боржника заходи обмеження його прав будуть припинені. ОСОБА_1 був особисто присутній під час складання заяви, сфотографував її та зберіг фотографію у своєму телефоні.

Також представник послався на те, що після подання зазначеної заяви минуло близько двох років, протягом яких ОСОБА_1 безперешкодно керував транспортними засобами та неодноразово проходив перевірки працівниками поліції, що, на думку сторони захисту, давало йому підстави вважати, що обмеження у праві керування транспортними засобами припинено. Крім того, відповідно до долученого до заперечень витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження, після 12 липня 2024 року державним виконавцем фактично не здійснювалися виконавчі дії, а документи, сформовані протягом 2025 року, мали статус проєктів.

Представник також зазначив, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення Лушин Андрій Сергійович телефоном звернувся до державного виконавця, після чого без повторного звернення до відділу державної виконавчої служби та без особистої присутності боржника чи стягувача державним виконавцем 26 червня 2026 року були винесені постанова про скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами та постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. На думку представника, вказане підтверджує, що заява стягувача від 12 липня 2024 року перебувала у державного виконавця, однак своєчасно не була опрацьована.

Посилаючись на викладені обставини, представник стверджував, що ОСОБА_1 діяв добросовісно, був переконаний у припиненні виконавчого провадження та скасуванні встановлених у його межах тимчасових обмежень, а будь-яких повідомлень про те, що обмеження у праві керування транспортними засобами продовжує діяти, не отримував. Зазначив, що, на його переконання, правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, передбачає наявність умисної форми вини, тоді як ОСОБА_1 не знав та не повинен був передбачати невиконання державним виконавцем необхідних дій після прийняття заяви стягувача.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 , у судове засідання не з`явився.

Захисник у судовому засіданні просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративногоправопорушення, посилаючись на доводи, що були викладені ним у запереченнях.

Згідно зі статтею 268 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, не відноситься до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою, у зв`язку з чим вважаю можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши наявні докази в їх сукупності, вислухавши пояснення захисника, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статтей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пункт 1.9. Правил дорожнього руху України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

У ході судового розгляду було встановлено, що 26 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 703255 від 26 червня 2026 року, у якому зазначено, що 26 червня 2026 року о 10 год 10 хв у м. Валки Харківської області на трасі М03 на 430 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan NV400, реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучено роздруківку з Реєстру постанов на боржників, обмежених у правах, відповідно до якої стосовно ОСОБА_1 у межах виконавчого провадження № 66365768, відкритого 04 серпня 2021 року, державним виконавцем 16 серпня 2022 року винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

За клопотанням захисника з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи судом витребувано з Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріали виконавчого провадження № 66365768.

На виконання запиту суду Лубенським відділом державної виконавчої служби листом від 11 серпня 2026 року направлено до суду копії матеріалів зазначеного виконавчого провадження.

З досліджених судом матеріалів виконавчого провадження № 66365768 вбачається, що воно було відкрито 04 серпня 2021 року з примусового виконання виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 .

У межах зазначеного виконавчого провадження 16 серпня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.

Разом із тим 12 липня 2024 року стягувач ОСОБА_2 звернулася до Лубенського відділу державної виконавчої служби із письмовою заявою про повернення їй виконавчого документа. У поданій заяві стягувач зазначила про відсутність претензій щодо сплати аліментів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа, а згідно з ч. 4 цієї статті про повернення виконавчого документа виконавець виносить постанову.

Після подання стягувачем 12 липня 2024 року заяви про повернення виконавчого документа матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про подальше нарахування ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів, складення державним виконавцем нових розрахунків такої заборгованості чи вчинення виконавчих дій, спрямованих на подальше примусове виконання виконавчого документа.

Матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про подальше здійснення виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого документа. При цьому наявні у матеріалах виконавчого провадження розрахунки заборгованості зі сплати аліментів складалися лише за 2024 рік. Розрахунків заборгованості за наступні періоди, зокрема за 2025 та 2026 роки, матеріали виконавчого провадження не містять, так само як і відомостей про визначення після подання стягувачем зазначеної заяви нової заборгованості зі сплати аліментів.

Після надходження зазначеної заяви стягувача державним виконавцем своєчасно не було прийнято постанову про повернення виконавчого документа та не вирішено питання щодо скасування встановленого у межах виконавчого провадження тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, у зв`язку з чим постанова від 16 серпня 2022 року продовжувала обліковуватися у відповідному реєстрі.

Водночас після надходження заяви стягувача від 12 липня 2024 року постанова про повернення виконавчого документа стягувачу у цей період державним виконавцем винесена не була, так само не було скасовано встановлене постановою від 16 серпня 2022 року тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.

Унаслідок цього відомості про відповідне обмеження продовжували міститися у реєстрі, хоча після заяви стягувача фактичні виконавчі дії не здійснювалися, а матеріали виконавчого провадження не містять розрахунків заборгованості за 2025 та 2026 роки.

Лише 26 червня 2026 року, тобто в день складення стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 703255, державним виконавцем у виконавчому провадженні № 66365768 винесено постанову про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, а також постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

При цьому повторної заяви про повернення виконавчого документа ОСОБА_2 у 2026 році не подавалося, що свідчить про те, що відповідні постанови винесені за раніше поданою заявою стягувача від 12 липня 2024 року.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать, що питання про повернення виконавчого документа та скасування встановленого щодо ОСОБА_1 обмеження було фактично вирішено державним виконавцем лише 26 червня 2026 року, хоча заява стягувача про повернення виконавчого документа була подана ще 12 липня 2024 року.

Судом також досліджено відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції на стаціонарному посту у м. Валки Харківської області. Під час спілкування з працівниками поліції Лушин Андрій Сергійович повідомив, що стосовно нього було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення аліментів, однак, за його словами, питання виконавчого провадження мало бути вирішено після подання стягувачем відповідної заяви. ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про наявність у нього заяви стягувача. Безпосередньо під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 зателефонував державному виконавцю Наталії Миколаївні та передав телефон працівнику поліції для з`ясування обставин виконавчого провадження. У подальшому працівник поліції також намагався самостійно зв`язатися з державним виконавцем. За оцінкою суду, зафіксована на відеозаписі поведінка ОСОБА_1 узгоджується з матеріалами виконавчого провадження в частині фактичного подання стягувачем ще 12 липня 2024 року заяви про повернення виконавчого документа.

Вирішуючи питання щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд виходить із того, що матеріалами справи підтверджується об`єктивний факт формального існування станом на 10 год 10 хв 26 червня 2026 року постанови державного виконавця про тимчасове обмеження його у праві керування транспортними засобами.

Разом із тим для притягнення особи до адміністративної відповідальності встановлення лише об`єктивної сторони правопорушення є недостатнім, оскільки відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є саме винна дія чи бездіяльність.

Матеріали справи не містять доказів того, що після подання стягувачем 12 липня 2024 року заяви про повернення виконавчого документа ОСОБА_1 повідомлялося про те, що зазначена заява не була належним чином реалізована державним виконавцем, виконавчий документ стягувачу не повернуто, а встановлене у 2022 році тимчасове обмеження продовжувало діяти до 26 червня 2026 року.

Після зазначеної заяви минуло майже два роки. Протягом цього часу матеріали виконавчого провадження не містять розрахунків заборгованості за 2025 та 2026 роки, відомостей про виникнення нової заборгованості чи здійснення фактичних виконавчих дій.

Більше того, у день складення протоколу, без повторного звернення стягувача із заявою про повернення виконавчого документа, державним виконавцем були винесені як постанова про його повернення стягувачу, так і постанова про скасування тимчасового обмеження, в якій констатовано повне погашення та відсутність заборгованості зі сплати аліментів.

За таких обставин у ОСОБА_1 були об`єктивні підстави виходити з того, що подана у його присутності ще 12 липня 2024 року заява стягувача була належним чином опрацьована та застосовані у межах виконавчого провадження заходи припинені.

Суд не вбачає підстав покладати на ОСОБА_1 негативні наслідки того, що заява стягувача від 12 липня 2024 року фактично не була процесуально реалізована державним виконавцем протягом майже двох років, за відсутності доказів повідомлення боржника про збереження відповідного обмеження.

Сукупність досліджених доказів не підтверджує поза розумним сумнівом, що 26 червня 2026 року ОСОБА_1 усвідомлював факт продовження дії встановленого щодо нього тимчасового обмеження або що за встановлених у цій справі конкретних обставин він повинен був і міг передбачити, що заява стягувача, подана ще у липні 2024 року, державним виконавцем належним чином не опрацьована.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 126, 245, 247, 252, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 22 вересня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов