Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №444/1735/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Суд: Жовківський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №444/1735/26

Суддя: Зеліско Р. Й.

Справа № 444/1735/26

Провадження № 1-кп/444/326/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141400000069 від 26.02.2026 року,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Куликів Жовківського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, особою з інвалідністю не являється, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не працює, не є депутатом, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 15.08.2000 року Жовківським РВ УМВС України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , раніше судимий, востаннє вироком Жовківського районного суду Львівської області від 12.02.2026 року,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , постановою Жовківського районного суду від 09 вересня 2024 року (справа №444/3079/24, провадження №3/444/1577/2024) притягнений до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КК України, до покарання у вигляді суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин, злісно ухилився від його відбування за наступних обставин.

Так, 24 жовтня 2024 року ОСОБА_3 працівниками Львівського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, у відповідності до вимог чинного законодавства, був ознайомлений з порядком та умовами відбуття покарання у виді 120 годин суспільно корисних робіт, призначеного йому постановою Жовківського районного суду від 09.09.2024 року.

Будучи належним чином ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, у вигляді суспільно корисних робіт, та попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування суспільно корисних робіт та отримавши направлення, 24.10.2024 року під особистий підпис, ОСОБА_3 був скерований до Куликівської селищної ради для відбування покарання.

Однак, ОСОБА_3 умисно, з метою ухилення від відбування покарання, з 24.10.2024 року, без поважних на те причин не приступив до відбування суспільно корисних робіт, за, що 10.02.2025 року останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 183-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді адміністративного арешту строком на 3 доби.

В подальшому, 22.01.2025 року ОСОБА_3 був повторно скерований до Куликівської селищної ради для відбування покарання у виді суспільно корисних робіт, однак останній продовжив ухилятись від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, а саме: в період часу з 29.01.2025 року по 24.02.2026 року без поважних причин не з`явився у Куликівську селищну раду, тим самим ухилився від відбування покарання у вигляді суспільно корисних робіт.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив злісне ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 389-2 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та розкаявся у вчиненому. Просить суд не призначати суворого покарання.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України, його вина доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141400000069 від 26.02.2026 року видно, що 25.02.2026 року до ВП № 2 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області надійщло звернення начальника Львівського РВ № 2 філфї ДУ "Центр пробації" з приводу злісного ухилення гр. ОСОБА_3 від відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.

З копії постанови Жовківського районного суду від 09 вересня 2024 року (справа №444/3079/24, провадження №3/444/1577/2024) видно, що ОСОБА_3 було притягнено до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КК України, до стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Дана постанова прийнята до виконання Львівським РВ № 2 філфї ДУ "Центр пробації".

24 жовтня 2024 року ОСОБА_3 працівниками Львівського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, у відповідності до вимог чинного законодавства, був ознайомлений з порядком та умовами відбуття покарання у виді 120 годин суспільно корисних робіт, призначеного йому постановою Жовківського районного суду від 09.09.2024 року, що видно з копій відібраних у нього пояснень, анкети, довідки про проведену співбесіду, повідомлення.

ОСОБА_3 був належним чином ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, у вигляді суспільно корисних робіт, та попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування суспільно корисних робіт та отримавши направлення, 24.10.2024 року під особистий підпис, ОСОБА_3 був скерований до Куликівської селищної ради для відбування покарання, що видно з копії такого направлення.

22.01.2025 року ОСОБА_3 був повторно скерований до Куликівської селищної ради для відбування покарання у виді суспільно корисних робіт, що видно з копії направлення, однак останній продовжив ухилятись від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, а саме: в період часу з 29.01.2025 року по 24.02.2026 року без поважних причин не з`явився у Куликівську селищну раду, тим самим ухилився від відбування покарання у вигляді суспільно корисних робіт.

ОСОБА_3 умисно, з метою ухилення від відбування покарання, з 24.10.2024 року, без поважних на те причин не приступив до відбування суспільно корисних робіт, за, що 10.02.2025 року останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 183-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді адміністративного арешту строком на 3 доби, що видно з копії постанови від 10.02.2025 року (справа № 444/293/25).

Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення та стороною захисту в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв"язку, суд приходить до висновку, що кожен доказ, а саме покази обвинуваченого, копії направлень, копії постанов, є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв"язку, не є взаємосуперечливими та доповнють і підтверджують ті об"єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред"явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_3 .

А тому, суд приходить до висновку, що пред`явлене обвинувачення знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , органами досудового розслідування за ст. 389-2 КК України кваліфіковані вірно.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 полягає в тому, що він вчинив злісне ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт і тому суд такі його дії кваліфікує за ст. 389-2 КК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше судимий, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину.

Оставини, які пом”якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинене ним кримінальне правопорушення, суд враховує щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено та органом досудового слідства не вмінено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому за вчинення даного кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення), особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, те, що він раніше судимий, на обліку в лікаря -нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, позитивно характеризується, за наявності обставин, які пом`якшують покарання, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме те, що він характеризується за місцем проживання позитивно, не працює, щиро розкаявся у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, суд вважає за можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та застосувати ст. 76 КК України, зокрема: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Така міра покарання на переконання суду є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Ці діяння містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Цивільний позов не заявлено.

Арешти не накладались.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 389-2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавленння волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Копію вироку після його проголошення вручити засудженому, його захиснику та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст. 395 КПК України з врахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua