Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №443/750/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/750/26

Провадження №2-др/443/10/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(додаткове)

22 вересня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Головатюка Івана Миколайовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,

встановив:

Суть заяви та стислий виклад позиції сторін.

В обґрунтування заяви представник позивача покликається на те, що вартість правничої допомоги, наданої ОСОБА_1 , яка є позивачем по даній справі, становить 55 000 гривень, дані умови щодо вартості послуг адвоката були погоджені зі стороною, що підтверджується Договором №25/03-26 про надання правничої допомоги від 25 березня 2026 року. На виконання цього Договору в частині оплати клієнтом та виконання своїх зобов`язань Адвокатом, сторонами 01.09.2026 було укладено та підписано Акт прийому-передачі виконаних робіт з якого вбачається надання робіт на суму 55 000, їх повне виконання та відсутність у сторін претензій одна до одної. Оплата за роботу, вказану у даному акті, здійснена в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Чорненький Я.Б. подав до суду заяву, у якій, зокрема зазначив, що розмір правничої допомоги у сумі 55 000,00 грн вважає завищеним та необґрунтованим. Відповідач ОСОБА_2 на утриманні має двоє дітей, а також його сукупний дохід за період часу із січня по червень 2025 року у ТзОВ «Лемберг-Агро» за вирахуванням ПДФО становить 52 228,09 грн. Вважає, що зазначені витрати підлягають зменшенню виходячи із того, що такі є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для відповідача.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Процесуальні дії у справі.

Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 21.09.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, вивчивши викладені у заяві аргументи, а також матеріали цивільної справи №443/750/26, доходить висновку, що заява про ухвалення у справі додаткового рішення підлягає задоволенню частково виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

У судовому засіданні 27.08.2026 представником позивача у порядку частини 8 статті 141 ЦПК України повідомлено суд, що після ухвалення рішення суду першої інстанції протягом 5 днів ним буде подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення разом з підтвердженням розміру судових витрат (витрат на правничу допомогу).

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 27.08.2026 позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої майнової шкоди у сумі 1 252 906 грн 60 коп, судовий збір у сумі 6 264,53 грн та витрати на проведення експертизи у сумі 14 000,00 грн (а.ц.с. №443/750/26 – 161, 162-165).

Заяву про ухвалення додаткового рішення з додатками надіслано до суду засобами поштового зв`язку 01.09.2026 (а.с.11).

На підтвердження розміру понесених витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 55 000,00 грн представником позивача надано:

договір №25/03-26 про надання правничої допомоги від 25.03.2026, у якому сторони обумовили його істотні умови, зокрема порядок здійснення розрахунків, за якими клієнт зобов`язаний сплатити Адвокату гонорар в розмірі 55 000,00 грн (а.с.5);

акт прийому-передачі виконаних робіт від 01.09.2026 за договором № 25/03-26 про надання правничої допомоги від 25.03.2026, яким сторони встановили, які роботи адвокатом виконані, їхню вартість, яка становить 55 000,00 грн, повне виконання цих робіт та їх оплату (а.с.6);

платіжні інструкції від 25.03.2026 та 02.04.2026, які засвідчують оплату правової допомоги у розмірі 35 000,00 грн та 20 000,00 грн (а.с.7-8).

Норми права, які застосував суд.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Приписами частини 1 статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з приписами пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями частини 1, 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

За змістом частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до приписів частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Нормою пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Положеннями пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з вимогами частини 4 статті 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд повинен пересвідчитися, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на їх надання відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та те, чи не становитиме їх стягнення надмірний тягар для іншої сторони.

Оцінивши аргументи сторони відповідача, суд зазначає, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 55 000,00 грн, з огляду на складність справи, зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), їх необхідність та фактичний характер, не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірною.

Так, суд зауважує, що справа не відзначалася значною фактичною чи правовою складністю. Вина відповідача у вчиненні ДТП була встановлена постановою суду, яка набрала законної сили, а розмір завданої майнової шкоди визначений висновком експерта, складеним до звернення до суду з цим позовом. Правове регулювання спірних правовідносин та судова практика у справах цієї категорії є усталеними, а наведене у позовній заяві правове обґрунтування не містить значного за обсягом аналізу судової практики чи різних правових підходів до вирішення спірних правовідносин. При цьому під час розгляду справи відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Суд враховує, що заявлені 360 хвилин на збір доказів не відповідають фактично підтвердженому обсягу виконаної адвокатом роботи. Зазначені у цьому пункті постанова суду та висновок експерта існували до звернення з позовом, при цьому матеріали справи не містять адвокатських запитів чи інших доказів вчинення адвокатом дій зі збору доказів, які б обґрунтовували заявлений обсяг часу.

Суд також вважає неспівмірними зі складністю справи 360 хвилин, заявлених на складання та подання позовної заяви, враховуючи її обсяг, зміст, характер спірних правовідносин та наявність сформованої до звернення до суду доказової бази. Крім того, подана представником позивача позовна заява була залишена без руху у зв`язку зі сплатою судового збору не в повному розмірі, тоді як здійснення такої оплати включено адвокатом до зазначеного ним обсягу робіт зі складання та подання позову.

Окремо зазначені у детальному описі підготовка до судового розгляду, узагальнення правової позиції та доказів значною мірою охоплюються попередньо заявленими роботами з формування правової позиції, вивчення судової практики та складання позовної заяви. Водночас укладення договору про надання правничої допомоги, а також узгодження та підписання акта прийому-передачі виконаних робіт стосуються оформлення договірних відносин між адвокатом та клієнтом і не становлять самостійної правничої допомоги, пов`язаної з розглядом цієї справи.

Крім того, заявлені 300 хвилин представництва інтересів позивача у суді не підтверджуються фактичною тривалістю судових засідань за участю адвоката, оскільки підготовчі засідання відбувалися без його участі, а судове засідання з розгляду справи по суті тривало з 09 год 49 хв до 11 год 02 хв, тобто 1 год 13 хв.

За наведених обставин погоджений між адвокатом та клієнтом розмір гонорару у сумі 55 000,00 грн сам по собі не визначає розмір витрат, який підлягає покладенню на іншу сторону. Враховуючи складність справи, фактичний обсяг та зміст наданої правничої допомоги, час, необхідний для виконання відповідних робіт, а також їх необхідність та співмірність, суд вважає обґрунтованим відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись статтями 137, 141, 258, 259, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Головатюка Івана Миколайовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди задовольнити частково.

Ухвалити у справі №443/750/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення – 22 вересня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів