Суд: Балаклійський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №610/4139/26
Суддя: Стригуненко В. М.
В И Р О К
Іменем України
№ 610/4139/26 № 1-кп/610/277/2026
м. Балаклія22 вересня 2026 року
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
судді: ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця с. Червоний Яр Балаклійського району Харківської області; зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; громадянина України; з професійною освітою; неодруженого; офіційно не працевлаштованого ; учасника бойових дій; з інвалідністю 3 групи; рнокпп НОМЕР_1 ; в силу ст. 89 КК України судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
в с т а н о в и в:
18.04.2026 о 18 години 00 хвилин ОСОБА_4 , керуючи технічно несправним автомобілем «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався автодорогою Шевченкове-Балалклія-Первомайськ-Кегичівка, поблизу населеного пункту Яковенкове Ізюмського району Харківської області, в порушення п. 12.3. Правил дорожнього руху: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», не маючи перешкод технічного характеру, допустив наїзд на автомобіль «Renault Megane» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який стояв попереду для здійснення повороту ліворуч. Внаслідок чого пасажиру автомобіля Volkswagen, ОСОБА_5 , були спричинені тілесні ушкодження: закритий вивих голівки лівої стегнової кістки, закритий багатоуламковий перелом середньої третини правої плечової кістки зі зміщенням, забійна рана ділянки лівого кута ока, тобто середньої тяжкості тілесні ушкодження. Пасажиру автомобіля Renault, ОСОБА_6 , були спричинені тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітини у вигляді переломів 6-7 ребра ліворуч по передньо-пахвовій лінії, тобто середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обвинувачений винуватим себе визнав повністю та визнав вчинення кримінального правопорушення за вказаних обставин.
Під час допиту в суді обвинувачений пояснив, що керував автомобілем з пасажиром ОСОБА_5 . Попереду автомобіль Renault повертав ліворуч, а автомобіль між ними зманеврував, він розгубився і крутнув руля у бік автомобіля Renault та допустив наїзд на нього. Внаслідок ДТП пасажирам обох автомобілів були спричинені тілесні ушкодження.
Виконавши вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчиненні.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого за:
ч. 1 ст. 286 КК України -
порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Тобто, суд, мотивуючи вид та розмір призначеного ним покарання (основного та додаткового), повинен врахувати всі обставини, які мають значення для його призначення.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто, призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме виправленню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність оцінювання представниками судових органів визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду.
Обвинувачений: в силу ст. 89 КК України не судимий; офіційно не працевлаштований; є учасником бойових дій, внаслідок поранень, пов`язаних з захистом Батьківщини, має інвалідність 3 групи; за місцем проживання характеризується в цілому позитивно; не перебуває на обліках у нарколога, психіатра, органі пробації.
Під час досудового розслідування обвинувачений винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення визнав, що свідчить про надання допомоги у встановленні обставин справи, щиро розкаявся, що на підставі ст. 66 КК України визнається обставинами, що пом`якшують покарання.
Відсутні обставини, що обтяжують покарання.
Передбачене ч. 1 ст. 286 КК України кримінальне правопорушення карається штрафом від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Визначаючи вид та розмір покарання суд також враховує конструктивну процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування, сприяння кримінальному провадженню, його визнавальні показання також покладені в основу обвинувачення, вчинене є необережним нетяжким злочином. Потерпілий ОСОБА_5 визнав надання йому допомоги на лікування, відсутність претензій до обвинуваченого, не наполягав на суворому покаранні. Обвинувачений зобов`язався відшкодувати потерпілій ОСОБА_6 витрат на лікування та за завдану шкоду, вона визнала відсутність інших претензій до обвинуваченого, не наполягала на суворому покаранні.
На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням значного кримінального досвіду внаслідок 7 притягнень до кримінальної відповідальності, наявності двох потерпілих від його дій, у т.ч. і об`єктивної неможливості призначити інші види покарань, його необхідно призначити у виді обмеження волі, у мінімальному розмірі санкції, з позбавленням права керувати транспортними засобами також на мінімальний строк, при застосуванні ст. 75, 76 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням, також на мінімальний термін, оскільки він має очевидно незадовільний стан здоров`я, проблеми з опорно-рухомим апаратом, при ходьбі користується ліктьовою милицею, має загальмовані реакції, офіційно не працевлаштований, тривалі поїздки до органу пробації є ускладненими та дорогими, відберуть гроші та час, залишать без можливості заробітку, і покладанням обов`язків, вважаючи саме таке покарання необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, співмірним характеру вчиненого діяння та його наслідкам, внаслідок чого буде ефективним. Більш суворе покарання суд визнає надмірним.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, а їх арешт необхідно скасувати за відсутністю потреби у його продовженні.
Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, стягнути з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 124, 369-378 КПК України,
у х в а л и в:
1)ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, призначити йому покарання - 1 (один) рік обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
2)На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі звільнити, якщо він протягом іспитового строку 1 рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
3)У відповідності до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 : 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
4)Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме з 22.09.2026.
5)Після набрання вироком законної сили речові докази: автомобілі Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_4 , Renault Megane реєстраційний номер НОМЕР_3 , КАМАЗ 5320 реєстраційний номер НОМЕР_5 - повернути їхнім власникам або володільцям, скасувати арешт майна, накладений на них ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 23.04.2026.
6)Процесуальні витрати у сумі 5776,32 гривні - стягнути на користь держави з ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право подати клопотання про помилування, ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua