Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №461/6623/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6623/26

Провадження №3/461/2446/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Павлюк О. В., за участю представника митного органу — Лубоцького Б. І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 30.01.2019, виданий 4637,

за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, -

В С Т А Н О В И Л А :

09.07.2026 близько 16 год. 10 хв. громадянин України ОСОБА_1 автомобілем марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 прямував в напрямку "в`їзд в Україну" з Республіки Польща в Україну, з приватної поїздки, у якості водія, через м/п «Смільниця» Львівської митниці Держмитслужби, обравши формою проходження митного контролю смугу спрощеного митного контролю – «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч.5 ст 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України. У ході проведення усного декларування гр-н., ОСОБА_1 заявив про відсутність будь-яких товарів у транспортному засобі. У ході проведення візуального огляду автомобіля виникла підозра щодо наявності у ньому товару, який є обмежений або заборонений для переміщення через митний кордон України. У зв`язку з цим автомобіль був виведений зі смуги спрощеного митного контролю в спеціально відведене місце для проведення митного огляду. Під час проведення огляду, за допомогою технічних засобів митного контролю (ліхтарика, оглядового дзеркала та викрутки), у вищезазначеному транспортному засобі були виявлені коробки з-під телефонів у стрейч плівці, які містять маркування «iPhone» та зображення телефону, у кількості 115 штук, у 114 з яких всередині наявний мережевий кабель. Вказаний товар «коробки з-під телефонів» переміщувався з приховуванням від митного контролю, а саме за декоративною обшивкою салону автомобіля та під задніми пасажирськими сидіннями. Товар гр-н., ОСОБА_1 не визнав своєю власністю. Таким чином гр-н., України ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а саме з використанням способів, що утруднюють виявлення таких товарів.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ч. 1 ст. 483 МК України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину в інкримінованому правопорушенні визнав, проте зазначив, що не знав, що забороняється перевозити пусті коробки до телефону та що вказані коробки йому не належали.

Представник митниці Лубоцький Б. І. у судовому засіданні протокол підтримав, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Перевіривши матеріали та заслухавши думку учасників справи, вважаю, що у діях ОСОБА_2 наявний склад порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, враховуючи таке.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

Згідно зі ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до положень ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення — це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п.23).

Митний контроль — це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24)

Митні правила — встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України (п.28).

Відповідно до частини 1 статті 366 МК України, двоканальна система — це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

Згідно з частиною 2 статті 366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Згідно з ч.4 ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України, початок проходження громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 6 ст. 366 МК України, громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через «зелений коридор» звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до частини 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: - здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; - надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей. З

Згідно зі ч. 1 ст. 483 МК України, відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Суд встановив, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням способів, що утруднюють виявлення таких товарів, відповідальність за що передбачена у ч. 1 ст. 483 МК України, що доводиться дослідженими у ході розгляду справи нижченаведеними доказами:

- протоколом про порушення митних правил № 1110/UA209000/2026 від 09.07.2026, до якого ОСОБА_1 зауважень не висловив;

- доповідною запискою;

- актом проведення огляду транспортних засобів UA209080/2026/019641 від 09.07.2026 з фототаблицею до нього, відповідно до якого під час проведення огляду, за допомогою технічних засобів митного контролю (ліхтарика, оглядового дзеркала та викрутки), у транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , були виявлені коробки з-під телефонів у стрейч плівці, які містять маркування «iPhone» та зображення телефону, у кількості 115 штук, у 114 з яких всередині наявний мережевий кабель. Вказаний товар переміщувався за декоративною обшивкою салону автомобіля та під задніми пасажирськими сидіннями;

- копіями паспорта ОСОБА_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та контрольного талону;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.07.2026, у яких він зазначає, що він 09.07.2026, перебував у Республіці Польща з особистою метою, та до нього звернувся ОСОБА_3 та запропонував йому перевезти пусті коробки з-під телефонів. У подальшому, ОСОБА_1 сховав паперові коробки у салон, під обшивку, щоб перевезти в Україну непомітно та передати їх власнику;

- описом предметів, вилучених у справі про порушення митних правил № 1110/UA209000/2026 від 09.07.2026;

- висновком Львівського управління експертизи та досліджень СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0750 від 23.07.2026, загальна ринкова вартість товарів у справі про порушення митних правил № 1110/UA209000/2026, станом на 09.07.2026, становить 28 643,40 грн;

- іншими матеріалами справи, що узгоджуються між собою, та знаходяться в об`єктивному зв`язку.

Вищенаведені докази засвідчують факт переміщення товару через митний кордон, порядок проходження митних процедур, вказують на обставини виявлення факту переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням способів, що утруднюють виявлення таких товарів, є належними та допустимими.

У ході розгляду справи не встановлені дані, які ставлять під сумнів достовірність долучених до протоколу наведених вище доказів.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною вказаного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та з поданням органу доходів до митного оформлення документів, що одержані незаконним шляхом та містять неправдиві відомості стосовно товару.

Переміщення товарів з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон: з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 483 МК України, склад вищевказаного правопорушення полягає саме в умисному переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо товарів.

Суд вважає, що досліджені у ході розгляду у суді цієї справи докази є достатніми для ухвалення законного та об`єктивного рішення та належної перевірки доводів учасників процесу, а також доказів у справі. Суд визнає їх такими, що знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з інкримінованим правопорушенням, не спростовані в ході судового розгляду, передбачені як джерела доказування чинним законодавством та зібрані у відповідності процесуальними нормами, відтак суд вважає доведеним факт вчинення особою інкримінованого адміністративного правопорушення.

Суд приходить до висновку про те, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні, тобто вина ОСОБА_1 у цій справі доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а у частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням наведених вище обставин, характеру вчиненого порушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, ступеня його вини, способу вчинення правопорушення, мету призначення стягнення та співрозмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі від 50 відсотків вартості товарів — безпосередніх предметів порушення митних правил, з конфіскацією товарів — безпосередніх предметів порушення митних правил, тобто у межах санкції ч. 1 ст. 483 МКУ.

Згідно зі ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов`язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом для дачі пояснень.

Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.

Відповідно до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

У ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 14’321,70 грн, з конфіскацією товару — безпосереднього предмету порушення митних правил, наведеному у протоколі № 1110/UA209000/2026 від 09.07.2026.

2. Стягнути зі ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 380,12 гривень.

3. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665,60 гривень судового збору.

На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.

Суддя Ольга ПАВЛЮК