Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №461/8230/25 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/8230/25

Провадження №3-в/461/70/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Кротова О.Б., секретар судових засідань Петрушка І.С., за участі:представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Бабій І.М., представника стягувача Львівської митниці - Лубоцького Б.І., розглянувши подання державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Слободи А.П. про роз`яснення постанови суду,

в с т а н о в и в:

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2025 у справі №461/8230/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 % вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме 2 863 630,26 грн, без конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Постановою Львівського апеляційного суду від 09.02.2026 зазначену постанову залишено без змін.

Згідно з постановою Галицького районного суду м. Львова від 09.07.2026 у справі №461/8230/25 задоволено заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Бабій І.М. та розстрочено виконання постанови суду від 11.11.2025 у частині сплати штрафу в розмірі 2 863 630,26 грн на 24 місяці, рівними частинами по 119 317,93 грн щомісячно, починаючи з 29.06.2026 до 29.06.2028; зупинено перебіг строку давності звернення постанови до виконання до закінчення строку розстрочення.

Державний виконавець Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Слобода А.П. 25.08.2026 звернувся в суд із поданням, у якому просить роз`яснити постанову від 09.07.2026 за наданим переліком питань, що стосуються порядку її виконання в межах виконавчого провадження № 80989914.

Зазначене подання державний виконавець обґрунтовує тим, що 14.05.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80989914 на суму 5 727 260,52 грн - подвійний розмір штрафу. В межах цього провадження до боржника ОСОБА_1 застосовувалися заходи примусового виконання, внаслідок чого 22.05.2026 та 21.07.2026 стягнуто та перераховано в рахунок погашення штрафу 14 753,39 грн, 14 863,36 грн і 18 200,00 грн, а також окремо - виконавчий збір у розмірах 1 475,34 грн, 1 820,00 грн і 1 486,34 грн. Виконавче провадження було відкрито на підставі постанови суду про накладення штрафу, однак після цього іншим рішенням суду боржнику надано розстрочку його сплати. У зв`язку з цим він, покликаючись на статті 304, 307 та 308 КУпАП, ставить ряд питань щодо порядку виконання: чи підлягає застосуванню подвійний розмір штрафу, визначений ст. 308 КУпАП; чи має розстрочка змінювати розмір і строки стягнення; як враховувати вже стягнуті суми у межах чинного провадження; чи слід коригувати суму боргу відповідно до нового графіка платежів, а також чи потрібно вносити зміни до виконавчого документа. Таким чином, державний виконавець просить суд роз`яснити порядок виконання постанови з урахуванням нових обставин, щоб уникнути подвійного нарахування та забезпечити правильність подальших дій у виконавчому провадженні.

16.09.2026 до суду надійшли письмові пояснення представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Бабій І.М., у яких викладено позицію щодо меж роз`яснення та щодо кожного з поставлених державним виконавцем питань. Представник зазначає, що подання підлягає розгляду виключно в межах повноважень суду щодо роз`яснення власного рішення, оскільки постановою від 09.07.2026 суд уже визначив спеціальний порядок виконання постанови від 11.11.2025. Постанову від 11.11.2025 не скасовано, проте встановлено інший порядок і строки її виконання. З покликанням на ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», представник наголошує, що рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені рішенням про розстрочку, а тому державний виконавець не може здійснювати виконання без урахування постанови від 09.07.2026. Щодо визначеної у виконавчому провадженні суми 5 727 260,52 грн, представник не заперечує, що ст. 308 КУпАП передбачає стягнення подвійного розміру штрафу в порядку примусового виконання, проте зазначає, що ця норма регулює наслідки несплати штрафу у встановлений законом строк. Оскільки після відкриття виконавчого провадження суд, який постановив рішення, розглянув питання порядку його виконання та надав розстрочку, подальше виконання має здійснюватися з урахуванням установлених судом порядку і строків. Представник вважає, що одночасне виконання боржником графіка та примусове стягнення всієї суми 5 727 260,52 грн, не відповідає суті та меті розстрочки; за умови належного виконання графіка відсутні підстави вважати, що боржник ухиляється від виконання постанови, а до виникнення прострочення за конкретним платежем державний виконавець не може вважати всю залишкову суму такою, строк сплати якої настав. Представник також зазначає, що та обставина, що на момент постановлення рішення від 09.07.2026 виконавче провадження вже перебувало на виконанні, не усуває обов`язку виконувати постанову відповідно до наданої розстрочки, та додатково покликається на пункт 2 частини четвертої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з яким надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення перериває строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Окрім цього, у поясненнях зазначено, що за період дії постанови про розстрочку, боржником ОСОБА_1 згідно з установленим графіком сплачено чотири платежі по 119 317,93 грн, а всього 477 271,72 грн. Також, представник вказує, що стягнуті в межах виконавчого провадження суми 14 753,39 грн, 14 863,36 грн і 18 200,00 грн, а загалом 47 816,75 грн, стягнуто саме в рахунок погашення штрафу, а тому вони підлягають врахуванню при визначенні залишку; їх повторне стягнення або неврахування призвело б до фактичного подвійного стягнення однієї і тієї самої суми. Водночас кошти, стягнуті як виконавчий збір, на думку представника, не є частиною адміністративного штрафу, накладеного постановою від 11.11.2025, та не входять до суми 2 863 630,26 грн і не можуть зараховуватися в рахунок його погашення, а питання виконавчого збору регулюється окремо Законом України «Про виконавче провадження». Щодо заходів примусового виконання представник не стверджує про автоматичне припинення дії арештів унаслідок надання розстрочки, проте вважає, що після постановлення рішення про розстрочку, державний виконавець зобов`язаний привести виконавче провадження у відповідність до нового порядку виконання, а застосовані заходи не можуть використовуватися для фактичного обходу розстрочки та дострокового стягнення всієї суми. Щодо розміру останнього платежу представник погоджується, що 24 платежі по 119 317,93 грн становлять 2 863 630,32 грн, тобто на 0,06 грн перевищують загальний розмір штрафу, і зазначає, що за умови сплати 23 платежів по 119 317,93 грн та з урахуванням раніше стягнутих 47 816,75 грн розмір останнього платежу має становити 71 501,12 грн. Окрім цього, представник зазначає, що державний виконавець фактично просить суд вирішити низку питань щодо подальшої організації виконавчого провадження, тоді як роз`яснення рішення не повинно перетворюватися на зміну його змісту або постановлення нового рішення; питання щодо конкретних виконавчих дій, способу реалізації арешту та порядку розподілу виконавчого збору мають вирішуватися державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» або шляхом оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Представник просить урахувати наведені пояснення під час розгляду подання.

Під час розгляду подання представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Бабій І.М. надала суду пояснення аналогічні, викладеним письмово.

Представник Львівської митниці Лубоцький Б.І. в судовому засідання підтримав подання державного виконавця в частині роз`яснення постанови суду.

Державний виконавець Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Слобода А.П. в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду подання.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали подання та матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Відповідно до статті 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Оскільки постанову від 09.07.2026 постановлено Галицьким районним судом м.Львова, на підставі статті 304 КУпАП та статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», усунення неясності власного судового рішення, яка перешкоджає органу примусового виконання здійснювати виконавчі дії, охоплюється наведеною нормою, а тому подання підлягає розгляду по суті.

Разом з тим, судове рішення про роз`яснення постанови не може змінювати або доповнювати його зміст, вирішувати нові вимоги, встановлювати нові обставини чи підміняти собою повноваження державного виконавця, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

З огляду на наведене, подання підлягає задоволенню лише в тій частині, в якій за наведених вище обставин поставлені питання стосуються дійсної неясності постанови від 09.07.2026, і не підлягає задоволенню в частині питань, які стосуються організації виконавчого провадження та вирішуються державним виконавцем самостійно.

Щодо чинності постанови від 11.11.2025 та виконавчого документа (питання державного виконавця у поданні 1, 10).

Постановою від 09.07.2026 постанову від 11.11.2025 не скасовано і не змінено в частині розміру накладеного стягнення, а розстрочено виключно виконання цієї постанови в частині сплати штрафу. Відтак постанова від 11.11.2025 залишається чинною, є виконавчим документом і підлягає виконанню, однак її виконання в період дії розстрочки здійснюється в частинах та у строки, визначені постановою від 09.07.2026.

Щодо обсягу виконання та застосування статті 308 КУпАП (питання державного виконавця у поданні 2, 4, 5).

Постановою від 09.07.2026 розстрочено виконання постанови від 11.11.2025 саме в частині сплати штрафу в розмірі, визначеному цією постановою, – 2 863 630,26 грн. Іншого розміру стягнення суд не встановлював і встановити не міг, оскільки розстрочка є способом зміни порядку і строків виконання судового рішення та не змінює розміру накладеного адміністративного стягнення.

Провадження у справах про порушення митних правил, а також виконання постанов, винесених у таких справах, здійснюються відповідно до Митного кодексу України, а в частині, що ним не регулюється, – відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (стаття 487 Митного кодексу України). Порядок примусового виконання постанови митного органу або суду (судді) про накладення штрафу за порушення митних правил визначено статтею 540 Митного кодексу України, яка є спеціальною нормою щодо виконання постанов у справах про порушення митних правил і стягнення штрафу в подвійному розмірі не передбачає.

Окрім цього, стаття 308 КУпАП пов`язує стягнення подвійного розміру штрафу виключно з фактом несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП.

Постановою від 09.07.2026 суд змінив строк виконання постанови від 11.11.2025, установивши графік сплати штрафу рівними частинами по 119 317,93 грн щомісячно, починаючи з 29.06.2026 до 29.06.2028. За таких обставин, доки боржник дотримується встановленого судом графіка, факт несплати штрафу у визначений судом строк відсутній, а отже, відсутня й підстава для стягнення штрафу в подвійному розмірі.

Таким чином, на виконання постанови від 11.11.2025 з урахуванням розстрочки, наданої постановою від 09.07.2026, з ОСОБА_1 підлягає стягненню штраф у розмірі 2 863 630,26 грн – за вирахуванням сум, фактично сплачених ним та стягнутих у межах виконавчого провадження і зарахованих у рахунок погашення штрафу, – а не 5 727 260,52 грн.

Разом з тим, вчинення конкретних дій, спрямованих на приведення виконавчого провадження № 80989914 у відповідність до встановленого судом порядку виконання, у тому числі внесення відповідних відомостей про суму боргу, належить до компетенції державного виконавця та здійснюється ним самостійно в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Щодо поширення розстрочки на виконавче провадження та обсягу примусового стягнення (питання державного виконавця у поданні 3, 6).

Розстрочка є способом зміни порядку виконання судового рішення і стосується виконання постанови від 11.11.2025 незалежно від того, здійснюється воно добровільно чи примусово. Виконавче провадження № 80989914 відкрито з виконання саме цієї постанови, а тому встановлений судом графік є обов`язковим і в межах цього провадження. Та обставина, що на момент постановлення рішення про розстрочку виконавче провадження вже перебувало на виконанні, цього висновку не змінює.

Наслідком розстрочки є те, що до настання визначеного графіком строку сплати відповідна частина штрафу не вважається простроченою і не може бути примусово стягнута. Такий висновок прямо випливає зі змісту постанови від 09.07.2026, якою боржника попереджено про направлення постанови до органу державної виконавчої служби для примусового виконання та стягнення несплаченої суми штрафу саме в разі несплати чергового платежу.

Водночас, роз`яснюю, що встановлений постановою від 09.07.2026 графік платежів розпочинається з 29.06.2026, тобто з дати, що передує даті постановлення цього рішення. Це означає, що строк сплати чергових платежів, визначених графіком, обчислюється від 29.06.2026, а платежі, строк сплати яких настав до дня постановлення постанови від 09.07.2026, вважаються такими, строк сплати яких настав.

Щодо зарахування вже стягнутих та сплачених коштів (питання державного виконавця у поданні 7, 8, 9).

Кошти в розмірах 14 753,39 грн, 14 863,36 грн і 18 200,00 грн, а загалом 47 816,75 грн, стягнуто з боржника ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 80989914 у рахунок погашення того самого штрафу, виконання якого розстрочено постановою від 09.07.2026. Незарахування цих сум означало б повторне стягнення однієї й тієї самої частини адміністративного стягнення, що є неприпустимим.

Окрім цього, в рахунок виконання встановленого судом графіка зараховуються суми, сплачені боржником добровільно на виконання цього графіка.

Разом з тим, визначення конкретного розміру несплаченого залишку штрафу станом на певну дату є питанням факту, яке залежить від усіх фактично здійснених боржником платежів і стягнутих сум та змінюється протягом строку розстрочення. Таке питання не є предметом роз`яснення судового рішення і вирішується державним виконавцем на підставі відповідних платіжних документів.

З огляду на наведене, суд роз`яснює лише порядок його визначення: несплачений залишок штрафу становить різницю між загальним розміром штрафу – 2 863 630,26 грн та сукупністю всіх фактично сплачених боржником і стягнутих у межах виконавчого провадження сум, зарахованих саме в рахунок погашення штрафу.

Щодо розміру останнього платежу (питання державного виконавця у поданні 15).

Загальний розмір штрафу є незмінним і становить 2 863 630,26 грн, тоді як 24 платежі по 119 317,93 грн становлять 2 863 630,32 грн, тобто на 0,06 грн більше. Графік платежів не може передбачати сплату суми, більшої за розмір накладеного стягнення.

З огляду на наведене, останній платіж за встановленим судом графіком не є фіксованим і визначається як різниця між загальним розміром штрафу – 2 863 630,26 грн та сукупністю всіх фактично сплачених боржником і стягнутих у межах виконавчого провадження сум, зарахованих у рахунок погашення штрафу, станом на дату його сплати. Відповідно, розмір останнього платежу зменшується також на суми, стягнуті в межах виконавчого провадження понад установлений графіком розмір чергових платежів.

Щодо решти питань (питання державного виконавця у поданні 11, 12, 13, 14).

Питання застосування, збереження, зміни чи скасування заходів примусового виконання, у тому числі арештів коштів і майна боржника, а також нарахування, стягнення та розподілу виконавчого збору врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» і вирішуються державним виконавцем самостійно в межах його компетенції. Ці питання не стосуються змісту постанови суду від 09.07.2026, а тому предметом її роз`яснення бути не можуть. У разі спору рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з цих питань підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст. 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, –

п о с т а н о в и в:

Подання державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Слободи Андрія Петровича про роз`яснення постанови суду - задоволити частково.

Роз`яснити постанову Галицького районного суду м. Львова від 09.07.2026 у справі № 461/8230/25, а саме:

- постанова Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2025 у справі № 461/8230/25 не скасована, залишається чинною та підлягає виконанню; розстрочці підлягає сплата накладеного штрафу в розмірі 2 863 630,26 грн, а виконання цієї постанови в період дії розстрочки здійснюється в частинах та у строки, визначені постановою від 09.07.2026;

- на виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2025 з урахуванням наданої розстрочки, з ОСОБА_1 підлягає стягненню штраф у розмірі 2 863 630,26 грн; за умови дотримання боржником установленого судом графіка платежів підстави для стягнення штрафу в подвійному розмірі (5 727 260,52 грн) відсутні;

- розстрочка, визначена постановою від 09.07.2026, поширюється на виконання постанови суду від 11.11.2025 у межах виконавчого провадження № 80989914, відкритого 14.05.2026;

- до настання визначеного графіком строку сплати чергового платежу відповідна частина штрафу не є простроченою; примусовому стягненню підлягають лише ті платежі, строк сплати яких настав і які не сплачені боржником. Строк сплати чергових платежів обчислюється відповідно до встановленого судом графіка, починаючи з 29.06.2026;

- кошти, стягнуті з ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 80989914 у рахунок погашення штрафу в розмірах 14 753,39 грн, 14 863,36 грн та 18 200,00 грн, а загалом 47 816,75 грн, а також суми, сплачені боржником на виконання встановленого судом графіка, зараховуються в рахунок виконання цього графіка. Несплачений залишок штрафу становить різницю між загальним розміром штрафу – 2 863 630,26 грн та сукупністю всіх фактично сплачених і стягнутих сум, зарахованих у рахунок погашення штрафу;

- останній платіж за встановленим судом графіком визначається як різниця між загальним розміром штрафу – 2 863 630,26 грн та сукупністю всіх фактично сплачених і стягнутих сум, зарахованих у рахунок погашення штрафу, станом на дату сплати останнього платежу.

У задоволенні решти вимог подання – відмовити.

Постанова остаточна і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ольга КРОТОВА