Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №941/803/26 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокуселище ПетровеСправа № 941/803/26

Провадження № 2/941/758/26

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Больбот А. Ю.

за участю: секретаря судового засідання - Больбот Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Петрове Олександрійського району Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» в електронній формі, через систему «Електронний суд», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1355477 від 25.12.2023 у розмірі 106498,66 грн., а також судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.12.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1355477шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника

№ НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

15.07.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та було укладено договір факторингу № 01.02-23/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-23/25 від 15.07.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1355477 від 25.12.2023 складає: 106498,66 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором № 1355477 від 25.12.2023 становить: заборгованість за сумою кредиту – 12311,99 грн.; заборгованість по відсотках – 94186,67 грн.; пеня, штраф – 0,00 грн.; загальна заборгованість - 106498,66 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд справи призначено на 21.09.2026.

Цією ж ухвалою роз`яснено відповідачу порядок подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Представник відповідача до суду подав відзив на позовну заяву, яким прохав суд у задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів» про те, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором та на положення Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, який не може перевищувати 1 %.

Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.12.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1355477, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на картковий рахунок у розмірі 16000,00 грн., строком на 345 днів, стандартна процентна ставка становить 2,5 % на день. Договір підписано електронним підписом позичальника, що був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора К802, час підписання: 25.12.2023 о 09:36:01.

Відповідно до Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної карти № 4314140208356441, яку позичальник вказав при оформленні позики. Перерахування коштів підтверджується листом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК» за № 20250814-613 від 14.08.2025, що включено до реєстру платіжної інфраструктури НБУ.

15.07.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС», було укладено договір факторингу № 01.02-23/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-23/25, заборгованість відповідача за за кредитним договором № 1355477 від 25.12.2023 станом на дату складання позовної заяви становить 106498,66 грн., яка складається із:

12311,99 грн. - заборгованість за основним боргом;

94186,67 грн. - заборгованість по відсотках.

0,00 грн. - заборгованість за пенею.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було надано докази того, що відповідач ОСОБА_1 отримав суму кредиту, та неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання з виплати кредиту. Крім того, позивачем було надано детальний розрахунок заборгованості відповідача, з якого вбачається, що відповідач частково погасив тіло кредиту у розмірі 3688,01 грн. та відсотки у розмірі 11512,00 грн.

Доказів на користь того, що відповідачем було погашено вищевказані суми заборгованості, до суду надано не було. Договір кредиту у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

Встановлено, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав договір

№ 1355477 від 25.12.2023, однак умови договору порушив, що не спростовано відповідачем.

Отже, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення ним зобов`язання щодо їх повернення.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Таким чином, ТОВ «СВЕА ФІНАНС», набувши статусу нового кредитора у Договорі про надання споживчого кредиту № 1355477 від 25.12.2023, отримало право пред`явлення грошової вимоги до відповідача про погашення наявної в нього заборгованості за вказаним договором.

Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо стягнення процентів, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором

№ 1355477 від 25.12.2023 по несплаченим процентам у загальному розмірі 94186,67 грн., що нараховані відповідно до кредитного договору.

Суд не погоджується з розміром процентів за користування кредитом, які просить стягнути позивач, з таких підстав.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

22.11.2023 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, та яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до ст. 8 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», з відповідними змінами, внесеними Законом №3498-ІХ, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

В той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (25.12.2023 - 22.04.2024); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (23.04.2024-20.08.2024).

Позикодавець, не зважаючи на набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, не привів умови вказаного договору у відповідність до вимог чинного законодавства в частині нарахування щоденної процентної ставки і продовжив нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірах, що перевищували максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки, визначений законодавством.

З огляду на викладене, дії позикодавця безумовно порушували права відповідача порівняно з іншими споживачами фінансових послуг, а положення кредитного договору в частині нарахування щоденної відсоткової ставки були несправедливими, а тому при вирішенні даного спору розмір заборгованості за процентами підлягає зміні з урахуванням положень законодавства.

За зробленим судом розрахунком з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» необхідно стягнути заборгованість за процентами в сумі 73502,89 грн.

Такий розмір заборгованості за процентами складається з:

процентів нарахованих позивачем за період з 25.12.2023 по 22.04.2024 включно, що становить 38290,60 грн.;

процентів нарахованих судом за процентною ставкою 1,5 % в період з 23.04.2024 по 20.08.2024 включно в сумі 22161,58 грн. ((16000,00 грн. тіла кредиту - 3688,01 грн. погашеного тіла кредиту) ? 1,5% ? 120 днів);

процентів нарахованих судом за процентною ставкою 1 % в період з 21.08.2024 по 04.12.2024 включно в сумі 13050,71 грн. (12311,99 грн. ? 1% ? 106 днів);

що в загальному розмірі становить суму 73502,89 грн.

З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором

№ 1355477 від 25.12.2023, який був укладений між відповідачем та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», як в обумовлені договором строки, та враховуючи відсутність відомостей про те, що відповідач на час розгляду справи виконав свої зобов`язання за договором перед позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягають до часткового задоволення та стягнення заборгованості в сумі 85814,88 грн., яка складається із 12311,99 грн. основного боргу за тілом кредиту та 73502,89 грн. процентів за користування кредитними коштами.

Твердження представника відповідача про те, що розмір нарахованих відсотків є завищений та несправедливий у розумінні ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», та суперечить принципам розумності і справедливості, встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції), тоді як відповідно до постанови ВП від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 - суд за певних умов може зменшити загальний розмір неустойки, штрафу та процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, не беруться судом до уваги, оскільки такі вимоги позивачем не заявлялися, а проценти про стягнення яких заявлено у позові нараховані на підставі ст.1048 ЦК України, відповідно до умов договору, в межах строку кредитування, а не відповідно до ст.625 ЦК України - за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Умови кредитного договору є чіткими та зрозумілими. Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, а отже вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі № 127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

Щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог ч.1 та ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору становлять 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 419 від 26.05.2026.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2144,83 грн. (85814,88 грн. ? 106498,66 грн. ? 100 % = 80,56 % задоволених позовних вимог; тому 2662,40 грн. ? 80,56 % ? 100 % = 2144,83 грн.).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 634, 638, 641, 642, 1048, 1049, 1050, 1054, 1082 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_3 , МФО 300528) заборгованість за договором № 1355477 від 25.12.2023 у розмірі 85814,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_3 , МФО 300528) судовий збір у розмірі 2144,83 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя А.Ю. Больбот