Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №943/1494/26 — Буський районний суд Львівської області

Суд: Буський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №943/1494/26

Суддя: Шендрікова Г. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/1494/26

Провадження №3/943/506/2026

17 вересня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Шендрікова Г.О. розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від ВП №2 Золочівського Р ВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , протягом року до адмінвідповідальності притягувався,

за ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 735395 від 02.08.2026 гр. ОСОБА_1 02 серпня 2026 року о 16 год. 55 хв. на а/д Т1806 об`їзна дорога міста Буськ Золочівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки Коvі 300 д.н.з. б/н, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд порушника на стан сп`яніння, проводився з застосуванням приладу Драгер, результат тесту 1,45 %, тест № 113, чим порушив вимоги п. 2.9 «а», вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 735405 від 02.08.2026 гр. ОСОБА_1 02 серпня 2026 року о 16 год. 55 хв. на а/д Т1806 об`їзна дорога міста Буськ Золочівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки Коvі 300 д.н.з. б/н, на вимогу працівників поліції про зупинку ТЗ, завчасно поданої звукової сирени та проблискових маячків, червоного та синього кольорів, не зупинився, транспортний засіб було зупинено шляхом переслідування, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Постановою судді від 17.09.2026 вищевказані справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 були об`єднані в одне провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Правопорушник не з`явився в судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи. Про причину своєї неявки до суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, обставини вказані в протоколі не спростував, а тому на підставі ст. 268 КУпАП справу розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

На підставі ст. 252 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повномуі об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ст. 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. 2.10А Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 735405 від 02.08.2026 ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції про зупинку ТЗ, завчасно поданої звукової сирени та проблискових маячків, червоного та синього кольорів, не зупинився, транспортний засіб було зупинено шляхом переслідування, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП. Водночас правова кваліфікація дій особи у протоколі визначена за ст. 122-4 КУпАП, передбачена частиною першою статті 122-2 КУпАП.

Наведені розбіжності щодо правової кваліфікації інкримінованого особі діяння унеможливлюють однозначне встановлення суті обвинувачення та перевірку правильності складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд не може самостійно встановлювати склад адміністративного правопорушення та обставини його вчинення, та розглядає справу лише в межах складу адміністративного правопорушення, який зазначений в протоколі.

Оцінивши в сукупності усі докази, наявні у матеріалах справи, вважаю, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченогост. 122-4 КУпАП, не підтверджений належними і допустимими доказами при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді, тому провадження у справі підлягає закриттю.

Щодо вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд приходить до висновку, що діяння ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне порушення серії ЕПР1 № 735395 від 02.08.2026, рапортом інспектора СРПП ВП № 2 Золочівського РВП ГУ НП У Л/о. Крім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адміністративних правопорушень доводиться долученими до протоколу матеріалами відеофіксації правопорушення (диск CD-R), що не спростовані ОСОБА_1 .

Оцінюючи вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень. Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

За змістом ст. 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосування з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.

При обранні виду та розміру стягнення судом враховано характер скоєного правопорушення, особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, у зв`язку з чим суддя вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.17,23,33,36,38,40-1,ч.1ст.122-2,ч.1ст.130,221,283-285 КУпАП, суд —

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 122-4 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районнийсуд Львівської області.

Суддя Г. О. Шендрікова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua