Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №395/1754/26 — Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1754/26

Провадження № 1-кп/395/110/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 рокум. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в залі судових засідань Новомиргородського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження № 1-кп/395/110/2026, що зареєстроване в ЄРДР 21.07.2026 року за № 12026121250000159 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомиргород, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, працюючого столярем у ФОП ОСОБА_4 , неодруженого, що має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такий, що немає судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає сам за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, ігноруючи загальноприйняті норми сімейного побуту, в період часу з травня 2025 року до кінця липня 2026 року, ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем проживання за вищевказаною адресою, вчиняв стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_8 , з якою останній перебував у сімейних відносинах, домашнє насильство, що виражалося у висловлюванні на її адресу образ нецензурною лайкою та своєю поведінкою завдав їй психологічну травму. За вчинення своїх протиправних дій, ОСОБА_7 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, передбаченою ч.ч. 1-3 ст. 173-2 КУпАП. В подальшому Новомиргородським районним судом Кіровоградської області, після розгляду адміністративних справ за вчинення домашнього насильства, винесено постанови від 08.07.2025 року, 31.07.2025 року, 30.10.2025 року, за три факти вчинення домашнього насильства, де ОСОБА_7 визнано винним у вчинені вказаних адміністративних правопорушень.

Незважаючи на це, ОСОБА_7 продовжив свої умисні систематичні дії, направлені на вчинення домашнього насильства стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_8 , та вчинив злочин при наступних обставинах.

Так, 14 серпня 2026 року, близько 23:00 години вечора, ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно. грубо висловлювався на адресу ОСОБА_8 нецензурною лайкою, ображав, що виразилося у психологічному насильстві.

У процесі підготовчого судового засідання прокурор заявила клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_7 та прокурором, та відповідно надала саму письмову угоду.

Обвинувачений ОСОБА_7 в ході розгляду у справі свою вину визнав повністю, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання, розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Захисник не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості та просив призначити ОСОБА_7 узгоджену міру покарання.

Потерпіла в судовому засіданні не заперечувала про затвердження угоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Суд, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 07 вересня 2026 року, ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробовуванням з встановленням іспитового строку, поклавши на нього обов`язки у відповідності до ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Крім того, враховуючи систематичність вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 домашнього насильства щодо потерпілої, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, необхідно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 обмежувальні заходи, передбачені ч. 1 ст. 91-1 КК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 475 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 09 вересня 2026 року, що укладена між прокурором ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12026121250000159.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку у 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_7 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Застосувати до ОСОБА_7 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників у порядку п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України на строк 3 місяці.

Контроль за виконанням засудженим ОСОБА_7 , до якого застосовано обмежувальні заходи, покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання засудженого.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід до ОСОБА_7 не застосовувати.

Вирок може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Новомиргородський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор відповідно має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому, захиснику, прокурору та потерпілій.

Суддя ОСОБА_1