Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №404/10647/25 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/10647/25

Номер провадження 3/404/2793/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року суддя Фортечного районного суду м. Кропивницького Поступайло Володимир Васильович, за участі секретаря Клочко А.Д., захисника Терещенка Д.В., розглянувши матеріали справи стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2026 о 01 год. 31 хв. ОСОБА_1 за адресою: вул.Межовий бульвар, 11, м.Кропивницький, керував транспортним засобом «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя) та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

До суду під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином. Захисник Терещенко Д.В. просив здійснювати судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 .

Положеннями ч.1 ст.277 КУпАП визначено п`ятнадцятиденний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення. Згідно з вимогами ч.1 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ за ч.1 ст.130 КУпАП не є обов`язковою. Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП.

Захисник Терещенко Д.В. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення, про що також подав до суду відповідне клопотання вх.№44835 від 22.09.2026.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суть та обставини вчинення якого викладені к протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №468980 від 30.09.2025, підтверджується такими доказами:

– направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.09.2025 (а.с.2);

– довідкою про отримання особо посвідчення водія на право керування транспортним засобом (а.с.3);

– відеозаписами події (а.с.4).

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання у справі відсутні та судом не встановлені, будь-якої зацікавленості поліцейських під час провадження у справі не встановлено.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Нормами ч.1 ст.266 КУпАП визначено, що оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі – Інструкції) передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до положень п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджено Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З огляду на положення вказаних нормативно-правових актів, дії поліцейських, які пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я у зв`язку із наявністю відповідних ознак сп`яніння відповідали вимогам законодавства, а ОСОБА_1 , відмовляючись від проходження такого огляду, порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Будь-які об`єктивні причини, умови крайньої необхідності, які б вказували на поважність невиконання ОСОБА_1 , як водієм, своїх обов`язків, передбачених вказаною нормою, суду не повідомлено.

Доводи сторони захисту щодо спонукання ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, відсутність підстав для його проведення, здійснення адміністративного провадження з порушенням вимог КУпАП, та інші аргументи, спростовуються долученими доказами та не містять підтвердження таких істотних порушень законодавства і прав ОСОБА_1 , які б давали підстави вважати зібрані докази недопустимими. Відсутність частини відеозаписів з нагрудних камер поліцейських не стосується процедури фіксування відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та не може тягнути визнання відеозаписів недопустимими доказами.

Понад усе, долучені відеозаписи містять безумовні об`єктивні відомості які підтверджують:

– факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин;

– факти виявлення поліцейськими ознак наркотичного сп`яніння та пропозиції пройти у зв`язку з цим огляд на стан наркотичного сп`яніння;

– факт добровільної, без будь-якого примусу відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння та роз`яснення поліцейськими наслідків цього.

Такі обставини і становлять усі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та не спростовані стороною захисту.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що аргументи захисника Терещенка Д.В. щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення спростовані сукупністю досліджених доказів, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом, оскільки він як особа, яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Окрім того, 14.01.2026 захисник Терещенко Д.В. заявив клопотання вх.№1745 про залучення та допит як свідка поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП, що склав протокол про адміністративне правопорушення, – сержанта поліції Довбиша Є.А., у задоволенні якого суд вважає за необхідне відмовити з огляду на наступне.

Розділом Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, визначено особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП. Так, згідно з пунктом 7 вказаного розділу Інструкції не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. На переконання суду поліцейський ОСОБА_2 в межах визначених законодавством повноважень виклав встановлені ним під час провадження у справі факти та обставини у протоколі про адміністративне правопорушення, тому є зацікавленою у результаті розгляду справи особою, та не може бути допитаний як свідок у цьому провадженні.

Однак, враховуючи, що КУпАП не містить прямої заборони допитувати поліцейських як свідків у провадженні про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати сформульований практикою ЄСПЛ (зокрема у п.158 рішення у справі «Муртазалієва проти Росії» (заява № 36658/05) трискладовий тест для дотримання загальної справедливості судового провадження під час вирішення питання про можливість допиту свідків. Так ЄСПЛ сформував чіткий тест для оцінки того, чи призвела відмова допитати свідка захисту до порушення права на справедливий суд: 1) достатня аргументація та належність (релевантність) – чи було клопотання захисту достатньо обґрунтованим і чи стосувалося воно предмета обвинувачення; 2) значущість показань – чи могли показання цього свідка суттєво вплинути на результат провадження або сприяти встановленню істини; 3) дії національних судів – чи надали суди достатні та вмотивовані обґрунтування відмови у задоволенні клопотання.

З огляду на викладене, суд, визнавши досліджені докази достатніми, поза розумним сумнівом встановив усі обставини, які є предметом доказування, відтак з урахуванням практики ЄСПЛ не вважає, що допит як свідка поліцейського ОСОБА_2 може спростувати встановлені судом обставини правопорушення та суттєво вплинути на результат провадження.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення згідно з вимогами ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу винного, зважаючи на те, що ч.1 ст.130 КУпАП визначено безальтернативне стягнення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 , як на особу, яка керувала транспортним засобом та була водієм, стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.33, 40-1, 130 ч.1, 283, 284, 285 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 грн. 60 коп.

Штраф підлягає сплаті не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Фортечний районний суд м. Кропивницького.

Суддя Фортечного районного суду

м. Кропивницького В.В. Поступайло