Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №336/1661/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1661/26

Провадження №: 3/336/1111/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна,з участю особи,що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Полулях Сергія Юрійовича,розглянувши справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 ,не працює,РНОКПП НОМЕР_1

про скоєння адміністративного правпорушення,передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП,-

встановила:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 582620 ,складеного відносно ОСОБА_1 ,04.02.2026 р.о 10 годині 09 хвилин у м.Запоріжжі по вул.Бочарова 1 він керував автомобілем Renault Trafic номерний знак НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння,чим порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 по суті порушення пояснення не надав (а.с.1).

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 не визнав винуватості у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Пояснив,що 04.02.2026 р.у м.Запоріжжі по вул.Бочарова 1 він дійсно керував автомобілем Renault Trafic номерний знак НОМЕР_3 ,був тверезим,але змерз та через підвищений тиск погано почувався. Виконав вимогу поліцейського про зупинку,під час спілкування останній висловив своє припущення,що ОСОБА_2 напідпитку,проти чого ОСОБА_2 заперечував. На вимогу поліцейського на місці зупинки транспортного засобу пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням приладу Drager 6820,результат якого виявив 1,04%,протокол тестування підписав без зауважень як юридично неосвічена особа,не розуміючи наслідків,хоча зауважив,що не розуміє змісту процедури огляду ,право звернутись на огляд у закладі охорони здоров`я йому не роз`яснили. Вважає,що виявлений за допомогою приладу Drager 6820 вміст алкоголю 1,04% не підтверджує перебування у стані алкогольного сп`яніння,оскільки цей прилад був застосований з порушенням правил експлуатації .В цей же день він за власною заявою протягом 2-х годин після зупинки поліцейськими звернувся до медичного закладу,де пройшов повний огляд у лікаря-нарколога та отримав висновок,що ознак сп`яніння не виявлено. Просив закрити провадження у справі за відсутності події адміністративного правопорушення.

Захисник Полулях С.Ю.вважає,що у матеріалах справи відсутні докази,які поза розумним сумнівом доводять факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за вказаних у протоколі обставин у стані алкогольного сп`яніння,з цих підстав просив провадження у справі відносно його підзахисного закрити відповідно до п.1 ст.247 КУпАП. Посилався на те,що процедура огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу водію не була роз`яснена,що підтверджено відеозаписом, ОСОБА_1 як юридично не обізнаний не розумів змісту процедури та її наслідків,технічний прилад для проведення огляду був використаний з порушенням правил експлуатації,на що вказує різниця у температурі навколишнього середовища,зафіксована приладом на рівні +5*,тоді як за даними sinoptik.ua вона дорівнювала від -12*до -10*,що є суттєвим та вказує на недійсність результатів такого огляду,проведеним у цей ж день оглядом водія у медичному закладі зафіксовано відсутність ознак сп`яніння.

Всебічно вивчивши матеріали справи,з урахуванням досліджених доказів,суддя встановив, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення,яке ставиться йому за провину,за стандартом доказування «поза розумним сумнівом» свого підтвердження не знайшла,з огляду на таке.

Як випливає із ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., кожна людина, звинувачена в скоєнні кримінального злочину, вважається невинуватою до тих пір, поки його провина не доведена відповідно до закону. Кожна людина при визначенні його громадянських прав і обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і неупередженим судом.

Обов`язком суду є забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення,які мають ознаки злочину»,залежно від ступеня їх суспільної небезпеки(рішення у справі «Лутц проти Німеччини»,»Отцюрк проти Німеччини»,»Девеєр проти Бельгії»,»Адольф проти Австрії» та інші),отже,адміністративне обвинувачення має бути доведено державою ,в особі уповноважених на те посадових осіб,а тому особа,яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Правопорушення,за яке ОСОБА_1 притягується до відповідальності (ч.1 ст.130 КУпАП) ,з урахуванням практики Європейського суду з прав людини («тест Енгеля») є видом відповідальності,який відповідно до цілей Конвенції вважається кримінальним.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ст.9 Конституції України,ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР ратифікована Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод.(далі - Конвенція).

Таким чином, з моменту ратифікації Конвенції Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов`язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю.

З наведеного витікає,що рішення суду буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою,суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання) «поза розумним сумнівом»,який означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду,виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, – є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Подібне роз`яснення зазначеного принципу надає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини,зокрема,у п.54 рішення від 06.12.2007 р.у справі «Козинець проти України».

Згідно вимог ч. 1 ст. 245, ст. 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність,зокрема, за керування транспортним засобом особою,яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням(проступком)визнається протиправна,винна (умисна,необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок,власність,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні,яка підтверджена належними доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

З відеозапису, який міститься в матеріалах справи (а.с.8) вбачається, що працівники поліції рухалися за транспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 та зупинили вказаний транспортний засіб на проїзній частині вул.Бочарова. Надалі, у процесі спілкування з ОСОБА_1 , поліцейський висловив підозру про керування останнім автомобілем в стані алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або ж в медичному закладі. При цьому, працівником поліції лише висловлено припущення про перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння двічі: 0 10.12 год.з посиланням на запах алкоголю з порожнини рота та мляву мову,а після заперечень збоку водія - посиланням на запах алкоголю з порожнини рота та мляву мову,тремтіння пальців рук.

Так, відповідно до вимог п.3 Розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

При розгляді справи встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння не вказані, а у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що огляд проведений у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота ,млява мова,тремтіння пальців рук.

Суддя ставить під обґрунтований сумнів наведені ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки стан алкогольного сп`яніння повністю заперечується стороною захисту за обставин, наведених у протоколі, та із дослідженого відеозапису події вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці. Зокрема із оглянутого відеозапису не вбачається тремтіння рук, мова ОСОБА_1 є чітка і зрозуміла, а його поведінка повністю відповідає обстановці.

Крім цього, згідно вимог КУпАП працівники поліції зобов`язані були роз`яснити водієві порядок та спосіб здійснення огляду на стан алкогольного сп`яніння, в тому числі подальший порядок дій після проходження огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних приладів (висловити згоду, в разі висловлення незгоди прослідувати до медичного закладу для повторного проведення огляду).

Як вбачається з долучених відеозаписів, працівники поліції в безальтернативній формі після огляду ОСОБА_1 з використанням приладу Drager одразу повідомили останнього, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, при цьому жодним чином не роз`яснили прав згідно ст.266 КУпАП про можливість проходження повторного огляду в медичному закладі для усунення будь-яких сумнівів перебування його в стані алкогольного сп`яніння.

З долучених до матеріалів справи доказів, зокрема роздруківки чеку Drager ALCOTEST 6820, прилад ARHJ-0263 (аркуш справи 3), із зазначенням прізвища особи,що тестують: ОСОБА_1 , акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів без дати (аркуш справи 4) видно,що результат тесту на стан алкогольного сп`яніння стосовно ОСОБА_1 становить 1,04 проміле.Також приладом афіксована температура +5*.

Під час ознайомлення з результатами огляду приладом Drager,розміщеними на паперовому носії, ОСОБА_1 заявив,що не знає,що цей результат означає(10.22 год.відеозапису),надалі висловив незгоду з тим,що перебуває у стані сп`яніння(о 10.28 год.),незважаючи на це,йому було запропоновано підписати протокол тестування без зауважень з посиланням на те,що наразі працівниками поліції не приймається рішення про стягнення з водія штрафу,а свої заперечення водій зможе висловити в суді(10.30 год.відеозапису).

Таким чином, у порушення вимог Інструкції, працівники поліції не роз`яснили водію ОСОБА_1 порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, наслідки проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу , а також не забезпечили можливість проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у разі незгоди водія із результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу згідно із вимогами п.7 Розділу I Інструкції, відповідно до яких: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Посилання сторони захисту на невідповідність температури, зафіксованої у роздруківці приладу Drager 6820 також є слушними.

Алкотестер Drager Alcotest 6820 є портативним приладом, що гарантує швидкий і точний аналіз алкоголю у видихуваному повітрі. Управління відбором проб здійснюється за рахунок мікропроцесора. Швидка селективна реакція електрохімічного сенсора на алкоголь.

Згідно опису функцій і можливостей приладу Drager Alcotest 6820,розміщених у загальному доступі(https://medmag.ua/ua/krasota-i-zdorove/alkotestery/alkotester-drager-alcotest-6820),робоча температура приладу: від -5°С до +50°С при відносній вологості від 10 до 100 % без утворення конденсату, атмосферний тиск від 600 до 1400 гПа, температура при зберіганні від -40 до +70°С.

В ході судового розгляду встановлено, що температура, яка зафіксована роздруківкою приладу Drager Alcotest 6820 (а.с.3) не відповідала дійсності, оскільки, з інформаційного джерела sinoptik.ua вбачається, що у м.Запоріжжі 04.02.2026 температура повітря в період часу з 09.00 до 10.00 сягала від -12°C до – 10°C.

Наведене свідчить, що прилад Drager Alcotest 6820 вказував на температуру повітря +5°C, тобто значно вищу температуру, яка була зафіксована в даному регіоні, що, в свою чергу, може свідчити про технічну несправність або порушення умов експлуатації приладу, яке могло прямо вплинути на точність результату.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає, зокрема, у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, а так само і відмова водія від проходження медичного огляду на визначення стану сп`яніння.

Згідно з пунктами 7, 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0.2 ‰ алкоголю в крові.

З огляду на викладене, у ОСОБА_1 за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 виявлено вміст алкоголю за результатами огляду,проведеного з порушенням вимог експлуатації зазначеного технічного засобу.

За відсутності інших беззаперечних доказів, які підтверджують сп`яніння ОСОБА_1 , суддя визнає факт перебування водія в стані алкогольного сп`яніння за вказаних у протоколі обставин недоведеним,оскільки неможливо стверджувати поза розумним сумнівом, що останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п 3. розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу, та швидкість реакції ,затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. {Пункт 3 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025}

Відповідно до п. 4. вказаної Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Так, на місці застосування спеціального технічного засобу під час визначення стану алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не було враховано розділ експлуатаційної документації з діапазонами вимірювань(робочої температури), що є обов`язковим до уваги при проведенні такого огляду, фактично стан сп`яніння не було встановлено, а тому враховуючи такий результат, не було законних підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім цього, з доданого до матеріалів справи відеозапису з портативного відеореєстратора, ознак алкогольного сп`яніння, вказаних в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння,не вбачається. Ознаки ж алкогольного сп`яніння, такої як запах алкоголю з порожнини рота, як зазначено в акті, само по собі не може бути достатнім доказом вини у вчиненні адміністративного правопорушення та не звільняє осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, від обов`язку надання відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції від 04.02.2026 р.№ 35412, ОСОБА_1 за власною заявою об 11 год.30 хв.пройшов огляд на стан сп`яніння у КНП «ОКЗПНД та СЗХ»,висновок огляду:ознак сп`яніння не виявлено.

З огляду на викладене, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні фактичні дані, які би безумовно та поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України про тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247 КУпАП,суддя -

постановила:

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя Ю.А.Галущенко