Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №345/5270/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5270/26

Провадження № 3/345/634/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2026 року м.Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кардаш О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від ГУ ДПС в Івано-Фрнківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ФОП за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України,

за ч.1 ст. 164 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 1677 від 10.09.2026, в якому зазначено, що ОСОБА_1 02.09.2026 року в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в АДРЕСА_2 , здійснювала провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону, а саме роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії, чим порушено ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», та вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявила клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно неї у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, зазначивши, що від початку своєї підприємницької діяльності ніколи не реалізовувала акцизний товар, алкоголь чи сигарети. Так, 25.06.2026 року в продаж прибули товари, разом з іншими і пиво бочкове безалкогольне не фільтроване о.5 ж/б. Відповідно до чинного законодавства, пиво з вмістом спирту до 0.5% вважається безалкогольним напоєм. Дане безалкогольне пиво було реалізоване через ПРРО, як і інші товари в період з 26.06.2026 по 18.07.2026. На день перевірки в магазині в наявності цього безалкогольного пива вже на залишку не було, тому і з висновками перевірки не погоджувалася, оскільки в магазині здійснювалась реалізація саме безалкогольного пива. На підтвердження даного факту нею інспекторам була надана номенклатура – прихідна накладна, де зазначено, який товар прибув в продаж. Однак, при складанні вказаного протоколу інспектором не було взято до уваги вказаний документ. Зважаючи на вказані пояснення до долучені до матеріалів справи письмові докази вважає, що не може нести адміністративну відповідальність за ст.164 ч.1 КУпАП.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього матеріали, надані ОСОБА_1 , суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, яка пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП за наведених обставин настає лише в разі доведення систематичної діяльності особи, направленої на отримання доходу, зокрема, на надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, яка потребує ліцензування.

Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення № 1677 від 10.09.2026, дії ОСОБА_1 кваліфіковано як провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, відповідальність за які передбачена згідно з ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, протокол було складено за відсутності будь-яких фактичних даних, що підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В матеріалах справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази, що підтверджують факт зайняття ОСОБА_1 саме господарською діяльністю, яка потребує ліцензування, отримання нею доходу від такої діяльності та винність її у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність, яка підлягає ліцензуванню, що є однією з основних ознак господарської діяльності. До протоколу не долучено доказів, які б підтверджували факт реалізації алкогольної продукції, зокрема, фотосвітлини та відеозапис, які долучені до протоколу, такої інформації не містять. Пояснень осіб, які б купували алкогольну продукцію, за які ОСОБА_1 отримувала кошти, як і будь-яких інших доказів на підтвердження вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано. Натомість, матеріали справи містять докази на підтвердження факту реалізації ОСОБА_1 саме бочкового безалкогольного не фільтрованого пива 0.5 ж/б 4820046963369, яке у відповідності до товарної накладної №ИФ-0067191 від 25.06.2026 поступило у реалізацію до ФОП ОСОБА_1 (а.с.13).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, суд виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.164 ч.1, п.1 ч.1 ст.247,283-289, 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

СУДДЯ: