Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №335/8027/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №335/8027/26

Суддя: Калюжна В. В.

1Справа № 335/8027/26 2/335/4154/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначив наступне.

24.11.2021 між АТ «Таскомбанк», правонаступником якого є позивач на підставі укладеного договору факторингу, та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 002/12677453-SP, за умовами якого Кредитодавець надав Позичальнику кредит у сумі 25 000,00 гривень, а Позичальник зобов`язався повернути кредит відповідно до умов договору.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, за ним виникла заборгованість у загальному розмірі 48 143,17 гривень.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 48 143,17 гривень та покласти на відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору 3 328,00 гривень та на правничу допомогу у розмірі 9 200,00 гривень.

Ухвалою судді від 22.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно з якою позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових викликів поштовим відправленням за останньою відомою адресою реєстрації його місця проживання, а також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, згідно з якою, з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку із зазначеним, суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду та перейшов до стадії ухвалення судового рішення до 21.09.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.02.2025 року між АТ «ТАСКОМБАНК» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (Фактор) укладено Договір Факторингу № НІ/11/26-Ф, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Фактор зобов`язався передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові Права Вимоги за Кредитними Договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення Прав Вимоги. Перелік Позичальників, підстави виникнення Права Вимоги до Позичальників, сума Боргу та інш дані зазначаються в Реєстрі Прав Вимог, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною цього Договору. Фінансування Клієнта здійснюється шляхом купівлі фактором у клієнта Прав Вимоги та набуття фактором Прав Вимоги на Борг. (п.п. 2.1, 2.2. Договору).

Згідно із долученим до позову Витягом з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами до Договору Факторингу № НІ/11/26-Ф від 14.02.2025 року, Позивач прийняв право вимоги до Боржника ОСОБА_1 по зобов`язанням за кредитним договором № 002/12677453-SP від 24.11.2021 року на загальну суму заборгованості 48 143,17 гривень.

Статтею 15 ЦК України кожній особі гарантовано захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України, встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Дослідженими судом доказами підтверджено факт відступлення АТ «Таскомбанк» права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 002/12677453-SP від 24.11.2021 року на користь Позивача - ТОВ «Фінансова компанія Еліт Фінанс».

Разом з тим, суд вважає недоведеними належними доказами наявність і розмір заборгованості ОСОБА_1 як перед позичальником АТ «Таскомбанк» так і перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія Еліт Фінанс» у заявленому до стягнення розмірі, а також обов`язку відповідача по сплаті такої заборгованості, у зв`язку з наступним.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.11.2022 у справі №334/3056/15, кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, тобто надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача суду надано копію заяви № 906506 від 24.11.2021 року про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

При цьому, Кредитного договору № 002/12677453-SP від 24.11.2021 року, за яким позивач просить стягнути заборгованість, суду не надано. Будь-яких даних про його укладення між сторонами та умов договору матеріали позову не містять та позивачем не надано обґрунтованих даних про те, що, підписавши заяву № 906506 від 24.11.2021 року, номер якої відмінний від номера кредитного договору, заборгованість за яким є предметом даного позову, позивач уклав саме Кредитний договір № 002/12677453-SP від 24.11.2021 року.

Таким чином, відсутність доказів про укладення та підписання відповідачем кредитного договору та доказів погодження його умов не дає суду можливості об`єктивно оцінити та перевірити факт порушення відповідачем зобов`язань за таким договором.

Таким чином, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» є необґрунтованими та недоведеними належними доказами, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у позові, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», ЄДРПОУ 40340222, адреса: м. Київ, пл. Солом`янська, 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя В.В. Калюжна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua