Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №334/6144/25
Суддя: Бредіхін Ю. Ю.
Дата документу 22.09.2026
Справа № 334/6144/25
Провадження № 1-кп/334/314/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі
судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоолександрівка Запорізького району Запорізької області, громадянина України, маючої повну середню освіту, маючого неповнолітню доньку, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
установив:
відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року з 05:30 24 лютого 2022 року на території України, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, введено воєнний стан.
Встановлено, що ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , 15.02.2024 року пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої був визнаний придатним за станом здоров`я до військової служби. У зв`язку з цим, відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу України», відповідно до ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», ОСОБА_4 призвано ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, про що останньому повідомлено.
Однак, 22.04.2024 приблизно о 08:00 год. ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи небезпечний та протиправний характер своїх дій, будучи належним чином повідомленим про передбачену законом відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, маючи можливість у подальшому прибути до вказаного центру комплектування для виконання своїх обов`язків, не вчиняючи активних дій щодо реалізації права на відстрочку від призову на військову службу, мотивуючи свої дії небажанням проходити військову службу, відмовився від отримання повістки на відправку, а саме про необхідність явки 23.04.2024 року на 08:00 год. для відправки до військової частини НОМЕР_1 , чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Суд кваліфікує вказані дії обвинуваченого за ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У судовому засіданні прокурором подана до суду угода про визнання винуватості укладена між прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника адвоката ОСОБА_5 .
Обвинувачений у судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, свою вину визнав беззастережно повністю, просив призначити узгоджену міру покарання, згоден з умовами угоди, розуміє наслідки укладання угоди, угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу. В судовому засіданні повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді.
Прокурор та захисник також просили суд затвердити вказану угоду.
Статтею 474 КПК України регламентований загальний порядок судового провадження на підставі угоди.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ст. 336 КК України, обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень.
Також, сторонами узгоджено в угоді про визнання винуватості, що при затвердженні угоди обвинуваченому буде призначено покарання за ст. 336 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки. Із запропонованим видом та мірою покарання ОСОБА_4 згоден, що засвідчив власноручним підписом.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно із ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним
Не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Крім того, укладена угода не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень щодо будь-яких інших осіб.
Також умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а відтак затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.
Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні даної угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.
В укладенні даної угоди згідно зі ст. 52 КПК України брав участь захисник.
ОСОБА_4 неодружений, немає на утриманні неповнолітніх дітей, раніше несудимий, не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному диспансерах, свою вину в вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, в скоєному щиросердно розкаявся.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього є підстави для застосування ст. 75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо обвинувачений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, виконає покладені на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України. На думку суду саме призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Враховуючи викладене, та те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість затвердження даної угоди та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами виду та міри покарання.
Процесуальні витрати у проваджені відсутні.
Керуючись статтями 374, 468, 469, 471, 473-475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ухвалив:
затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, і призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: CD-диски із відеозаписами залишити в матеріалах кримінального провадження.
Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та призначення судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, зокрема: обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст. 469 КПК України угода не може бути укладена, до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 1 ст. 472 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua